Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №521/6043/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/6043/26

Номер провадження № 2/521/5258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судового засідання – Папінян В.В.,-

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.04.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеса з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді від 22.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 18.09.2021 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) було зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 1065 від 18.09.2021 року. 15.04.2026 року Органом державної реєстрації актів цивільного стану, а саме – Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було видано повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.04.2026 року. Від шлюбу подружжя має малолітню дитину- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.07.2022 року. Спір щодо місця проживання спільної дитини та поділу майна, яке є спільною власністю між подружжям -відсутній.

Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність спільних інтересів на життя, між подружжям втрачено взаєморозуміння, почуття любові один до одного, спільне господарство не ведеться, шлюб набув формальних ознак. Вважає, що її з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, які не вручені останньому та повернуті до суду 12.05.2026 року з незалежних від суду причин. Відзиву на позовну заяву від відповідача, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк, до суду не надійшло. У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.09.2021 року між позивачем – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище- ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 1065 від 18.09.2021 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.04.2026 року, виданого (повторно) Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Від шлюбу подружжя має малолітню дитину- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.07.2022 року.

Спір щодо місця проживання спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо поділу майна, яке є спільною власністю між подружжям -відсутній.

Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність спільних інтересів на життя, між подружжям втрачено взаєморозуміння, почуття любові один до одного, спільне господарство не ведеться, шлюб набув формальних ознак. Вважає, що її з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Однією сім`єю подружжя не проживає, фактичні шлюбні відносини припинені, спільне домогосподарство не ведеться. Вважає позивачка що шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне їх життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.

Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між сторонами неможливе.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в порядку ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність такого стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, ст. ст. 223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 275, 354, ЦПК України; ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище- ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 1065 від 18.09.2021 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.04.2026 року, виданого (повторно) Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України- розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 25.05.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО