Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №742/4736/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/353/26

Єдиний унікальний № 742/4736/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду, через електронний суд, з позовом до АТ «Страхова компанія «ІНГО» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що08 квітня 2025 року о 16 год. 55 хв. в м. Прилуки, по вул. Київська, 353, сталасьдорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля OpelCombo, д.н.з. НОМЕР_1 підкеруванням ОСОБА_1 та автомобіля HyundaySonata,д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .На водія ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачений ст.124 КУпАП.

26 травня 2025 року Прилуцький міськрайонний суд ухвалив постанову, якою булозакрито провадження по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 .При розгляді справи суд прийшов до висновків, що в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.13.1 ПДР України в частині недотримання безпечноїдистанції з технічної точки зору не вбачається. Адже транспортні засоби нездійснювали рух в одній і тій же смузі, оскільки автомобіль «HyundаіSonata» рухавсясправа від автомобіля «OpelCombo» і з моменту початку маневру автомобіля«HyundaiSonata» вліво дії водія ОСОБА_2 , щодо уникнення зіткнення,охоплювалися вимогами п.12.3 ПДР України.

18 серпня 2025 року Чернігівський апеляційний суд ухвалив постанову, якоюпостанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2025року, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, залишив без змін.В цій постанові апеляційний суд зазначив: «Врахувавши протокол проадміністративне правопорушення серії ААД №832478 від 08.04.2025 року (а.с.2),додану до нього схему місця даної ДТП (а.с.4), письмові пояснення водіїв, учасниківвказаної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.5,6), висновок експерта №008-04 (Е)/25 від 29.04.2025 року, за результатами проведенняавтотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП (а.с.14-24) тавідеозапис дорожньо-транспортної пригоди з камер відеоспостереження магазину,розташованих на приміщенні магазину по вул. Київській в м. Прилуки, апеляційнийсуд вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_4 порушення п.12.1, 13.1, п.п. «в» п. 14.6 Правил дорожнього руху єобґрунтованим.

Так, з переглянутого відео видно, що водій автомобіля HyundaySonata знаходиться управій крайній проїзній частині дороги та починає рух на невеликій швидкості і різкоздійснює маневр повороту ліворуч, при цьому не зайнявши відповідне крайнє лівеположення на проїзній частині та не переконавшись в безпечності такого маневру,внаслідок чого транспортний засіб OpelCombo здійснює зіткнення із данимтранспортним засобом.

Як вбачається з висновку експерта №008-04 (Е)/25 від 29.04.2025 року зарезультатами проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин тамеханізму ДТП, в обставинах досліджуваної пригоди в діях водія автомобіля OpelCombo, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідності вимогамп.п.12.1, 13.1, 14.6 «в» Правил дорожнього руху України з технічної точки зору, невбачається.

В обставинах досліджуваної пригоди в діях водія автомобіля HyundaySonata, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 з підстав, викладених в дослідницькійчастині висновку, вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1, 10.4 Правилдорожнього руху.

В обставинах досліджуваної пригоди, за викладених вихідних даних та обставинвиникнення небезпеки для руху, технічна причина виникнення даної ДТП полягає вдіях водія ОСОБА_2 , пов`язаних з невиконанням вимог п.п.10.1, 10.4ПДР України при здійсненні маневру лівого повороту.

Даний висновок складено старшим судовим експертом в галузі авто техніки татранспортної трасології ОСОБА_5 , який відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_3 , увідповідності до рішення кваліфікаційної палати Центру експертно-кваліфікаційноїкомісії при Міністерстві юстиції України від 21.12.2021 року має кваліфікаціюсудового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 10.1-дослідженняобставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, 10.4 транспортно-трасологічнідослідження. Про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта тавідмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків застаттями 384, 385 КК України обізнаний.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вдіях ОСОБА_1 порушення п.12.1, 13.1, п.п. «в» п. 14.6 Правил дорожньогоруху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП і закрив провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційноїінстанції».

Після того, як відносно ОСОБА_1 суд закрив провадження у справі,позивач звернувся з заявою до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області дляскладення протоколу на ОСОБА_2 у зв`язку з встановленими судомобставинами.У відповідь позивач отримав лист в якому повідомлялось, що заяву за фактомпритягнення до відповідальності ОСОБА_2 за порушення вимог п.п.10.1 10.4Правил дорожнього руху, кваліфікувавши дане правопорушення за ст.124 КУпАП,зареєстровано Прилуцьким РВП в ЄО №12174 від 09.06.2025 та проведено перевірку.В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушенняпередбаченого ст. 124 КУпАП, але останній перебуває на лікарняному уЧернігівському обласному кардіологічному диспансері.

Після цього, позивач звернувся до Акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГО" з заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з ДТП. Протевідповідач 1 відмовив у виплаті страхової суми, оскільки відсутнє рішення суду, якимби відповідача 2 було визнано винним у ДТП.

У зв`язку з цим позивач вважає, що порушуються його права на відшкодуванняшкоди завданої в ДТП, тому звернувся до суду та просить: 1) стягнути з АТ "Страхова компанія "ІНГО" на ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої майновоїшкоди кошти в сумі 50 666,50 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди кошти в сумі 1 600грн.; 3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди кошти в сумі 16 000грн.; 4) стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовівитрати понесені по сплаті судового збору та на правничу допомогу адвоката, яка орієнтовно складає 20 000 грн.,докази понесення яких будуть подані в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.09.2025прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке було відкладено до 27.02.2026.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.02.2026задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області матеріали справи №742/2084/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Підготовче засідання відкладено до 20.03.2026.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2026у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Марковича А.Ю. про призначення комплексної транспортно-трасологічноїавтотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено.Підготовче засідання відкладено до 01.04.2026.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.04.2026закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, яке відкладено до 18.05.2026.

Позивач в судове засідання не з`явився. Проте його представник Фесик І.А. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Вказав, що завдана ДТП сума майнової шкоди, яка підлягає стягненню з АТ «Страхова компанія «ІНГО» становить 50909 грн. 34 коп., проте в прохальній частині позовної заяви помилково вказано 50666,50 грн. Докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Представник відповідача АТ «СК «ІНГО» в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Згідно поданого відзиву на позовну заяву представник АТ «Страхова компанія «ІНГО» позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог до страхової. Свої заперечення мотивують тим, що між АТ «СК «ІНГО» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №224283381, за яким забезпечено автомобіль «HyundaiSonata», д/н НОМЕР_2 . Полісом №224283381 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн. та франшизу в розмірі1 600,00 грн.АТ «СК «ІНГО» не є безпосереднім завдавачем шкоди, а виступає стороною у договорі страхування і, виходячи з цього має права та обов`язки передбачені виключно договором та Законом.

В позовній заяві Позивач вказує, що оскільки його не було притягнуто до адміністративноївідповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то винуватцем даної ДТП визнаний другий учасник ДТП - ОСОБА_2 (Відповідач 2) та на підтвердження його вини посилається на висновок експерта №008-04 (E)/25 від 29.04.2025 р. за результатами проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП, в якому зазначено, що в обставинах досліджуваної пригоди в діях водія автомобіля HyundaiSonata, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_7 з підстав, викладених в дослідницькій частині висновку, вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1, 10.4 Правил дорожньогоруху. В обставинах досліджуваної пригоди, за викладених вихідних даних та обставин виникнення небезпеки для руху, технічна причина виникнення даної ДТП полягає в діях водія ОСОБА_2 , пов`язаних з невиконанням вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР України при здійсненні маневру лівого повороту.АТ «СК «ІНГО» не погоджується з даною думкою Позивача. Протокол щодо порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху в момент ДТП нескладався, постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності суд не ухвалював.

З огляду на те, що Позивачем не було надано належних доказів (постанова суду, тощо) вини ОСОБА_2 за завдання шкоди в даній ДТП, отже відсутні підстави для настання цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_7 , тому ДТП, що мала місце 08.04.2025 р. не є страховим випадком в розумінні ст. 6 Закону.

Щодо витрат, пов`язаних з відшкодуванням матеріальної шкоди АТ «СК «ІНГО» зазначає, що 20.08.2025 Позивач звернувся до АТ «СК «ІНГО» з повідомленням про ДТП та подав заву навиплату страхового відшкодування.На виконання вимог п. 34.4. ст. 34 ЗаконуАТ «СК «ІНГО» звернулось до СОД ОСОБА_8 для проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «OpelCombo», д/н НОМЕР_1 .Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №95079 від 23.08.2025 р., складеного СОД ОСОБА_8 , ринкова вартість автомобіля Позивача «OpelCombo», д/н НОМЕР_1 , складає 104 775,84 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу складових, складає 148 939,69 грн. та встановлено, що проведення відновлювального ремонту недоцільне з економічної точки зору, оскільки вартістьвідновлювального ремонту автомобіля, перевищує ринкову вартість досліджуваного КТЗ.Тому, в даному випадку, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТ3, визначається такою,що дорівнює ринковій вартості КТЗ, до моменту його пошкодження у ДТП, а саме 104 775,84 грн.

Крім того, відповідно до Висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу №95079/1 від 26.08.2025 р., складеного СОД ОСОБА_8 , ринкова вартість аварійного (несправного)КТ3 «OpelCombo», д/н НОМЕР_1 (вартість у пошкодженому стані після ДТП, складає 52 266,50 грн.Отже, автомобіль «OpelCombo», д/н НОМЕР_1 є фізично знищеним, так як витрати навідновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Полісом №224283381 встановлено франшизу в розмірі 1 600,00 грн., отже сума страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи. З урахуванням викладеного, розмір шкоди має визначатись наступним чином: 104 775,84 грн.(ринкова вартість транспортного засобу до ДТП) - 52 266,50 грн. (ринкова вартість транспортногозасобу в пошкодженому стані після ДТП) - 1 600,00 (франшиза за полісом №224283381), що складає 50 909,34 грн.

Страхове відшкодування в розмірі 50 909,34 грн. може бути отримане Позивачем в разі встановленнявини водія ОСОБА_2 в настанні ДТП, що мала місце 08.04.2025 р.

Відповідальність АТ «СК ІНГО» обмежена умовами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що були встановлені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортнихзасобів», який є спеціальним законом для даного виду правовідносин.АТ «СК «ІНГО» жодним чином не порушувало права Позивача на отримання відшкодування в порядку, встановленому Законом та не вчиняло дій які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Проте його представник адвокат Маркович А.Ю. в судовому засіданні категорично заперечив з приводу заявлених вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні як такі, що є необгрунтованими та жодними доказами не доведені.

Згідно поданого відзиву на позовну заяву зазначають, що станом на дату подання відзиву на позовну заяву - протокол про адміністративне правопорушення передбачений ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 складено не було. Матеріали справи не було передано на розгляд до суду.Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, якатрапилась 08.04.2025не встановлена.Надавати оцінку діям іншого учасника ДТП, з метою встановлення порушеннями нимПравил дорожнього руху, в даному провадженні є безпідставним та незаконним.Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складуправопорушення.Законодавцем чітко встановлено категорію осіб, яким відшкодовується шкода, асаме потерпілому.Не заслуговують на увагу доводи позивача, що вина ОСОБА_2 у вчиненніДТП доведена висновком автотехнічної експертизи, оскільки даний документ не єрішенням суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесене вирішенняпитання про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення.

В матеріалах даної справи не міститься належних тадопустимих доказів, які б підтвердили той факт, що позивачу було завдано тілеснихушкоджень, і відповідно ніякої загрози для його життя та здоров`я не було.Щодо твердження позивача, що він витратив значний час на підготовку заяв тасудових позовів, відвідування установ, щоб добитися належного захисту порушенихправ, то зазначає, що Позивачу слід звертатись із позов про відшкодуванняшкоди до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, оскількисаме у зв`язку із неправомірними діями працівників патрульної поліції ПрилуцькогоРВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 булоскладено протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому булопередано на розгляд до суду. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративноївідповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складуадміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, якіініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отриманняпояснень та інше).Оскільки позивачем не було доведено фактів наявності моральної шкоди,протиправності діяння ОСОБА_2 наявності причинного зв`язку між шкодою іпротиправним діянням ОСОБА_2 та його вини в її заподіянні, а томуправових підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди такожнемає.

Щодо судових витрат по справі зазначає, що взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, оцінивши співмірність витратна оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатомробіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складностіюридичної кваліфікації правовідносин у справі, виходячи із засад розумності тасправедливості, вважають, що вартість наданої позивачу правової допомоги єзавищеною.А також повідомляють, що ОСОБА_2 очікує понести витрати пов`язані із наданнямправничої допомоги адвокатом Маркович А.Ю. в сумі 5 000 грн., докази понесення яких будуть подані в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Відтак, 18.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 08.04.2025о 16 год. 55 хв. в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Київська, 353, мало місце зіткнення автомобіля OpelCombo, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем HyundaySonata, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок настання ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

08.04.2025відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД №832478, відповідно до якого вбачається, що 08.04.2025о 16 год. 55 хв. в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Київська, 353, ОСОБА_1 керуючи автомобілем OpelCombo, д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем HyundaySonata, д.н.з. НОМЕР_2 , котрий рухався попереду, а також здійснив обгін ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, чим порушив п.12.1, 13.1, п.п. «в» п.14.6 ПДР.

26.05.2025постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі №742/2084/25, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – закритоза відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

18.08.2025постановою Чернігівського апеляційного судупостанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.05.2025, залишена без змін.

Згідно з відповіді Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 30.06.2025, на заяву ОСОБА_1 за фактом притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за порушення вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, кваліфікувавши дане правопорушення за ст. 124КУПАП вбачається, що дана заява зареєстрована Прилуцьким РВП в ЄО №12174 від 09.06.2025 та проведено перевірку. Результатом проведення перевірки було встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачаютьсяознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, але останній на даний час перебуває на лікуванні у Чернігівському обласному кардіологічному диспансері, відразу після повернення ОСОБА_2 із лікувального закладу, його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.Враховуючи вищевикладене, перевірку по даному факту було припинено (а.с.10).

Отже, протокол про адміністративне правопорушення за фактом настання даної дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП працівниками поліції не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не приймалась.

20.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до страховика АТ «CК «ІНГО» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.31-33)

30.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до страховика АТ «CК «ІНГО» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.21).

Проте, АТ «СК ІНГО» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю постанови суду про притягнення водіяОСОБА_2 до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей76,81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №910/20412/16, суд дійшов висновку, що відсутність в матеріалах справи судового рішення, яким названий вище громадянин був би притягнутий до відповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки в силу приписівстатті 35 Господарського процесуального кодексу України(в редакції до 15.12.2017) таке рішення є обов`язковим для суду, проте, не єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди, а також те, що з урахуванням зазначених норм чинногоЦК України, для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, відтак цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушенняправил дорожнього рухуне може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.04.2019у справі №927/623/18, в постанові Верховного Суду від 04.03.2020у справі №641/2795/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Порядок і умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені статтями1187,1188 ЦК України.

Зокрема,статтею 1188 ЦК Україниврегульовано питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки кожному з їх володільців за рахунок іншого із них.

Відповідно до цієї статті шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, в матеріалах справи містяться достатні та достовірні докази в розумінніст. 76-80 ЦПК України, які підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а тому, доводи відповідачів у відзиві щодо відсутності в матеріалах справи доказів його у вчиненні ДТП суд відхиляє.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №686/10520/15, від 08.05.2018 у справі №922/2026/17, від 21.09.2018 у справі №910/19960/15).

Верховний Суд зауважив, що встановлення в межах цивільно-правового спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, обставин спричинення пошкодження майна потерпілої сторони, а також наявності в діях особи, яка завдала відповідної шкоди, вини (умислу чи необережності), може оцінюватись судом на загальних підставах.

Відповідно до висновку судового експерта Півень В.В. (який має право проведення експертиз за спеціальністю: 10.1 - дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод; 10.4 - транспортно-трасологічні дослідження) за результатами проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП від 29.04.2025за №008-04(Е)/25 вбачається, що в обставинах досліджуваної пригоди:

1) В діях водія автомобіля «OpelCombo» рд.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.п.12.1., 13.1., 14.6. в) Правил дорожнього руху України з технічної точки зору, не вбачається з наступних підстав.

Розрахована швидкість руху а/м «OpelCombo» 39... 49км/год не перевищує максимально допустиму в населеному пункті швидкість 50км/год згідно вимог п.12.4. ПДР України, а неконтрольованого руху вказаного автомобіля в умовах місця пригоди також не відбувалося, тому в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.12.1. ПДР України з технічної точки зору не вбачається.

В першому стоп – кадрі (фото 11) в полі зору камери з`являється автомобіль «HyundaySonata», який рухається поблизу правого краю проїзної частини. На другому стоп-кадрі (фото 12) в полі зору камери з`являється автомобіль «OpelCombo», який рухається поблизу центру дороги, що видно по тому, як він роз`їжджається поряд із зустрічним автомобілем (фото 17, 18). На третьому і четвертому кадрах (фото 13, 14) зафіксовано маневрування автомобіля «HyundaySonata» ліворуч через проїзну частину. На п`ятому кадрі (фото 15) зафіксовано боковий занос автомобіля «HyundaySonata». На шостому кадрі (фото 16) зафіксовано кінцеве положення транспортних засобів. Наведені стоп-кадри копії відеозапису наведені в даному випадку виключно для загальної ілюстрації обставин події, які загалом узгоджуються з обставинами розвитку подій, викладеними ОСОБА_1 .

За таких підстав слід дійти висновку, що в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.13.1 ПДР України в частині недотримання безпечної дистанції з технічної точки зору не вбачається. Адже транспортні засоби не здійснювали рух в одній і тій же смузі, оскільки автомобіль «HyundаіSonata» рухався справа від автомобіля «OpelCombo» і з моменту початку маневру автомобіля «HyundaiSonata» вліво дії водія ОСОБА_1 , щодо уникнення зіткнення, охоплювалися вимогами п.12.3 ПДР України.

Крім того, експерт дійшов висновку, що в обставинах досліджуваної пригоди, виходячи зі схеми ДТП та відеозапису з місця пригоди автомобіль «OpelCombo» до моменту початку застосування його водієм гальмування на смугу зустрічного руху не виїжджав, а отже, водій ОСОБА_1 маневр обгону не здійснював і в його діях невідповідності вимогам п.14.6 в) ПДР України з технічної точки зору не вбачається;

2) В обставинах досліджуваної пригоди в діях водія автомобіля «HyundаіSonata» р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 з підстав, викладених в дослідницькій частині висновку, вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України;

3) В обставинах досліджуваної пригоди, за викладених вихідних даних та обставин виникнення небезпеки для руху, технічна причина виникнення даної ДТП полягає в діях водія ОСОБА_2 , пов`язаних з невиконанням вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР України при здійсненні маневру лівого повороту.

Даний висновок складено старшим судовим експертом в галузі авто техніки та транспортної трасології ОСОБА_5 , який відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_3 , у відповідності до рішення кваліфікаційної палати Центру експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 21.12.2021 має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 10.1-дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, 10.4 –транспортно-трасологічні дослідження. Про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 КК України обізнаний (а.с.14-29, справа №742/2084/25, провадження №3/742/646/25).

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача з приводу неможливості прийняття до уваги судом посилань позивача щодо підтвердження факту вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП висновком судового експерта від 29 квітня 2025 року №008-04(Е)/25, оскільки відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності особи тощо), з огляду на те, що на вирішення судової експертизи були поставлені питання не пов`язані з правом, а виключно з обставинами та механізмом виникнення ДТП, невідповідності в діях водіїв вимогам ПДР та причинно-наслідковий зв`язок з виниклою ДТП.

Отже, відсутність у матеріалах справи судового рішення, яким ОСОБА_2 було би притягнуто до відповідальності за вчинення ДТП, не може бути достатньою підставою для відмови у позові, оскільки в силу приписівст.82 ЦПК Українитаке рішення є обов`язковим для суду, проте не є єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до копії Поліса №224283381 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.10.2024, відповідальність водія автомобіля марки «HyundaiSonata», д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в АТ «Cтрахова компанія «ІНГО». Згідно якого АТ «CК «ІНГО» взяло на себе зобов`язання компенсувати в т.ч. ліміт завданої шкоди майну - 160 000 грн. Франшиза по договору складає 1 600 грн. Строк дії полісу з 10.11.2024по 09.11.2025, включно.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_9 є власником фургону малотоннажного OpelCombo, р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску (а.с.34,35).

Відповідно до копії нотаріально посвідченої довіреності від 20.08.2025, ОСОБА_9 уповноважив в т.ч. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатися (в тому числі перереєструвати та/або поставити на облік у відповідному територіальному сервісному центрі МВС України, продати, обміняти, страхувати, отримувати страхові виплати, здавати в найм (оренду), позичку) належним йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданогоЦентром 7442 16.05.2017, транспортним засобом марки (моделі) OPEL COMBO, тип - спеціалізований вантажний фургон малотонажний-В. 2003 року випуску, номершасі (кузова, рами), НОМЕР_5 , реєстраційнийномер НОМЕР_6 ,зареєстрованим Центром 7442 16 травня 2017 року, дата реєстрації: 18 листопада 2011 року.Для чого надав ОСОБА_1 право представляти його інтереси у відповідних установах та організаціях, у тому числі в суді з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, подання виконавчоголиста до стягнення, одержання присудженого майна або грошей (а.с.18).

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.11.2022у справі №335/2566/18 зроблено висновки щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, особі, яка не є власником автомобіля. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якійналежить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі ст.396 ЦК України.Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовійпідставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху.Факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистомправа щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала особа під час ДТП.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №95079 від 23 серпня 2025 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ OpelCombo, д.р.н. НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом складає -148 939,69 грн.; ринкова вартість КТЗ OpelCombo, д.р.н. НОМЕР_1 , визначена за порівняльним може складати -104 775,84 грн.; вартість матеріального збитку заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ OpelCombo, д.р.н. НОМЕР_1 станом на 08.04.2025 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини але без урахування ВТВ -104 775,84 грн.

Згідно з висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу №95079-1 від 26 серпня 2025 року виконаного суб`єктом оціночної діяльності на замовлення АТ «СК «ІНГО», ринкова вартість аварійного (несправного) КТЗ OpelCombo, р.н. НОМЕР_1 на момент оцінки 08.04.2025 може складати 52 266,50 грн.

Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 979 Цивільного кодексу Українипередбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини третьоїстатті 988 ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно доч.2 ст.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Згідно із пунктом 1.3статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Положеннямистатті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинамидругоюітретьоюцієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021у справі №147/66/17 провадження № 14-95цс20 зроблено висновки, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт них засобів»).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) (пункт 59), від 03.10.2018у справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Відповідно до ст.511 ЦК зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно чч.1 та 4 ст.636 ЦК договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016у справі №6-2808 цс15.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ «СК «ІНГО» матеріальних збитків завданих внаслідок ДТП в межах суми страхового ліміту.

Щодо розміру завданих матеріальних збитків, суд зазначає наступне.

Порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.

Згідно копії звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №95079 від 23.08.2025 та додатків до нього, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 на замовлення АТ «СК «ІНГО», вартість відновлювального ремонту КТЗ OpelCombo, д.р.н. НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає: 148 939,69 грн.; ринкова вартість КТЗOpelCombo, д.р.н. НОМЕР_1 , визначена за порівняльним підходом, може складати: 104 775,84 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ OpelCombo, д.р.н. НОМЕР_1 , станом на 08.04.2025 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без урахування ВТВ– 104 775,84 грн.

Відповідно до висновку про вартістьпошкодженого колісного транспортного засобу №95079-1 від 26серпня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 на замовлення АТ «СК «ІНГО», ринкова вартість КТЗ OpelCombo, реєстраційний номер НОМЕР_1 до пошкодження становить 104 775,84 грн.,вартість аварійного (несправного) колісного транспортного засобу OpelCombo, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 52 266,50 грн.

Такимчином,сума відшкодуванняпотерпілому розраховуєтьсяіз різниціміж вартістютранспортного засобудо тапісля ДТП,яка згідновисновків ринковоївартості автомобілястановить 52 509,34 грн.(104 775,84 грн. – 52 266,50 грн.= 52 509,34 грн.).

Враховуючи суму франшизи 1 600 грн., загальний розмір страхового відшкодування становить 50 909,34 грн. (52 509,34 грн. – 1 600 грн.), який підлягає стягненню з АТ «СК «ІНГО» на користь позивача.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню франшиза у розмірі 1 600 грн.

Частиною 1статті 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуваннямнаведеного суддійшов висновкупро наявністьпідстав дозадоволення позовута стягненняз відповідачаАТ «СК «ІНГО» на користь позивача сумистрахового відшкодування в межах заявленихпозовних вимогу розмірі 50 666,50 грн., та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача франшизи у розмірі 1 600 грн.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Суд звертає увагу, що відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частинами 4-5 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховує, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо визнає підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. З огляду на те,що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд бере до уваги, висновок висвітлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020, справа №752/17832/14-ц, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Разом з тим, суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявленої позивачем, є завищеним і у ході судового розгляду не було надано підтверджуючих на вказану суму доказів, тому за необхідне слід визначити позивачу та стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 937,92 грн. (968,96 + 968,96), позов до АТ «СК «ІНГО» задоволено в повному обсязі, тому з відповідача АТ «СК «ІНГО» на користь позивача слід стягнути 968,96 грн. судового збору; позов до ОСОБА_2 задоволено на суму 6600 грн. (ціна позову 17 600 грн.), тобто на 37,5 %, а тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 363,36 грн. судового збору

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 рахунок відшкодування завданої майнової шкодикошти в розмірі 50 666 (п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 рахунок відшкодування завданої моральної шкодикошти в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 363 грн. 36 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», ЄДРПОУ 16285602, юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.33.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА