Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №947/18127/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Дата: 21 травня 2026 р.

Справа: №947/18127/26

Суддя: Войтов Г. В.

Справа № 947/18127/26

Провадження № 3/947/1918/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВАД №763354 від 23.04.2026 року, що надійшли з ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 763354 від 23.04.2026 року), –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 763354 від 23.04.2026 року вбачається, що 23.04.2026 року о 14:53 год., за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2, ТЦ «Сіті Центр», у торговельному павільйоні (острівку) ОСОБА_1 нібито здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме електронними цигарками «ELFBAR», без марок акцизного податку, чим, на думку особи, яка склала протокол, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надала до суду письмові заперечення, у яких просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції зазначила, що не є суб`єктом господарювання, не здійснює підприємницької діяльності з реалізації тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не перебуває у трудових відносинах із будь-яким суб`єктом господарювання, який здійснює відповідну діяльність, не є власником вилученої продукції та не здійснювала її реалізацію. Також зазначила, що матеріали справи не містять жодного належного доказу фактичного продажу товару, отримання грошових коштів, проведення контрольної закупки чи інших обставин, які б підтверджували об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, а саме: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Частина перша ст.156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним без марок акцизного податку чи з підробленими марками такого податку.

Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме здійснення роздрібної або оптової торгівлі відповідною продукцією.

Сам по собі факт перебування особи у торговельному приміщенні, біля товару або факт вилучення певної продукції не є безумовним та достатнім доказом здійснення такою особою торгівлі у розумінні ч.1 ст.156 КУпАП.

Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення містить лише загальне посилання на те, що ОСОБА_1 нібито «здійснював роздрібну торгівлю» електронними сигаретами «ELFBAR» без марок акцизного податку.

Водночас у протоколі та доданих до нього матеріалах відсутні будь-які відомості щодо конкретного факту реалізації товару, покупця відповідної продукції, передачі товару, отримання грошових коштів, проведення контрольної закупки, відеофіксації факту продажу, пояснень свідків або покупців, належності вилученої продукції саме ОСОБА_1 , а також здійснення ним господарської діяльності.

Матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, продавцем, найманим працівником або іншою уповноваженою особою суб`єкта господарювання, який здійснює реалізацію тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля відповідною продукцією здійснюється суб`єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.

Отже, належне вирішення справи потребувало встановлення того, хто саме здійснював господарську діяльність у відповідному торговельному павільйоні, кому належала вилучена продукція, хто є орендарем торговельного місця, чи перебував ОСОБА_1 у трудових або інших правовідносинах із відповідним суб`єктом господарювання та чи здійснював він фактичний продаж товару.

Однак таких обставин органом, який склав протокол, встановлено не було.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом із тим, у даній справі належними та допустимими доказами не підтверджено факт здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі, факт реалізації товару, факт отримання ним грошових коштів, факт належності вилученої продукції саме ОСОБА_1 , а також статус ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання або найманого працівника відповідного суб`єкта господарювання.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини адміністративні провадження карального характеру мають відповідати гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому притягнення особи до відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях або формальному викладенні фабули правопорушення без належного доказового підтвердження.

Суд вважає, що наявні у справі матеріали не містять достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Санкція ч.1 ст.156 КУпАП передбачає можливість конфіскації предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Разом із тим, відповідно до ст.29 КУпАП конфісковано може бути лише майно, яке перебуває у приватній власності порушника.

Оскільки матеріали справи не містять доказів належності вилученого майна ОСОБА_1 , а провадження у справі підлягає закриттю, тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 29, 245, 247, 251, 252, 265, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст.62 Конституції України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Тимчасово вилучене майно, вилучене в межах складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 763354 від 23.04.2026 року, відповідно до вимог ст.265 КУпАП - повернути особі, у якої таке майно було вилучено.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Г. В. Войтов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua