Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №523/5443/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/5443/26

Провадження №2/523/4547/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого – судді Малиновського О.М.

за участю секретаря – Березніченко В.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «ООЕК» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію по кв. АДРЕСА_1 , за період з березня 2023р. по листопада 2024р. у розмірі 15043,36грн. та за період з березня 2023р. по грудень 2024р. інфляційне збільшення в розмірі 940,21грн., 3 % річних в розмірі 289,29грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач мешкає у вказаній вище квартирі та є споживачем електричної енергії, яку отримав у кількості 5574кВт.год, втім допустив прострочку оплати на суму 15678,48грн., з яких частково сплатив 636грн. Однак залишок заборгованості у розмірі 15043,36грн. по теперішній час не сплачено. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20.03.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку скеровано за місцем реєстрації відповідача. За заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 від 26.03.2026р. судом повторно направлена ухвала про відкриття провадження у справі, яка отримана відповідачем в особі його представника 08.04.2026р. та повторно 08.05.2026р.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до суду надійшла заява в якій вона просить закрити провадження у справі в зв`язку з процесуальними порушеннями.

Зважаючи на викладене, судом проведений розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем – ОСОБА_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщений на офіційному сайті позивача, а також газеті «Одеські вісті» від 29.12.2018р. №99.

Для проведення розрахунків між позивачем та ОСОБА_1 , як споживачем електричної енергії за вказаною вище адресою на його ім`я був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

За розрахунковий період з березня 2023р. по листопад 2024р. ТОВ «ООЕК», як оператором системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії споживачем, - ОСОБА_1 . Так, з отриманих даних убачається, що відповідачем за вказаний вище період було спожито 5574кВт.год електричної енергії на загальну суму 15 678,48грн. За твердженням позивача, відповдачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 636грн. Натомість, на теперішній час за особовим рахунком відповідача залишається заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 15043грн.

За приписами ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, приймаючи до уваги наявність між сторонами договірних відносин, з приводу постачання та споживання електричної енергії, та враховуючи не виконання її умов з боку відповідача в обсязі та на умовах визначених договором приєднання, у вигляді несвоєчасної сплати за спожиту електричну енергію суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача залишку несплаченої заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 15043,36грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, зазначено, що п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2001 №1875-IV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Як зазначив ВСУ, зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов`язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якій кореспондується право вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст. 625 ЦК, що встановлює обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Факт прострочення щомісячної оплати відповідачем обов`язкових платежів за спожиту електричну енергію доведений позивачем та встановлений судом під час розгляду даної справи.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов`язання за період з березня 2023р. по грудень 2024р., зокрема інфляційне збільшення в розмірі 940,21грн., 3 % річних в розмірі 289,29грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення до суду в розмірі 2622,40грн.

Судом відхиляються заперечення представника відповідача в частині закриття провадження у даній справі, з огляду на їх безпідставність.

Інші заперечення, зазначені представником відповідач не заслуговують на увагу, так як не спростовують доводи та аргументи, зазначені позивачем.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,95,141,258-259,263-265,268,273,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 15043,36грн., інфляційне збільшення в розмірі 940,21грн., 3% річних в розмірі 289,29грн. судові витрати в розмірі 2662,40грн.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», ЄДРПОУ 42114410, 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 22 травня 2026р.

Суддя