Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №947/17816/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/17816/26

провадження №3/947/1889/26

П О С Т А Н О В А

22 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду з ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №177645 від 22.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи 21.04.2026 року о 20 год. 00 хв. вечора за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив домашнє насильство фізичного характеру до малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: завдав ременем удар по ногам, рукам, та сідниці, чим завдав дитині шкоду фізичному здоров`ю та фізичного болі, чим батько порушив ч.7 ст.150 СК України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Також в матеріалах справи містяться: 1) рапорт на лінію 102 від 22.04.2026 року, заявник – співробітник органу охорони здоров`я повідомив, що ОСОБА_2 побив батько, має тілесні ушкодження – множинні ушиби м`яких тканин лівого передпліччя спини, лівого стегна та лівої гомілки; 2) пояснення ОСОБА_3 від 22.04.2026 року, з яких вбачається, що 22.04.2026 року нею було виявлено синці на руках її учня, ОСОБА_2 , зі слів хлопця його побив батько, після чого вона звернулася до співробітника поліції та викликала ШМД, повідомила адміністрацію ліцею; 3) пояснення ОСОБА_1 від 22.04.2026 року, з яких вбачається, що 21.04 2026 року він був у емоційному стані, з виховною метою взяв ремінь та наніс своєму синові, ОСОБА_2 , удари по ділянці сідниць та ніг, після цього син пішов з квартири, доки він був на кухні; 4) пояснення ОСОБА_2 від 22.04.2026 року, з яких вбачаться, що 22.04.2026 року о 20 год. 00 хв. він разом із батьком повернувся додому, через деякий час батько прийшов до його кімнати з ременем та почав бити по ногам, рукам, сідницям, після чого зазначив, щоб він робив домашнє завдання, коли батько пішов до іншої кімнати, він вибіг з квартири та побіг до своєї тітки. Приблизно о 22 год. 47 хв. батько його знайшов та повернув додому, вранці він пішов до школи, де класний керівник помітила побої та запитала що сталося, після чого викликала швидку та його направили до ООДКЛ. Пояснив, що раніше батько не застосовував фізичні покарання.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судових засідань, був повідомлений належним чином та своєчасно, працівниками поліції під особистий підпис.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.

Частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21.04.2026 року побив свого малолітнього сина, ОСОБА_2 , внаслідок чого потерпілій дитині завдано тілесних ушкоджень – множинні забої м`яких тканин лівого передпліччя спини, лівого стегна та лівої гомілки.

Відповідно до ст.125 КК України, кримінальна відповідальність настає за умисне легке тілесне ушкодження.

Окрім цього, відповідно до п.п.6-1 ч.1 ст.67 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Суддя звертає увагу, що відповідно до постанови об`єднаної палати ККС ВС від 12 лютого 2020 року у справі №453/225/19 (провадження №51-4000кмо19) визначено, що формулювання поняття «злочин, пов`язаний із домашнім насильством» є ширшим за поняття «домашнє насильство» у нормі ст.126-1 КК і може полягати не лише у вчиненні цього злочину, а й в інших суспільно небезпечних діяннях, які мають ознаки домашнього насильства. Тому поняття «злочин, пов`язаний із домашнім насильством» не є відсилочним, у розумінні законодавця має комплексний характер й регламентується у різних сферах суспільних відносин. Тому при встановленні змісту згаданого поняття слід виходити з конкретних фактичних обставин справи, а не тільки з кваліфікації дій винуватця. У контексті зазначеного «злочином, пов`язаним із домашнім насильством» слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один із елементів, перелічених у ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

Отже, аналізуючи комплексний характер домашнього насильства та виходячи з тлумачення закону, до злочину, пов`язаного з домашнім насильством, слід відносити не тільки злочин, передбачений ст.126-1 КК, та злочин, що містить кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах», але й кримінальне правопорушення з ознаками діяння (дії або бездіяльність), поняття якого визначено у ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Таким чином, під час дослідження матеріалів справи, суддею були з`ясовані обставини, які свідчать про можливе вчинення з боку ОСОБА_1 дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України, а потерпілим є спеціальний суб`єкт – малолітня особа, з якою ОСОБА_1 перебуває у сімейних відносинах та в силу свого віку не може належним чином реалізувати права, передбачені ст.478 КПК України.

При цьому, суддя приймає до уваги, що реалізація малолітнім прав, передбачених ст.478 КПК України, суперечить інтересам ОСОБА_1 , як його законного представника.

Згідно із ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи суд дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. При цьому постанова про закриття справи виноситься, крім іншого, у випадку передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування.

З урахуванням вищенаведеного, з метою захисту прав малолітнього потерпілого, суддя вважає за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП передати до Київської окружної прокуратури м.Одеси, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.253, 278, 280, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. Матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП - передати керівнику Київської окружної прокуратури м.Одеси для вирішення питання про відкриття кримінального провадження.

2. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.

3. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Щербіна