Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №507/1044/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Суд: Любашівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №507/1044/26

Суддя: Вужиловський О. В.

Справа № 507/1044/26

Провадження № 1-кп/507/39/2026

Номер рядка звіту 17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Одеської області кримінальне провадження № 12026162360000069 від 16 березня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Познанка Перша Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

потерпіла ОСОБА_5

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3

захисник адвокат ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року, близько 06 години 15 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився разом із особою, з якою перебував у фактичних шлюбних відносинах, — ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем їх спільного проживання, а саме: у господарському приміщенні (сараї) на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Надалі між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла словесна суперечка. Під час конфлікту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у господарському приміщенні вищевказаного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно та цілеспрямовано, взяв до правої руки ніж, що знаходився поруч під навісом. Надалі ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 , яка в цей час сиділа на стільці, та ззаду завдав останній один удар ножем в область лівої частини черевної порожнини.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_7 отримала наступні тілесні ушкодження: проникаюче ножове поранення черевної порожнини з наскрізним пораненням селезінкового кута товстої кишки та кореня брижі, які призвели до внутрішньочеревної кровотечі та гемоперитонеуму. Геморагічний шок 11-111 ступеня. Зазначені тілесні ушкодження згідно з п.п. 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя.

Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_7 умисне тяжке тілесне ушкодження (умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння), за що передбачена кримінальна відповідальність ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини вчинення правопорушень, зокрема розповів, що він на протязі тридцяти років співмешкав із ОСОБА_7 . За час спільного проживання в них сім`ї виникали сварки. Дійсно, в ранковий час 16 березня 2026 року між ним та ОСОБА_7 , виникла сварка через ревнощі. Він перебував в стані алкогольного сп`яніння, так як напередодні святкував день народження ОСОБА_7 . Сварка виникла в господарському приміщенні в їх домоволодінні по АДРЕСА_1 . В ході скарки, він взяв в праву руку кухонний ніж, підійшов до ОСОБА_7 , яка сиділа на стільці під навісом, та наніс їй удар ножем в спину. В скоєному кається, жалкує про те, що сталося.

Потерпіла ОСОБА_7 надала в судовому засіданні погодилась із думкою прокурора про призначення обвинуваченоум покарання у виді 5 років позбавлення волі, просила суд призначити обвинуваченому саме таке покарання пов`язане із позбавленням волі.

Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію його дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також йому зрозуміло, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, співмешкає із ОСОБА_5 , не працює, раніше не судимий, перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом F 70 p 01.1983 року, перебуває на обліку в лікаря нарколога з 11.1994 року з діагнозом: порушення психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

На підставі ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, всіх матеріалів справи, особи обвинуваченого, пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, відсутність обставин, що обтяжують вину, думки потерпілої про призначення покарання обвинуваченому пов`язаного з позбавленням волі, те, що вчинено злочин проти життя та здоров`я людини, що є найвищою цінністю у суспільстві, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та йому можливо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінуємих статтей КК України.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначення покарання ОСОБА_3 суд не вбачає, так як він вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах.

Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не має.

За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 121 КК України - 5 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період часу з 16.03.2026 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - тримання під вартою, - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі, які зберігаються у камері схову ВП № 1 Поділіського РУП ГУНП в Одеській області, після вступу вироку в законну силу: кухонний ніж зі слідами РБК, довжиною леза 13 см., товщиною 2 мм., довжиною рукоятки 10 см., який поміщено до картонного коробу, опечатаний та скріплений біркою NPU-8669050 – знищити;

одяг ОСОБА_3 , а саме: штани спортивного зразка синього кольору із смужками червоного кольору, які поміщено до паперового конверту Національна поліція України із наліпкою NPU-8669051; светр в`язаний зимовий, світлого кольору на застібці, який поміщено до паперового конверту Національна поліція України із наліпкою NPU-8669052; пару чоловічих шкіряних зимових ботинків чорного кольору розміру 41, які поміщено до паперового конверту Національна поліція України із наліпкою NPU-8669053 – повернути ОСОБА_3 за належністю;

одяг ОСОБА_7 , а саме: футболку синього кольору зі слідами РБК в лівій частині та отвором розмірами 2х2 см., яку поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою NPU-2213604; кофту чорного кольору з довгими рукавами та надписом “LOVE” на якій наявні сліди РБК в лівій частині та отвір розмірами 2х2 см., яку поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою NPU-2213605; штани синього кольору із наявними слідами бруду які поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою NPU-2213606; пару взуття “Asics” білого кольору зі слідами бруду та пару червоних шкарпеток, які поміщено до паперового конверту та опечатано наліпкою NPU-2213607 – повернути потерпілій ОСОБА_7 за належністю,

скасувавши арешт на вказане майно, накладений ухвалами слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 17.03.2026 року.

На вироку може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з моменту його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику адвокату ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_7

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua