Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №227/1590/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 227/1590/24

(1-кп/199/261/26)

ВИРОК

іменем України

25 травня 2026 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2024 кримінальне провадження (№№12024053230000101 від 23.04.2024 та 12024053230000165 від 06.07.2024) за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білозерське Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

- 18.10.2024 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпро за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- 14.10.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпро за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності. На підставі ч. 1 ст. 71, п.п. а-1) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту ОСОБА_4 частину покарання у вигляді пробаційного нагляду, призначене за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (на теперішній час міста Дніпра) від 18.10.2024 та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 років 2 місяці з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час міста Дніпра).

1. Суд уважає доведеним, що ОСОБА_4 , в порушенні вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин.

Так, 23.04.2024 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Печериці, м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл., побачив на землі зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, білого кольору, розуміючи, що речовина містить психотропну речовину, вирішив залишити при собі, для власного вживання без мети збуту, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл- 2піролідин-1-іл-пентан-1-он). Вказаний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною поклав до правої кишені одягнутої на ньому куртки, тим самим почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено — PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), без мети збуту.

Цього ж дня, о 13:35 годині, ОСОБА_4 проходячи біля будинку № 4, по вул. імені Лесі Українки, м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької області, був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів, згідно ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», в ході чого останній повідомив, що при собі має психотропну речовину.

У подальшому, в період часу з 14 год. 21 хв. по 14 год. 39 хв., з добровільної згоди ОСОБА_4 , в присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого останній самостійно, з правої кишені одягнутої на ньому куртки надав для огляду зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, білого кольору, загальною масою 0,2823 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл- пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2340 г., який останній незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

2. Крім цього, суд уважає доведеним, що ОСОБА_4 , порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із подальшими змінами та доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 року № 770 (із подальшими змінами та доповненнями), Наказу МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01 серпня 2000 року № 188 (із подальшими змінами та доповненнями), вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин.

Так, 06 липня 2024 року, близько 11.30 годин, ОСОБА_4 проходячи лісосмугою, яка розташована поблизу вул. Калинова м. Добропілля Покровського р-ну, Донецької обл., де на узбіччі стежки побачив згорток ізоленти синього кольору. Розуміючи, що всередині даного згортка знаходиться психотропна речовина, ОСОБА_4 підняв його з землі, та поклав до кишені надягнених на ньому шортів, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного використання без мети збуту.

Того ж дня, близько 11:42 годин ОСОБА_4 , маючи при собі вищевказаний згорток, рухаючись в гаражному масиві поблизу вул. Калинова м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл., був зупинений працівниками поліції, з метою перевірки документів які посвідчують особу, на підставі ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» під час чого останній повідомив, що в нього при собі мається психотропна речовина.

У подальшому, в період часу з 12:32 годин до 12:41 годин, з письмового дозволу ОСОБА_4 , у присутності двох понятих, був проведений огляд місця події, в ході якого останній, самостійно надав для огляду зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,3720 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1 -феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 0,2933 г., що належить ОСОБА_4 , яку він незаконно придбав та зберігав для особистого використання без мети збуту.

Прокурор підтримав обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 за вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Вважає, що винуватість обвинуваченого в інкримінованому злочині найшла своє повне підтвердження під час судового розгляду, адже, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів з числа передбачених ст. 84 КПК, слідує, що винен у вчиненні кримінальних правопорушень.

Пропонував Суду призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі,

Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав у повному обсязі.

Суду показав, що дійсно 23.04.2024 року о 13 год. ЗО хв., рухаючись по вул. Печериці, м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл., побачив на землі зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, білого кольору, та розумів, що речовина містить психотропну речовину, вирішив залишити при собі, для власного вживання без мети збуту. Також, 06 липня 2024 року, близько 11.30 годин, проходив лісосмугою, яка розташована поблизу вул. Калинова м. Добропілля Покровського р-ну, Донецької обл., де на узбіччі стежки побачив згорток ізоленти синього кольору. Розумів, що всередині даного згортка знаходиться психотропна речовина, підняв його з землі, та поклав до кишені шортів для власного використання без мети збуту.Каюсь, зберігав виключно для власного використання без мети збуту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просив суд, враховуючи пом`якшуючі обставини, чисте каяття, розуміння скоєного, та призначити останньому мінімальне покарання визначене санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337, п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 368 КПК України, здійснивши судовий розгляд стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, дослідивши під час судового розгляду всі докази, надані сторонами об`єднаного кримінального провадження, Суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та ОСОБА_4 винний у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час об`єднаного кримінального провадження, долученими Судом та дослідженими під час судового розгляду.

У відкритому судовому засіданні Судом були досліджені подані сторонами докази.

Під час дослідження доказів сторони скористалися наданими їм процесуальними правами надавати Суду усні та письмові пояснення та заперечення.

Під час дослідження доказів Суд дійшов висновку, що спосіб отримання стороною обвинувачення доказів, визнаних Судом належними і допустимими, був справедливим, а процес дослідження доказів під час судового провадження забезпечував право обвинуваченого на захист.

Викладаючи цей розділ вироку Суд зазначає, що КПК не передбачає обов`язку Суду дослівно викладати у ньому показання свідків. Таке джерело доказів Суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/10882/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 337, п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_4 виний у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду, а саме:

- витягом з ЄРДР №12024053230000165 від 06.07.2024 року;

- заявою ОСОБА_4 про добровільну видачу психотропної речовини Альфа ПВП сіль від 06.07.2024 року;

- протоколом огляду місця події від 06.07.2024 року, огляд почато 12 год. 32 хв, закінчено 12 год 41 хв., що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, в гаражному масиві поблизу вул. Калинова, де було зупинено гр.. ОСОБА_4 та встановлено, що останній зберігає при собі психотропні речовини.

В присутності двох потятих ОСОБА_4 дістав з кишені шортів згорток синьої ізоленти, всередині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, та пояснив, що знайшов його 06.07.2024 року в лісосмузі поблизу вул. Калинова м. Добропілля та залишив зберігати;

- висновком експерта №СЕ-19/105-24/4831-НЗПРАП від 12.07.2024 року, з якого слідує, що надана на дослідження кристалічна речовина масою 0,3720 г. містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2933 г.;

- постановою про визначення речових доказів та передачу їх на зберігання від 17 липня 2024 року, що спец-пакет №5675106, в якому речовина масою 0,3412 г., яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), визнано речовим доказом та долучено до кримінального провадження 12024053230000165 від 06.07.2024.;

- висновком №213 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває у стані наркотичного та алкогольного сп`яніння.

- витягом з ЄРДР №12024053230000101 від 23.04.2024 року;

- висновком експерта №СЕ-19/105-24/2968-НЗПРАП від 01.05.2024 року, з якого слідує, що надана на дослідження кристалічна речовина масою 0,2823 г. містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2340 г.

- висновком №126 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.04.2024, відповідно до якого, ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного та наркотичного (PVP, MDPV) сп`яніння;

- постановою про визначення речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.05.2024 року, що визнано речовим доказом кристалічну речовину масою 0,2823 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2340 г. Який було вилучено 23.04.2024 року в ході огляду місця події за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. ім.. Лесі Українки, біля буд. 4 у ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 23.04.2024 року, огляд почато 14 год. 21 хв, закінчено 14 год 39 хв, що в присутності двох потятих ОСОБА_4 добровільно видав порошкоподібну речовину масою 0,2521 г., передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказі відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Саме законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлені, зокрема, дотриманням порядку оцінки доказів і визначенням їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів повинна бути оцінена судом з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

За наслідками судового розгляду кримінального провадження та дослідження доказів у справі Суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об`єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Усі вищевказані докази, покладені в основу обвинувального вироку, Суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки відповідають вимогам КПК України, отримані у передбаченому КПК України порядку, безпосередньо порушень вимог законодавства судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному об`єднаному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Судом не встановлено допущення істотних порушень, прав та свобод обвинувачених, інших осіб під час досудового розслідування; в ході збирання і фіксування доказів по даному об`єднаному кримінальному провадженню, а інформація, яка в них міститься, не дає Суду правових підстав, щоб сумніватися у їх допустимості та достатності.

Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає досліджені судом докази логічними, послідовними, такими, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Наявна у об`єднаному кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, надала суду можливість постановити обвинувальний вирок за наслідками розгляду об`єднаного кримінального провадження.

Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності його вини у повному обсязі.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення повністю знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, в повному обсязі було підтверджено доказами, наданими стороною обвинувачення, тому кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Суд виходить з того, що покарання - це захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, винуватих осіб та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4 громадянин України, одружений, маючий на утриманні: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючий, з середньою освітою, має постійне місце реєстрації раніше неодноразово судимий, в тому числі за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.

Обставини які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України, є повне визнання ним вини та каяття.

Обставини які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлені.

Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309, відповідно до ст. 12 КК України, є умисним проступком, та який караються: штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке вчинене з необережності, що відобразились у щирому каятті із активним сприянням розкриттю злочину (п. 1 ст. 66 КК України), приймаючи до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання, враховуючи особу підозрюваного, який раніше був неодноразово судимим, таким чином, при призначенні покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинений злочин у вигляді обмеження волі на строк 3 роки.

Приписом ст. 70 КК України встановлено, що:

1. При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

3. До основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.

4. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Суд враховує, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 14.10.2025 обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, призначено покарання у вигляді 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

З огляду на викладене, враховуючи припис ч. 4 ст. 70 КК України, Суд вважає необхідним, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_4 , обчислювати з 10.08.2025 року.

Суд переконаний, що визначене обвинуваченим покарання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта та складання ним висновку, на загальну суму 3 786 грн. 40 коп.:

- проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/105-24/2968-НЗПРАП від 01.05.2024 року – 1 893 гривні 20 копійок.

- проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/105-24/4831-НЗПРАП від 12.07.2024 року – 1 893 гривні 20 копійок.

За даним кримінальним провадженням долю речових доказів вирішити відповідно до вимоги ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення (узгоджується з правовою позицією, яка викладена 13 вересня 2023 року у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду, справа № 638/4224/22, провадження № 51-2372 км 23).

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 100, ч. 2 ст. 124, ч.1 ст. 256, ч. 15 ст. 615 КПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначене ОСОБА_4 покарання за даним вироком поглинути покаранням, призначеним ОСОБА_4 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 14.10.2025 року, та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання 6 (шість) років 2 (два) місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_4 , обчислювати з 10.08.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта та складання висновків експерта за результатами проведення експертиз, на загальну суму 3 786 грн. 40 коп.:

- проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/105-24/2968-НЗПРАП від 01.05.2024 року – 1 893 гривні 20 копійок.

- проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/105-24/4831-НЗПРАП від 12.07.2024 року – 1 893 гривні 20 копійок.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази у кримінальному проваджені, після набрання вироком законної сили:

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл- пентан-1-он), – знищіти;

- оптичні носії інформації, які містяться в матеріалах об`єднаного кримінального провадження, – зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України обов`язково вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

25.05.2026