Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №357/2110/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2110/26

Провадження № 2/357/3529/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

10.02.2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування позову вказано, що позивач з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі та в них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина весь час проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Відповідач є працездатним та не має інших неповнолітніх дітей, однак не надає матеріальної допомоги на утримання доньки.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

03.03.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи 15.04.2026.

04.03.2026 представник позивача - адвокат Коваленко Ю.О., звернулась із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

21.05.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, щодо стягнення витрат на правову допомогу заперечує через її завищеність.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

З 29.06.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2023 у справі № 357/433/23.

Від спільного проживання у сторін народилась донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1965.

Позивач зареєстроваа за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач - АДРЕСА_2 , що вбачається з наявних у справі письмових доказів.

В матеріалах справи також міститься посвідчення Управління персоналу штабу в/ч НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 11.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.

Положеннями ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За вказаною вище правовою нормою законодавцем передбачено загальне правило про стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4 частки доходу платника аліментів.

Суд зазначає, що положення ч. 5 ст. 183 СК України вирішує умови стягнення аліментів у наказному провадженні. Інститут наказного провадження спрямований на вирішення справ, що носять безспірний характер, тому слід дійти висновку, що вказана норма містить орієнтир розміру аліментів, який може вважатися безспірним і мінімальним, при цьому в позовному провадженні розмір аліментів визначається судом на підставі поданих сторонами у справі доказів.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, наявність визначеного законом обов`язку обох батьків утримувати власних дітей, відсутність домовленості (договору) між сторонами про утримання доньки, а також визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення повноліття.

Слід роз`яснити сторонам у справі, що частиною 1 статті 192 СК України закріплено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копії документів: договір про надання правової допомоги № 132-08 від 04.02.2026, укладений між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Коваленко Юлією Олександрівною; акту про приймання-передачу наданих послуг № до договору про надання правової допомоги № 132-08 від 04.02.2026, складений 10.02.2026; розрахунок розміру гонорару до договору про надання правової допомоги № 132-08 від 04.02.2026, складений 10.02.2026; розрахункова квитанція № 132-08/А від 10.02.2026 на суму 6 000 грн.

В матеріалах справи також міститься ордер серії АІ № 2124528 від 10.02.2026.

З наданих документів вбачається, що позивачем в межах розгляду даної справи понесено витрати на послуги правничої допомоги адвоката Коваленко Юлії Олександрівни в розмірі 6 000 грн, в тому числі: усна консультація - 1 000 грн (1 год.); підготовка, складання та подання позовної заяви - 5 000 грн (2 год.).

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (ст. 137 ЦПК України).

Суд зауважує, що даний спір є спором незначної складності, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормами ЦК України, а постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, тому суд вважає, що вивчення документів та складання позову у суді першої інстанції не передбачала для адвоката дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а також значного часу.

Відтак, витрачений адвокатом час та витрати на правову допомогу на загальну суму 6 000 грн, на переконання суду, не можна визнати належним чином обґрунтованими та необхідними за обставин цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, процесуальну поведінку відповідача, який визнав позов до першого судового засідання у справі та вказує про завищеність витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача таких витрат у розмірі 3 000 грн, зважаючи також на незначну складність справи, обсяг та час наданої адвокатом правової допомоги у даній справі, критерії реальності адвокатських витрат, а також принципи співмірності, розумності та справедливості.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.

На підставі вимог ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки судового збору за подання до суду позовної заяви, тобто в розмірі 665,60 грн, а іншу частину сплаченого збору віднести на рахунок бюджету.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 142, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.02.2026 і до досягнення повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов