Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №175/1996/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/1996/26

Провадження № 2/175/577/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Васюченко О.Г..

з участю секретаря Кульпіною Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у селищі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2026 року позивач за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до суду

з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свій позов обґрунтовує тим, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у цивільній справі № 175/1845/20-ц було змінено розмір стягуваних з Відповідача аліментів з 1/6 частини заробітку (доходу) до досягнення повноліття щомісячно на 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Разом з тим, з часу ухвалення рішення розмір витрат на утримання дитини значно зріс, у зв`язку із зростанням цін на товари, продукти харчування та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Вказує на те, що потреби дитини з інвалідністю зазвичай перевищують стандартні витрати через додаткові чинники, які пов`язані із специфічним харчуванням дитини відповідно до встановленого діагнозу.

У зв`язку з чим, позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у цивільній справі № 175/1845/20-ц, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дитини.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні вимог наполягала.

Відповідач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відповідач відзив до суду не подавав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши надані та добуті докази вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з позивачкою. Сторони сімейно-шлюбні відносини не підтримують, шлюб між сторонами розірвано, відповідач проживає окремо.

06.11.2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у цивільній справі № 2-3785/13 було винесено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 450 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення ним повноліття, починаючи з 06.08.2013 року, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року залишено без змін.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 року у цивільній справі № 175/623/18 було змінено розмір стягуваних з Відповідача аліментів з 450 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/6 частку всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у цивільній справі № 175/1845/20-ц було змінено розмір стягуваних з Відповідача аліментів з 1/6 частини заробітку (доходу) до досягнення повноліття щомісячно на 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.

Встановлено, що з 25 червня 2013 року спільній дитині сторін ОСОБА_3 було встановлено інвалідність до 2030 року, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого, опікуном якого згідно довідки №51 державної соціальної допомоги є ОСОБА_1 . З часу ухвалення рішення, а саме від 19.11.2020 року розмір витрат на утримання дитини значно зріс, у зв`язку із зростанням цін на товари, продукти харчування та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо обов`язку утримувати дитину, а тому з огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у цивільній справі № 175/1845/20-ц, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дитини.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тобто, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 1331.20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-80, 89, 130, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у цивільній справі № 175/1845/20-ц, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дитини.

Виконавчий лист виданий на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у цивільній справі № 175/1845/20-ц – відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у дохід держави 1331.20 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Васюченко