Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №274/501/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/501/26 Провадження № 2/0274/1396/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовомОСОБА_1

доОСОБА_2

пророзірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.06.2017 р. Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 221; та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дітей – ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. в твердій грошовій сумі – по 5 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду, і до досягнення кожним із дітей повноліття.

Позов обґрунтований тим, що що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2017 р. уклали шлюб, вони є батьками дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діти проживають з ОСОБА_1 . З 2025 р. шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили взаємне почуття любові і поваги, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. ОСОБА_2 не бере участі в утриманні дітей, з його слів, він має стабільний дохід понад 80 000,00 грн. на місяць.

ОСОБА_2 позов визнав, про що подав заяву від 08.05.2026 р.

Судом з`ясовано, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 01.06.2017 р. зареєстровано шлюб, актовий запис № 221, вони є батьками дітей – ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 11, 14).

Діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з ОСОБА_1 (а. с. 8, 13, 16).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Звернення ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_2 , та визнання останнім цього позову свідчить про те, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження шлюбу між ними суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, такий шлюб не ґрунтувався б на вільній згоді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи зазначене, Суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимоги про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_2 .

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином ОСОБА_6 зобов`язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частинам першою – третьою статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Визнання ОСОБА_2 позову вказує на те, що він може сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі по 5 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, тобто у тому розмірі, у якому просить ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дітей – ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. в твердій грошовій сумі – по 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до повноліття дітей.

Частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене та зважаючи, що визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд задовольняє позов.

При цьому Суд не визначає мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не рішенням суду, та не зазначає про здійснення індексації аліментів, оскільки така індексація здійснюється на підставі норми закону, а не рішення суду (статті 182 та 184 Сімейного кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Тобто рішення в частині стягнення аліментів підлягає допуску до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

На підставі статей 141 та 142 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 50% судового збору (665,60 грн.), сплаченого при поданні позову, інші 50% судового збору (665,60 грн.) підлягають поверненню ОСОБА_2 з державного бюджету, також з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 141, 142, 206, 258, 259, 263 – 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 01.06.2017 р. Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 221, розірвати.

3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи від 22.01.2026 р. та до досягнення сином повноліття.

4. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи від 22.01.2026 р. та до досягнення дочкою повноліття.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665,60 грн.

6. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665,60 грн.

7. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

8. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут