Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №509/2644/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2644/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Пронози І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу № 509/2644/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Собяніна О.В., звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною т а скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № R345726 від 12.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, та закрити провадження по справі.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач ОСОБА_1 пенсіонер по інвалідності ІІ групи, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним, який перебуває на військовому обліку в 2-му ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час оновлення даних в застосунку «Резерв +», позивачу стало відомо, що 12.02.2026 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена постанова № R345726 про накладення на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, за те, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО.

Згідно витягу з застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.05.2016 р.

Згідно довідки № 3007-7002335933 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.10.2025 р. ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана інформація є неактульною, оскільки ВПО знаходиться в стані «закрито», у зв`язку з тим, що позивач повернувся до колишнього місця проживання за місцем реєстрації.

Станом на теперішній час та на момент винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься за підвідомчістю до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому перебуває на обліку.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається наступне. Постанова не містить відомостей стосовно належного повідомлення позивача про конкретну дату, час і місце її винесення, а також відомостей про участь позивача в розгляді справи про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова не містить відомостей про вручення її копії позивачу. Також, в оскаржуваній постанові, а саме в описі обставин та суті адміністративного правопорушення відсутня об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210 КУпАП, що свідчить про протиправність такої.

Також, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 не надали ОСОБА_1 під підпис складений протокол, та передали непідписаний протокол на розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Отже, справа про адміністративне правопорушення була розглянута без повідомлення ОСОБА_1 . На час винесення оскаржуваної постанови, у ІНФОРМАЦІЯ_5 не було відомостей про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, як того прямо вимагає закон.

Неповідомлення відповідачем позивача про час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності свідчить про порушення права позивача бути обізнаним про час та місце розгляду справи, що є порушенням її прав, встановлених ст. 268 КУпАП, яке призвело до того, що він не змогла скористатися своїми правами такими, як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Таким чином, представник позивача вважає, що ОСОБА_1 позбавили права на захист себе та, зокрема, позбавили конституційного права на правову допомогу, яке закріплене в ст. 59 Конституції України.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд:

1. Постановити рішення про визнання дії відповідача неправомірними, прийняти рішення про визнання протиправною та скасування Постанови № R345726 від 12.02.2026 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, за те, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО.

2. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Також 13.05.2026 року представник пощивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких також просить повернути позивачу кошти, сплачені ним за постановою № R345726 від 12.02.2026 р., у розмірі 17000 грн. від 23.03.2026 року.

Вказану заяву про уточнення позовних вимог, суд не приймає, оскільки її подання не передбачено чинними нормами адміністративно-процесуального законодавства України. Згідно ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Ухвалою судді від 23.04.2026 року визнано причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № R345726 від 12.02.2026 року поважними та поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належно засвідчену копію постанови у справі про адміністративне правопорушення № R345726 від 12.02.2026 року при притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

ІНФОРМАЦІЯ_6 було отримано копію вказаної ухвали 23.04.2026 року, та повторно 15.05.2026 року. У визначений в ухвалі Овідіопольського районного суду Одеської області відповідач відзиву на позов не надав. В частині витребування доказів ухвалу суду відповідачем виконано 22.05.2026 року, надіславши до суду копію постанови № R345726 від 12.02.2026 року.

Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення № R345726 від 12.02.2026 року, постановленої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облвік як ВПО (ст.37 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”), чим допустив порушення правил військового обліку. Узв`язку з чим, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000.00 грн.

Згідно витягу з застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.05.2016 р.

Станом на на момент винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься за підвідомчістю до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому перебуває на обліку.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року.

Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік громадянина, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання здійснюється за його особистої присутності та в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік. Таким чином, законодавством покладається на військовозобов`язаних обов`язок з дотримання правил військового обліку, зокрема виконання обов`язку перебувати на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, що встановлений абзацом другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 та пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлений 7-денний строк для виконання обов`язку зі взяття на військовий облік після зміни місця проживання.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).

Суд зауважує, що згідно п.1 ст. 247 КупАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що останній не став на військовий облік як внутрішньо переміщена особа, чим допустив порушення військового обліку.

При цьому, дослідивши копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що вказаний документ не містять відомостей про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення. Водночас, постанова містять лише саме твердження про порушення правил військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_1 . Разом з тим, таке мотивування унеможливлює встановлення факту, дати вчинення адміністративного правопорушення та адресу, яку змінив позивач як внутрішньо переміщена особа.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена на підставі формального тлумачення без аналізу фактичних обставин, що є грубим порушенням принципу індивідуального підходу до справедливості, закріпленого у ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанову № R345726 від 12.02.2026, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесено без достатніх для того підстав, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241, 246, 255, 268, 269, 286, 293, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову № R345726 від 12.02.2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Є. М. Панасенко