Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №570/239/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/239/26

Номер провадження 3/570/356/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Коробов С.О., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Якобчука П.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556991 ОСОБА_1 02 січня 2026 року о 01 годині 08 хвилин на 153км автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне керував транспортним засобом "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер та проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення. Вказав, що свою вину у вказаному правопорушенні категорично не визнає. Також зазначив, що він вважає, що складений протокол відносно нього є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в ньому відображена недостовірна інформація. Просив закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що він не керував вказаним транспортним засобом. Цю ж позицію виклав у запереченнях захисник та висловив її у судовому засіданні.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_2 , який суду розповів, що вчиться керувати транспортним засобом і на певному відрізку дороги попросив свого друга ОСОБА_3 надати йому можливість проїхати за кермом автомобіля. Тоді порушив ПДР і працівники поліції стали його наздоганяти. Він зупинив автомобіль і втік. Тоді працівники поліції підійшли до автомобіля і виявили на пасажирському сидінні ОСОБА_1 .

Частина 1 ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи, долучені до матеріалів справи, заслухавши свідка події, суд прийшов до наступних висновків.

Суд зазначає, що поліцейським не зафіксовано суті адмінправопорушення та відсутні дані про вчинення вказаного адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 .

Так судом встановлено, що:

02 січня 2026 року ОСОБА_1 перебував у припаркованому автомобілі. До транспортного засобу під`їхав екіпаж патрульної поліції. Поліцейські підійшли до автомобіля та відчинили двері зі сторони водія. Побачивши, що водій відсутній, поліцейські обійшли автомобіль та підійшли до ОСОБА_1 , що сидів на місці пасажира.

Співробітники поліції висунули вимогу надати посвідчення водія, на що ОСОБА_1 відповів, що водієм не є. Толі поліцейський попросив документ для встановлення його особи. Після перевірки документів, встановивши особу, поліцейські почали стверджувати, що ОСОБА_1 є водієм, що він пересів з водійського місця на пасажирське і керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Поліція запевняла у наявності відеозапису його керування (однак в матеріалах справи даний відеозапис відсутній) та вимагала пройти огляд. На це ОСОБА_1 попросив пояснити, чому він повинен проходити таку перевірку, якщо він не водій, а пасажир.

З відеозапису спілкування з ОСОБА_1 з боку поліцейських спостерігалася агресивна поведінка та небажання з`ясовувати фактичний стан справи і фактичні обставини подій.

Зокрема, на твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, поліцейська відповіла: «В суді розкажеш, що ти не їхав». Дана фраза свідчить про упередженість працівників поліції та їхню відмову об`єктивно зафіксувати обставини події безпосередньо на місці.

Через деякий час працівники поліції повторно запропонували особі пройти огляд на стан сп`яніння. На цю пропозицію він знову відповів, що не є водієм, однак поліцейські заявили: «У нас є достатньо доказів». Коли ж він висунув вимогу надати ці докази для ознайомлення на місці, йому відмовили, зазначивши: «В суді подивишся».

Одразу після цього поліцейські почали ознайомлювати ОСОБА_1 з правами та перейшли до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Також йому повідомили, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому працівники поліції повністю ігнорували твердження про те, що він не керував транспортним засобом і не був водієм.

Крім записів з бодікамер працівників поліції, до матеріалів справи долучено два відеозаписи з відеореєстратора автомобіля. Саме на вказані записи посилалися поліцейські, стверджуючи, що ОСОБА_1 був водієм.

На першому записі зафіксовано лише факт проїзду невідомого автомобіля на заборонений сигнал світлофора. При цьому якість та ракурс відео не дають можливості ідентифікувати ані марку транспортного засобу, ані його державний номерний знак.

Крім того, запис здійснено на невизначений пристрій, який не пройшов належної ідентифікації. На відеозаписі відсутня будь-яка інформація щодо дати, точного часу та місця зйомки. Відсутність цих даних унеможливлює ідентифікацію події та підтвердження того, що записи стосуються саме даного інциденту.

З огляду на викладене вказаний відеозапис не може бути визнаний допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Також поліцейський сам зазначає, що дане відео є записом події 2025 року.

На другому відеозаписі вбачається лише момент, як поліцейські під`їжджають до вже припаркованого автомобіля. Таким чином, обидва відео жодним чином не підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Оскільки поліцейські під`їхали до вже припаркованого автомобіля, а не здійснили зупинку його на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», вони не мали законних підстав вимагати у ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2 ч. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, обов`язковою умовою для проведення огляду є наявність статусу водія, який керує транспортним засобом.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, шо мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності носії, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнової шкоди, а також з`ясувати інші обставини, шо мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Тобто, предметом з`ясування по даному адміністративному провадженню є встановлення факту керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння особою, відносно якої складено протокол.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному і об`єктивному дослідженій всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відсутність встановленого та належним чином доведеного факту керування транспортним засобом саме цією особою свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. В даному випадку у матеріалах справи відсутні будь які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Тобто матеріали справи жодним чином не підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Посилання на обставини, викладені в протоколі, як на беззаперечний доказ вчинення особою правопорушення є недостатнім, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях особи відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Коробов С.О.