Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №553/188/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/188/26

Провадження № 2/553/802/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №553/188/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 року звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , на свою користь, неустойку (пеню) за прострочення порушення строків зі сплати аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 21.08.2023 року по справі № 553/1732/23, за період з 06.07.2023 року по 31.12.2025 року, включно.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 22.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено у судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити, просила врахувати стан здоров`я дитини, яка має статус дитини з інвалідністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але надав на адресу суду відзив, в якому прохав врахувати його тяжкий стан здоров`я спричинений дорожньо – транспортною пригодою, яка мала місце у червні 2025 року, екстрену госпіталізацію у листопаді 2025 року, проведення 27.11.2025 року операції на серці, післяопераційні ускладнення та триваючу реабілітацію у 2026 році. Поряд з цим, прохав врахувати те, що станом на 25.03.2026 року заборгованість зі сплати аліментів повністю ним погашена. Розгляд справи прохав проводити у його відсутність, при прийнятті рішення прохав врахувати його позицію щодо позову викладену у відзиві.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 21.08.2023 року – розірвано. У період шлюбу, у подружжя народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 27.02.2021 року Подільським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

У відповідності до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 21.08.2023 року, стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення до суду 06.03.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

З 12.02.2026 року донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини з інвалідністю до 01.03.2028 року.

Станом на 01.01.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 18 178,00 грн за період з 06.07.2023 року по 31.12.2025 року, з виконання виконавчого листа № 553/1732/23 від 02.10.2023 року, який перебуває на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у міста Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за виконавчим листом № 553/1732/23 від 02.10.2023 року, утворилось прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з 06. 07.2023 року по 31.12.2025 року у розмірі 51 031,13 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.

Як зазначено в ч. 8 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Приймаючи до уваги те, що розрахунок заборгованості за аліментами надсилався державним виконавцем стягувачу і боржнику, у суду відсутні відомості, що у сторін стосовно вказаного розміру заборгованості виник спір, суд бере за основу зазначену довідку.

У відзиві відповідачем зазначалось про те, що станом на 25.03.2026 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня, в зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень та аліментні зобов`язання, як стверджувалось відповідачем виконані. Прострочення сплати аліментів у 2025 році та на початку 2026 року, як стверджувалось відповідачем було спричинено тим, що у 2025 році ОСОБА_2 потрапив у дорожньо – транспортну пригоду. В результаті дорожньо – транспортної пригоди у відповідача виникли травматичні гематоми середньої черевної стінки, що потребували хірургічного дренування. В зв`язку з отриманою травмою, стан здоров`я відповідача погіршився, що стало причиною госпіталізації у травні 2025 року. Відповідно до медичних виписок, відповідача було госпіталізовано з швидкою прогресуючою задишкою, вираженим погіршенням загального стану, холодним потом, явищами серцево – легеневої недостатності та підозрою на гостру кардіологічну патологію. Під час обстеження та лікування у відповідача були встановлені наступні діагнози: серцева декомпенсація; кардіопульмональна декомпенсація; виражене ураження аортального клапана; недостатність аортального клапана високого ступеня; зниження систолічної функції лівого шлуночка; фракція викиду близько 35 %; об`ємні перевантаження серця; двобічні плевральні випоти, більш виражені праворуч; перевантаження правих відділів серця; мітральна та трикуспідальна недостатність; ознаки тяжкого порушення гемодинаміки; анасарка; правобічний плевральний випіт; гіпертрофія лівого шлуночка; абсолютна тахіаритмія при фібриляції передсердець. У межах надання відповідачу медичної допомоги проводилися численні спеціалізовані обстеження, зокрема: ехокардіографічні дослідження; черезстравохідна ехокардіографія; комп`ютерна томографія; коронарографія; лабораторні та інструментальні дослідження, спрямовані на оцінку функції серця, аортального клапана, легенів та загального стану організму. У результаті обстежень лікарями було встановлено необхідність проведення складного кардіохірургічного втручання. 27.11.2025 року відповідачу ОСОБА_2 було проведено операцію серці, а саме: мінімально інвазивну заміну аортального клапана біопротезом Edwards Perimount Magna Ease 25 мм пластичне розширення кореня аорти та висхідної аорти із застосуванням перикардіального патча. Після проведення операції мали місце тяжкі ускладення, а саме: вентилятор – асоційовану пневмонію, необхідність внутрішньовенної антибіотикотерапії, фібриляція передсердь з тахіаритмією, тривалий після операційний період відновлення, поверхневий рановий дефект/пролежень І-ІІ ступеня; загальна слабкість, обмеження рухливості та зниження функціонального стану. Відповідачем стверджувалось про те, що у нього відсутній був умисел від ухилення від сплати аліментів, так як він не мав наміру уникати виконання обов`язку щодо утримання дитини, так як існували на те об`єктивні причини, а саме: тяжкий стан здоров`я, наслідки дорожньо – транспортної пригоди, його госпіталізація, проведення тяжкого операційного втручання на серці, післяопераційне ускладнення та тривалий період реабілітації.

Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожний день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Так, з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 553/1732/23 виданого 02.10.2023 Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.07.2023 року до досягнення дитиною повноліття, складеного старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мікіта Тамілою встановлено, що заборгованість за період з 06.07.2023 року по 01.01.2026 року, станом на 01.01.2026 становить 18 178,00 грн. (а.с. 10).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.

За правилами частин 1, 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Законодавством передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов`язання із сплати аліментів (стаття 196 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

У Сімейному кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.12.2020 у справі №661/905/19, провадження №61-16670сво19.

Крім цього, у постанові у справі №362/4462/16-ц від 20.07.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку: відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 06 липня 2023 року по 31.12.2025 року, наданого державним виконавцем, відповідач допускав заборгованість, а саме мав певні періоди несплати аліментів, в тому числі до моменту потрапляння в червні 2025 року в ДТП, а отже позивачка, незважаючи на відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 25.03.2026 року, має право у відповідності до ч.1 ст.196 СК України на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення.

Відповідно до розрахунку пені за несплату аліментів на утримання дитини, розмір пені станом на травень 2025 року, тобто до моменту потрапляння відповідача в ДТП, що потягнуло тривале лікування відповідача, становить 26295,75 грн., будь-яких доказів об`єктивних перешкод для своєчасної сплати аліментів до червня 2025 року позивач не надав, сам по собі факт лікування не є підставою для звільнення його від сплати аліментів та пені за їх несплату.

Отже суд приходить до висновку, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, а отже стягненню підлягає пеня у розмірі 100% заборгованості, яка становить 18178,00 грн., у відповідності до наданого розрахунку.

Власного розрахунку на спростування розрахунку наданого позивачем, відповідач не надав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст.180,194,196 СК України, ст.ст.2-5,10-13,76-81,141,264,265,352,354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 18 178,00 грн. (вісімнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 копійок.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.05.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна