Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №711/1838/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1838/26

Провадження № 2/711/1615/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом (у подальшому уточнений – редакція від 17.03.2026) до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.11.2006 вона з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, про що складено актовий запис № 805.

Як зазначено, за час подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позовній заяві також вказано, що відносини з відповідачем суттєво погіршились з квітня 2023 року, вони мешкали окремо, внаслідок неадекватної поведінки зі сторони відповідача та психологічний аб`юз, у вересні 2025 року вона подала позов про розірвання шлюбу, але у зв`язку з примиренням і проханням відповідача, вони дійшли згоди про здійснення спроби відновити мирні сімейні стосунки. Зауважує, що наразі відповідач не дотримався мирної угоди. На її думку, примирення з відповідачем наразі не є можливим, тому подальше збереження шлюбу є недоцільним і суперечить її інтересам.

Крім того зазначає, що після розірвання шлюбу, їхні неповнолітні діти залишаться мешкати разом з нею.

На підставі викладеного вище, позивач просить розірвати між нею та відповідачем шлюб, який зареєстрований 18.11.2006, актовий запис № 805, а також залишити їй прізвище – ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надано.

Відзив на позов відповідачем не подано.

Водночас, 15.04.2026 на адресу суду надійшла заява від відповідача про надання строку (6 місяців) для примирення з позивачем.

Ухвалою суду від 16.04.2026 частково задоволено заяву відповідача про надання строку для примирення. Надано сторонам у справі строк для примирення – 1 місяць та зупинено провадження у справі до 19.05.2026 у зв`язку з наданням сторонам строку для примирення.

19.05.2026 ухвалою суду поновлено провадження у справі, в зв`язку з закінченням строку для примирення, визначеного судом, та призначено її до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилася, хоча повідомлялася судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас, 19.05.2026 позивач подала до суду заяву від 19.05.2026, в якій просить судовий розгляд вказаної справи проводити без її участі. Крім того, строк для примирення просила не надавати, залишити їй прізвище – ОСОБА_5 та залишити за нею судові витрати.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча повідомлявся судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Водночас, 18.05.2026 відповідач та його представник – адвокат Темчишина Л.П. подали до суду заяву від 18.05.2026, в якій просять проводити судовий розгляд без їхньої участі. Крім того, зазначено, що в зв`язку з тим, що примирення між сторонами не відбулось, тому відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області складено відповідний актовий запис № 805 від 18.11.2006 та видане свідоцтво про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 від 11.05.2012. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_5 (а.с. 4).

Також встановлено, що за час перебування у цьому шлюбі в сторін народилися двоє дітей: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.10.2011, актовий запис № 1114 від 11.10.2011 (а.с. 8), та син – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 01.03.2013, актовий запис № 226 від 01.03.2013 (а.с. 7). Батьком дітей записаний відповідач. До того ж, судом на цей час не встановлено наявності спору щодо батьківства та про поділ спільного майна між сторонами. Згода про місце проживання та виховання дітей між сторонами досягнута.

Суд враховує позицію сторін про можливість розірвання шлюбу, оскільки вони разом як подружжя не проживають протягом тривалого часу, не мають спільного бюджету, спільне господарство ними не ведеться, намірів зберегти сім`ю не мають. Крім того, вжиті судом заходи щодо збереження сім`ї, тобто наданий термін для примирення, не призвели до бажання позивача проживати однією сім`єю з відповідачем і надалі. Також, відповідачем, незважаючи на його наміри примиритися з позивачем, не були наведені жодні обставини, які б свідчили про його дійсне бажання зберегти сім`ю, ним не були зазначені факти та не надані докази про те, що за наданий судом строк для примирення, ним вживались заходи задля збереження сім`ї.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України, встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Така ж позиція висловлена у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер. Взаємні почуття між ними втрачені, згода на продовження шлюбу в позивача відсутня, а відповідач не переконав суд у тому, що наявні підстави вважати за можливе збереження сім`ї, тобто відсутня їх вільна і повна згода на шлюб. Встановлено, що вони проживають окремо та не підтримують сімейних відносин протягом тривалого часу, а також вони не пов`язані спільним побутом та бюджетом. Наданий їм судом строк на примирення бажаних результатів не дав і сторони не примирилися.

До того ж, відповідач визнав обставини та позовні вимоги, про що подав відповідну заяву від 18.05.2026, і визнання ним позову, за нормами ст. 206 ЦПК України, прийнято судом.

При дослідженні судом фактичних взаємовідносин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які в сторін відсутні.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення.

Так, до початку розгляду справи по суті позивач не змінила предмет або підставу позову, не збільшила та не зменшила розмір позовних вимог, відповідач висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог у заяві від 18.05.2026, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач виявила бажання, після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем – « ОСОБА_5 », що не суперечить нормам чинного законодавства, а тому такі вимоги підлягають до задоволення.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі, оскільки не доведені наміри зберегти сім`ю, примирення між сторонами неможливе.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду із цим позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним документом від 24.02.2026.

Водночас, судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи її позицію з цього приводу, яка висвітлена в позовній заяві від 26.02.2026 та в її уточненій редакції від 17.03.2026.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 18.11.2006 (актовий запис № 805) між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: с. Бережинка, Кропивницького району, Кіровоградської області, проживає: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), який зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_5 .

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 22.05.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька