Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №335/4967/25
Суддя: Кухар С. В.
Дата документу 25.05.2026 Справа № 335/4967/25
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/4967/25
Провадження №22-з/807/73/26
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Кочеткововї І.В., Подліянової Г.С.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяви ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі головного державного виконавця Вербицької Людмили Григорівни на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713, додаткову ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2026 року у справі за заявою представника боржника ОСОБА_2 – адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 335/4967/25 за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 79729713 з виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2025 року в справі № 335/4967/25, в якій просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Л.Г. щодо розрахунку заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713; зобов`язати головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицьку Л.Г. здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713 з урахуванням суми сплачених аліментів за період з 26.05.2025 до 01.12.2025 в загальному розмірі 548 500,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2026 року скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713 – задоволено частково.
Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713 щодо неврахування в розрахунку заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів сум сплачених останнім аліментів на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244753561 від 16.06.2025, № 7В86-7МВ4-9599-7ММ6 від 04.07.2025, № 36СК-Х4ВК-68А8-681Р від 15.07.2025, № 4РСМ-МСНХ-КВ84-Н2ММ від 24.07.2025, № 9Х09-2РТ3-121Е-35АН від 01.08.2025, платіжної інструкції Р24А4697970242D1959 від 11.08.2025, квитанції № 0216-МК9Р-М5РТ-3СВ5 від 18.08.2025, № ХЕ95-Т50С-Н500-МНТ6 від 25.08.2025, № Н7КС-ВН0Н-ММ5Х-23ТМ від 01.09.2025, № 036Х-9НСХ-ВА48-КР10 від 03.09.2025, № 5ХСВ-С476-ММ6К-ХР46 від 15.09.2025, № 5В30-РН83-РНМ8-ТМЕ9 від 22.09.2025, № ЕА3С-2ЕСР-ТЕ79-Т1А6 від 29.09.2025, № 038А-В3ММ-3Т55-СА9В від 06.10.2025, № 6К14-8916-ЕРС0-М1СК від 13.10.2025, № КР21-ХАРХ-4086-0В16 від 20.10.2025, № К3Е1-Н0С7-В6В9-8СМК від 10.11.2025, № 9РХР-2РВ9-4Н02-СКЕ7 від 17.11.2025, № Р19Т-КР3Е-78АТ-СР9Т від 24.11.2025, № 9935-0В0А-А98Е-3АМ4 від 01.12.2025; на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244751424 від 16.06.2025, № 247400793 від 27.06.2025, № 247289104 від 27.06.2025, № 249020365 від 04.07.2025, № 249828184 від 08.07.2025, № 252104094 від 17.07.2025, № 254518349 від 28.07.2025, № 256031843 від 04.08.2025, № 257700607 від 11.08.2025, № 259363550 від 18.08.2025, № 260978211 від 25.08.2025, № 2070-3266-0238-0118 від 01.09.2025, № 2084-2998-2771-0433 від 15.09.2025, № 2091-3045-7729-0291 від 22.09.2025, № 2098-3749-3596-0783 від 29.09.2025, № 2105-5069-8048-0411 від 06.10.2025, № 2112-4358-3015-0032 від 13.10.2025, № 2117-3656-1269-0039 від 18.10.2025, № 2119-3481-2402-0804 від 20.10.2025, № 2126-3418-4184-0875 від 27.10.2025, № 2133-4607-2182-0502 від 03.11.2025, № 2139-5888-4922-0825 від 09.11.2025, № 2145-4647-3638-0067 від 15.11.2025, № 2151-3196-7043-0880 від 21.11.2025, № 2154-4952-1920-0713 від 24.11.2025, № 2157-5989-9770-0612 від 27.11.2025, № 2161-3573-8974-0643 від 01.12.2025.
Зобов`язано головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вербицьку Л.Г. здійснити перерахунок розміру заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713 з урахуванням суми сплачених останнім аліментів на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244753561 від 16.06.2025, № 7В86-7МВ4-9599-7ММ6 від 04.07.2025, № 36СК-Х4ВК-68А8-681Р від 15.07.2025, № 4РСМ-МСНХ-КВ84-Н2ММ від 24.07.2025, № 9Х09-2РТ3-121Е-35АН від 01.08.2025, платіжної інструкції Р24А4697970242D1959 від 11.08.2025, квитанції № 0216-МК9Р-М5РТ-3СВ5 від 18.08.2025, № ХЕ95-Т50С-Н500-МНТ6 від 25.08.2025, № Н7КС-ВН0Н-ММ5Х-23ТМ від 01.09.2025, № 036Х-9НСХ-ВА48-КР10 від 03.09.2025, № 5ХСВ-С476-ММ6К-ХР46 від 15.09.2025, № 5В30-РН83-РНМ8-ТМЕ9 від 22.09.2025, № ЕА3С-2ЕСР-ТЕ79-Т1А6 від 29.09.2025, № 038А-В3ММ-3Т55-СА9В від 06.10.2025, № 6К14-8916-ЕРС0-М1СК від 13.10.2025, № КР21-ХАРХ-4086-0В16 від 20.10.2025, № К3Е1-Н0С7-В6В9-8СМК від 10.11.2025, № 9РХР-2РВ9-4Н02-СКЕ7 від 17.11.2025, № Р19Т-КР3Е-78АТ-СР9Т від 24.11.2025, № 9935-0В0А-А98Е-3АМ4 від 01.12.2025; на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244751424 від 16.06.2025, № 247400793 від 27.06.2025, № 247289104 від 27.06.2025, № 249020365 від 04.07.2025, № 249828184 від 08.07.2025, № 252104094 від 17.07.2025, № 254518349 від 28.07.2025, № 256031843 від 04.08.2025, № 257700607 від 11.08.2025, № 259363550 від 18.08.2025, № 260978211 від 25.08.2025, № 2070-3266-0238-0118 від 01.09.2025, № 2084-2998-2771-0433 від 15.09.2025, № 2091-3045-7729-0291 від 22.09.2025, № 2098-3749-3596-0783 від 29.09.2025, № 2105-5069-8048-0411 від 06.10.2025, № 2112-4358-3015-0032 від 13.10.2025, № 2117-3656-1269-0039 від 18.10.2025, № 2119-3481-2402-0804 від 20.10.2025, № 2126-3418-4184-0875 від 27.10.2025, № 2133-4607-2182-0502 від 03.11.2025, № 2139-5888-4922-0825 від 09.11.2025, № 2145-4647-3638-0067 від 15.11.2025, № 2151-3196-7043-0880 від 21.11.2025, № 2154-4952-1920-0713 від 24.11.2025, № 2157-5989-9770-0612 від 27.11.2025, № 2161-3573-8974-0643 від 01.12.2025.
В іншій частині скаргу залишено без задоволення.
У лютому 2026 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просив зобов`язати головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицьку Людмилу Григорівну здійснити перерахунку розміру заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713 з урахування суми сплачених останнім аліментів у розмірі 462 500 грн. та стягнути з державної виконавчої служби витрати на правничу допомогу сумі 50 000 грн.
Додатковою ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26, лютого 2026 року заяву представника боржника ОСОБА_2 — адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 335/4967/25 за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713, задоволено частково.
Визначено суму сплачених ОСОБА_2 аліментів у виконавчому провадженні № 79729713 на рахунок НОМЕР_1 згідно з квитанціями: № 244753561 від 16.06.2025, № 7В86-7МВ4-9599-7ММ6 від 04.07.2025, № 36СК-Х4ВК-68А8-681Р від 15.07.2025, № 4РСМ-МСНХ-КВ84-Н2ММ від 24.07.2025, № 9X09- 2PT3-121E-35AH від 01.08.2025, платіжною інструкцією P24A4697970242D1959 від 11.08.2025, квитанціями: № 0216-МК9Р-М5РТ-ЗСВ5 від 18.08.2025, № ХЕ95-Т50С-Н500-МНТ6 від 25.08.2025, № Н7КС-ВН0Н-ММ5Х-23ТМ від 01.09.2025, № 036Х-9НСХ-ВА48-КР10 від 03.09.2025, № 5ХСВ-С476-ММ6К-ХР46 від 15.09.2025, № 5В30-РН83-РНМ8-ТМЕ9 від 22.09.2025, № ЕАЗС-2ЕСР-ТЕ79-Т1А6 від 29.09.2025, № 038A-B3MM-3T55-CA9B від 06.10.2025, № 6К14-8916-ЕРС0-М1СК від 13.10.2025, № КР21-ХАРХ-4086-0В16 від 20.10.2025, № КЗЕ1-Н0С7-В6В9-8СМК від 10.11.2025, № 9РХР-2РВ9-4Н02-СКЕ7 від 17.11.2025, № Р19Т- КРЗЕ-78АТ-СР9Т від 24.11.2025, № 9935-0B0A-A98E-3AM4 від 01.12.2025; на рахунок НОМЕР_1 згідно з квитанціями: № 244751424 від 16.06.2025, № 247400793 від 27.06.2025, № 247289104 від 27.06.2025, № 249020365 від 04.07.2025, № 249828184 від 08.07.2025, № 252104094 від 17.07.2025, № 254518349 від 28.07.2025, № 256031843 від 04.08.2025, № 257700607 від 11.08.2025, № 259363550 від 18.08.2025, №260978211 від 25.08.2025, № 2070-3266-0238-0118 від 01.09.2025, № 2084-2998-2771-0433 від 15.09.2025, № 2091-3045-7729-0291 від 22.09.2025, № 2098-3749-3596-0783 від 29.09.2025, № 2105-5069-8048-0411 від 06.10.2025, № 2112-4358-3015-0032 від 13.10.2025, № 2117-3656- 1269-0039 від 18.10.2025, № 2119-3481-2402-0804 від 20.10.2025, № 2126-3418-4184-0875 від 27.10.2025, № 2133-4607-2182-0502 від 03.11.2025, № 2139-5888-4922-0825 від 09.11.2025, № 2145-4647-3638-0067 від 15.11.2025, № 2151-3196-7043-0880 від 21.11.2025, № 2154-4952- 1920-0713 від 24.11.2025, № 2157-5989-9770-0612 від 27.11.2025, № 2161-3573-8974-0643 від 01.12.2025 в загальному розмірі 396 500 грн. 00 коп.
