Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №562/901/26
Суддя: Ковалик Ю. А.
Справа № 562/901/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повне)
"19" травня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі Камінник В.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
26 березня 2026 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , просив ухвалити рішення, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/2 частини до 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обгрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області №562/2007/14-ц від 09.10.2014 з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину.
31.10.2014 року Здолбунівським районним судом Рівненської області було видано виконавчий лист по справі 562/2007/14-ц. 12.04.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладено шлюб, який зареєстровано Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що 12 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис №87.
Від спільного подружнього проживання у них народилося троє дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Починаючи з вересня 2020 року дружина позивача не працює, позивач самостійно утримує свою сім`ю. З 04.10.2025 він перебуває на військовій службі, 04.02.2026 та 02.03.2026 позивач під час безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини отримав поранення.
В свою чергу лікування та відновлення здоров`я після травми потребує фінансових витрат. Після перебування у відпустці для лікування після поранення, позивач буде отримувати грошове забезпечення у розмірі лише посадового окладу та надбавки за звання та вислугу, що погіршить його майновий стан.
Ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
24.04.2026 року до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву про зменшення розміру аліментів, відповідно до якого відповідач позов не визнає, вказуючи на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач станом на 01.04.2026 року має заборгованість у сумі 401 670,51 грн., враховуючи той факт, що дочці ОСОБА_12 виповнилося 18 років, вважає за доцільне зменшити аліменти з 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2025 з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2014 до досягнення дітьми повноліття.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату винесення рішення суду є повнолітньою, тому фактично з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Положення вказаної статті містять перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, змінити розмір аліментів. Ними є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 , підставою для зменшення розміру аліментів зазначав ту обставину, що у нього від другого шлюбу є троє дітей, які перебувають на його утриманні, також він є військовослужбовцем, у зв`язку з отриманням поранення під час безпосередньої участі у бойових діях, проходить лікування та реабілітацію, тому його матеріальний стан погіршився, так, як грошова винагорода стала значно меншою.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. ст. 150, 180 Сімейного кодексу України передбачають, що батьки повинні проявляти турботу про дітей, утримувати їх до досягнення повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружину, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до довідки з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків від 18.05.2026 ОСОБА_2 отримує доходи у вигляді заробітної плати.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №39 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 08.02.2026 по 14.02.2026. Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №1043 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 06.03.2026 по 17.03.2026.
Довідкою військо-лікарської комісії від 17.03.2026 року № 2026-0317-1622-3176-3 підтверджується, що ОСОБА_2 отримав травму у зв`язку з проходженням військової служби, яка відноситься тяжких.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Встановлені обставини справи у сукупності та взаємозв`язку з нормами закону, якими врегульовано спірні правовідносини, дають підстави для висновку про те, що з моменту винесення судом рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у позивача відбулися зміни у стані його здоров`я, що вплинуло на матеріальне становище, що в свою чергу, є підставою для задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, за судовим рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області по справі №562/2007/14-ц від 09 жовтня 2014 року на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя: Ю.А. Ковалик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua