Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №730/363/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/363/26

Провадження № 2/730/383/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Данько О.В.

з участю секретаря судового засідання – Граб С.О.

представника позивача – адвоката Ковалюха В.М. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом та першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті спадщину прийняв позивач. До складу спадщини входить вищевказаний житловий будинок, який збудований у 1980-1991 роках. Будучи спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 він позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вказаний будинок через відсутність правоустановлюючих документів на вказане нерухоме майно.

Позивач у сдове засідання не з`явився.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з вищевказаних підстав.

Відповідач Височанська сільська рада Чернігівської області відзиву на позов не надала, у судове засідання представника не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 17 березня 2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі визначена дата проведення підготовчого судового засідання, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 6 квітня 2026 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.04.2026 явка представника позивача визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 29.04.2026 задоволене кдопотання представника позивача про витребування доказів.

Неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи, суд установив що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 (а.с. 5-7).

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, відповідно до якого все його майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті й на що він за законом матиме право ( в тому числі житловий будинок з побутовими господарськими будівлями) заповідав позивачу ОСОБА_1 (а.с. 7 на звороті)

Відповідно до копії Свідоцтва на право власності на жилий будинок виданого Виконавчим комітетом Борзнянської районної Ради народних депутатів від 29.06.1987 право власності на жилий будинок у АДРЕСА_2 в цілому зареєстрований Ніжинським міським бюро інвентаризації на право особистої власності за колгоспним двором головою якого є ОСОБА_2 (а.с.9 на звороті, 10).

Згідно з довідкою Носелівського старостинського округу Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 02.12.2025, станом на 15.04.1991 у домоволодінні, розташованому у сю АДРЕСА_1 мешкали ОСОБА_2 (голова двору), ОСОБА_3 (співмешканка), сини ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з довідкою КП «Ніжинське МБТІ» №25 від 09.04.2024, право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 (голова колгоспного двору), згідно із свідоцтвом про право власності на жилий будинок, виданим виконавчим комітетом Борзнянської районної ради 29.06.1987. Відомості про самочинне будівництво не зазначені (а.с. 10 на звороті - 11).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок у АДРЕСА_1 , будинок та господарські споруди збудовані у 1980-1991 роках. До складу домоволодіння входить житловий будинок (загальна площа становить 109,5 м.кв., житлова площа 39,0 м. кв.), ганок, ганок, сарай, літня кухня, сарай, вбиральня, погріб, ганок, хвіртка, ворота, огорожа. (а.с. 11 на звороті - 13).

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 13 березня 2026 року, оціночна вартість об`єкта оцінки за адресою АДРЕСА_1 становить 386433,43 грн. (а.с.14-15).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №56/2024 заведеної приватним нотарусом Ніжинського районного нотаріального округу Дорошенко Н.В., після смерті ОСОБА_2 спадщину за заповітом прийняв його син ОСОБА_1 , який постійно проживав зі спадкодавцем на день його смерті. 16.04.2024 дочки ОСОБА_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали заяви у яких зазначили, що не мають права на обов`язкову частку у спадщині, на спадкове майно вони не претендують, до суду звертатись не будуть.

На день смерті ОСОБА_2 з ним постійно були зареєстровані та проживали співмешканка ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , онука ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, оскільки у нього відсутній правовстановлюючий документ на зазначене майно. (а.с. 9).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; в разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи за встановленою черговістю.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.(ст. 1262 ЦК України).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.(ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Частина 1 статті 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.(ч. 4 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом та першої черги за законом після смерті батька, прийняв спадщину у встановленому законом порядку, оскільки на день смерті спадкодавця проживав та був зареєстрований разом з ним.

Водночас, на час відкриття спадщини з ОСОБА_2 проживали та були зареєстровані його дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є спадкоємцями першої черги за законом, а також, онука ОСОБА_10 , яка має право на спадкування у п`яту чергу за законом. При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийняли спадщину. оскільки постійно проживали та були зареєстровані зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день його смерті. Їх заяви від 16.04.2024 до приватного нотаріуса про те, що вони не претендують на спадщину, не є завами про відмову від спадщини, оскільки, такі подані поза межами шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після їх батька.

Онука ОСОБА_10 була малолітня на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину в силу положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1277 УК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України, суд зобов`язаний вирішити справу за тим зверненням особи, що пред`явлене, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Згідно з ч.1 ст.48 ЦПК сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

За приписами ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача.

Правовідносини у вказаній справі виникли з приводу спадкування, у зв`язку з цим, позов безпосередньо зачіпає спадкові права та інтереси спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадках передбачених ч. 1 ст. 1277 ЦК України органу місцевого самоврядування.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах щодо спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Представник позивача, відповідно до ст.175 ЦПК України, у позовній заяві самостійно визначив коло учасників цивільного процесу, зазначивши відповідачем Височанську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області.

Однак, згідно матеріалів справи, після померлого ОСОБА_2 спадщину, окрім позивача, прийняли дочки спадкодавця, які є спадкоємцем однієї черги з позивачем, а також, онука спадкодавця.

Таким чином, вказаний позов безпосередньо зачіпає спадкові права та інтереси вищевказаних спадкоємців, які прийняли спадщину, тобто, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які повинні бути належними відповідачами у справі.

Натомість, зазначена позивачем у позові Височанська сільська рада не може вважатися належним відповідачем, оскільки є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Всупереч вимогам ч.1-3 ст.51 ЦПК України, сторона позивача своїм процесуальним правом на внесення клопотання про заміну первісного відповідача належними відповідачами, або залучення співвідповідачів у справі , не скористалась, тоді як з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу суд позбавлений можливості самостійно вчинити дані процесуальні дії.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц).

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Височанської сільської ради звернуті безпідставно, у зв`язку з чим, не підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно п. 18 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966, у разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у музі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це. У свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

Згідно роз`яснень, викладених у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні і розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору та належало ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на праві власності в рівних частках відповідно до діючого на той час законодавства. Таким чином, ОСОБА_2 належала лише 1/7 частка вказаного домоволодння, яку позивач має право успадкувати за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись 120 ЦК УРСР 1963 року, ст.25, 392, 1216-1223, 1268-1272, 1277 ЦК України, ст.2, 3, 19, 23, 76-89, 141, 200, 206, 258-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 22 травня 2026 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Територіальна громада в особі Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, с. Високе Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 86; код ЄДРПОУ 04414810.

Суддя О.В. Данько