Стягнуто з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. 00 коп.
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалами суду від 02.02.2026 та 26.02.2026 суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі головного державного виконавця Вербицької Людмили Григорівни подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати ухвали суду та прийняти нові рішення про відмову у задоволенні скарги та заяви в повному обсязі.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі головного державного виконавця Вербицької Людмили Григорівни – задоволено.
Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2026 року, додаткову ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2026 року у цій справі скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713 – відмовлено.
14 травня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яку обґрунтовує тим, що в ході апеляційного провадження її апеляційні скарги на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2026 року та додаткову ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2026 року задоволені. Вказані ухвали скасовані, у задоволені скарги ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713 – відмовлено. При зверненні з апеляційними скаргами, ОСОБА_1 було зазначено попередній розрахунок судових витрат, які вона очікувала понести у зв`язку з судовим розглядом вказаної справи в суді апеляційної інстанції. Стягувачем ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції понесено судові витрати пов`язані з розглядом справи, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000,00 грн. та 20000,00 грн. та витрат з оплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою в розмірі 665,60 грн. та 665,60 грн. Посилаючись на вказані обставини просила суд прийняти у справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Розглянувши доводи заяв, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо часткового задоволення вказаних заяв та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Повноваження представника ОСОБА_1 в особі – адвоката Келембета Олександра Миколайовича, підтверджено копією договору № 11/1 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 11 листопада 2024 року, копією ордеру серія ВІ №1269917 від 02.01.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 11/1 від 11.11.2024 року,.
На підтвердження понесених судових витрат під час апеляційного провадження скаржником надано документи, зокрема: копією додаткової угоди від 03.02.2026 року до договору № 11/1 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 11.11.2024 року; копією додаткової угоди від 27.02.2026 року до договору № 11/1 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 11.11.2024 року; копію акту № 1 від 12.05.2026 року приймання-передачі виконаних робіт за договором № 11/1 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 11.11.2024 року; копію акту № 2 від 12.05.2026 року приймання-передачі виконаних робіт за договором № 11/1 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 11.11.2024 року, копію рахунку фактури № 120526/2 від 12.05.2026 року про вартість наданих послуг на суму 17 000,00 грн., копію рахунку фактури № 120526/1 від 12.05.2026 року про вартість наданих послуг на суму 20 000,00 грн.
Таким чином, заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Виходячи зі встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані заявником докази про понесення судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є достатніми, допустимими і достовірними.
Між тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме: категорію справи, предмет спору, значення справи для сторін, критерії реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, зміст наданих послуг, кількість складених процесуальних документів у справі, розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку загального провадження; проведення одного судового засідання за участю адвоката, розмір таких витрат, який підлягає стягненню зі скаржника ОСОБА_2 слід зменшити до 15 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на сплату судового збору, судова колегія враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкція на переказ готівки № ПН4285570 на здійснення платіжної операції 09 лютого 2026 року про сплату судового збору у розмірі 665,50 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу від 02.02.2026 року по справі № 335/4967/25 (т.5 а.с.86), а також квитанція до платіжної інструкція на переказ готівки № N1DH63740M від 12 березня 2026 року про оплату судового збору у 666,00 грн. за подання апеляційної скарги на додаткову ухвалу від 26.02.2026 року по справі № 335/4967/25 (т.5 а.с.180).
Отже, зазначені заявником витрати на оплату судового збору за подання апеляційних скарг підтверджені відповідними квитанціями до платіжних інструкцій на переказ готівки та згідно положень ст. 141 ЦПК підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене, вивчивши докази, подані ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 133,137,270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяви ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Келембета Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково та ухвалити у цій справі додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір за подання апеляційних скарг в загальному розмірі 1 331 (тисяча триста тридцять одну) грн. 50 коп.
В решті вимог відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повна додаткова постанова складена 25 травня 2026 року.
Головуючий: С. В. Кухар
Судді: І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua