Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №285/2930/26
Суддя: Коцюба О. М.
У Х В А Л А
Іменем України
Справа № 285/2930/26
провадження № 1-кс/0285/475/26
25 травня 2026 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
дізнавача ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання, –
ВСТАНОВИВ:
14.05.2026 року до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області звернувся представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 зі скаргою на постанову дізнавача СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 11.05.2026 року про відмову у задоволенні клопотань про накладання арешту на майно та призначення товарознавчої експертизи.
У скарзі посилається на те, що 11.05.2026 року дізнавачем СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 було винесено постанову про часткове задоволення клопотання. Вказаною постановою було відмовлено у задоволенні клопотань про накладання арешту на майно та призначення товарознавчої експертизи.
Дізнавач СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти вимог скарги.
Від скаржника ОСОБА_5 та його представника — адвоката ОСОБА_4 надійшли клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Вимоги скарги підтримали.
Слідчий суддя, заслухавши дізнавача ОСОБА_3 , дослідивши докази, що надані до скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12026060530000145 від 10.03.2026 року за ст. 356 КК України.
07.05.2026 року до дізнавача було подано клопотання від адвоката ОСОБА_4 про ініціювання арешту майна та призначення товарознавчої експертизи.
11.05.2026 року постановою дізнавача у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 було відмовлено. Відмову дізнавач ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що арешт майна є передчасним, не встановлено ризиків передбачених ст. 170 КПК України, які б вимагали накладання арешту стороною обвинувачення.
Суд погоджується із думкою дізнавача ОСОБА_3 з наступних підстав.
Відповідно до ст 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Скаржником не надано доказів на те, що із вказаним майном вчиняються щодо його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Отже, клопотання про арешт майна є передчасним.
Щодо призначення товарознавчої експертизи зазначила, що майно є спільною сумісною власністю, частки не виділені, проведення є передчасним. .
Ст. 356 КК України дає визначення поняттю «самоправство» - самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Отже кваліфікуючою ознакою самоправства є заподіяння значної шкоди.
Однак, у долученому до кримінального провадження цивільного позову позивач вказує загальну вартість майна, що становить близько 70 тис грн.
У свою чергу, ч. 2 ст. 242 КПК України передбачає випадки коли слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Скаржником не доведено слідчому судді неможливість встановити розмір шкоди іншими доказами (чеками, квитанціями тощо).
Зазначене клопотання адвоката ОСОБА_4 суперечить поданому цивільному позову, у якому він зазначив вартість майна, що становить близько 70 тис. грн.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя вирішив відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 110, 303-309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання, -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 25.05.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua