Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №947/17678/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17678/26

Провадження № 3/947/1868/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши адміністративні матеріали за протоколом серії ЕПР1 №644770 від 19.04.2026 року, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу ЕПР1 №644770 від 19.04.2026 року, 19.04.2026 року о 11 годині 49 хвилин, на вулиці Левітана, 87 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 10.1, 1.3.б «Правил дорожнього руху України» не переконався у безпеці та при повороті ліворуч не надав перевагу у русі гр. ОСОБА_2 , який рухався на електросамокаті Jet 20045. Від дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а гр. ОСОБА_2 незначні тілесні ушкодження. .

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, пам`ятка з ст. 268 КпАП України, роз`яснена, що підтверджується власноручним написом, свою вину не визнав та пояснив, що він 19.04.2026 року приблизно о 11:45 по вул.. Левітана, на перехресті вул.. Левітана та 5-ї лінії Люстдорфської дороги сталося ДТП. Дане перехрестя не регульоване, він повернув ліворуч з вул.. Левітана на 5 лінію Люстидорфської дороги, ліворуч від його автомобіля перед знаком пріоритету 2.1 «Дати дорогу» стояв автомобіль - білий мікроавтобус, стекла в якому були затемнені. Він не зміг завчасно побачити електросамокат, який самокат виїхав з-за автобусу і майже вискочив на його автомобіль. Вину в ДТП не визнає, тому як ПДР не порушував, про це свідчить відеозапис «Будинку Молитви» та пояснення свідка з місця пригоди ОСОБА_3 . Просив суд закрити провадження по справі відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до Постанови Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду справа № 263/10894/2020, провадження № 51-36км21від 16.02.2021 року. Разом із тим, відповіднодо усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.

В Постанові Касаційного суду Верховного суду від 31.01.2024 року у справ № 339/282/20 (провадження № 51-6102км23) Використання правил встановлення необхідного причинного зв`язку, які покладено в основу практичного застосування теорії необхідного спричинення, дозволяє встановити, що у процесі послідовного розвитку протиправної дії в часі суспільно небезпечний наслідок з необхідністю походить від конкретного діяння, вчиненого особою, а не знаходиться стосовно нього у випадковому відношенні. Діяння винуватого є головною і визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку. Це правило, в тих ситуаціях, коли в розвиток причинного ряду вплітаються дії інших осіб, що, відповідно, обумовлює необхідність наступної юридичної оцінки декількох чинників, які певною мірою впливають на настання передбачених законом наслідків, є ключем до розв`язання питання про наявність (відсутність) підстави кримінальної відповідальності конкретної особи. Порушення Правил дорожнього руху одним водієм не виключає кримінальної відповідальності іншого водія транспортного, засобу, який також порушив Правила дорожнього руху і таке порушення є головною умовою заподіяння суспільно небезпечних наслідків, – перебуває з ними в необхідному причинному зв`язку.

В ході судового розгляду судом був оглянутий відео запис та фото з камери відео спостереження «Будинка Молитви» в момент ДТП, з якого вбачається, що водій автомобілю Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 виконує поворот ліворуч з вул.. Левітана на 5 лінію Люстдорфської дороги, ліворуч від його автомобіля стоїть білий мікроавтобус перед дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу», який повністю перекрив видимість автомобілю Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 та водію електросамоката.. Внаслідок розвитку подій сталось дорожньо-транспортна пригода.

Як визначено п. 1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Зі змісту ст.124 КУпАП слідує, що об`єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення та інші документи не можливо визнати належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Аналізуючи в сукупності дослідженні матеріали справи, фото картки та відео запис суд приходить до переконання, що водій автомобілю Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 виконував поворот ліворуч без змін напрямку руху, в свою чергу водій електросамокату перетинал нерегульоване перехрестя, на перехресті стояв білий мікроавтобус, який здійснив перешкоду водіям.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За даних обставин суд доходить до висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 , тому суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 124, 247,251, 268, 279, 280, 283, 284 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КпАП України – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. В. Войтов