Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №607/22910/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2026 Справа №607/22910/25 Провадження №2/607/1426/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

представника позивачів Чубенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» про розірвання договорів, стягнення грошових коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Адвокат Чубенко Н.М. в інтересах позивачів ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , Позивач 1), ОСОБА_2 (надалі – ОСОБА_2 , Позивач 2) 03.11.2025 звернулась в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» (надалі – ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області», Відповідач) у якому просить: розірвати договір б\н про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 11 грудня 2019 року, укладений між ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» та ОСОБА_1 ; стягнути із ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» на користь ОСОБА_1 405 000 грн. 00 коп. грошових коштів, сплачених на виконання умов договору б/н про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 11 грудня 2019 року; розірвати договір б\н про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 15 лютого 2020 року, укладений між ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» та ОСОБА_2 ; стягнути із ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» на користь ОСОБА_2 158 000 грн. 00 коп. грошових коштів, сплачених на виконання умов договору б\н про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 15 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог сторона позивача вказує на те, що 11.12.2019 року ОСОБА_1 уклала договір про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» (далі - договір від 11.12.2019 року), предметом якого є спільна пайова участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, у свою чергу 15.02.2020 року ОСОБА_2 уклав договір б/н про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» (далі - договір від 15.022020 року), предметом якого є спільна пайова участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме трьохкімнатної квартири на другому поверсі, площею 82,2 кв.м. На виконання умов п.3.2. договору від 11.12.2019, 24.01.2020 року ОСОБА_3 сплачено кошти на загальну суму 405 000,00 грн. Крім цього, на виконання умов п.3.2. договору від 15.02.2020, 17.03.2020 року ОСОБА_2 сплачено кошти на загальну суму 158 000 грн. Пунктом 3.2. договорів від 11.12.2019 року та від 15.02.2020 передбачено, що подальше внесення пайового внеску може проводитися після вселення в свою квартиру відповідно до «Графіка внесення пайового внеску», що є додатковою угодою №1 до цього договору. Підпунктом 2.1.5 зазначених договорів передбачено завершення відповідачем будівництва до кінця 2020 року. На даний час, будівництво зазначеного багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не здійснено. Про зміну термінів будівництва та їх причини відповідач позивачів письмово не повідомляв. Крім цього, Позивачам стало відомо про те, що будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , взагалі не здійснюється, оскільки 16.04.2021 дозвільні документи на його будівництво були скасовані контролюючими органами. Відповідачем не вжито заходів щодо повідомлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про припинення будівництва та невиконання умов укладених договорів. 30.06.2025 позивачами на адресу відповідача були надіслані заяви про розірвання договору про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , та повернення сплачених пайових внесків, які залишено без реагування. Враховуючи те, що відповідачем допущено істотне порушення умов спірних договорів щодо обов`язку збудувати багатоквартирний житловий будинок та передати позивачам у власність визначену договором квартиру, вважає, що зазначена обставина є підставою для їх розірвання та повернення унесених ними грошових коштів.

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

Відповідач ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 ЦПК України не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою суду від 21.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

11.02.2026 у даній справі протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – адвокат Чубенко Н.М. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином, неодноразово, повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом

11.12.2019 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» укладено договір про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку, предметом якого є спільна пайова участь Сторін у будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

15.02.2020 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» укладено договір б/н про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку, предметом якого є спільна пайова участь Сторін у будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме трьохкімнатної квартири на другому поверсі, площею 82,2 кв.м.

Відповідно до п.2.2.1 зазначених договорів, пайовик зобов`язується внести пайовий внесок на будівництво квартири в розмірі, передбаченому п.3.1. цього договору, в порядку визначеному п.п. 3.3, 3.4., 3.5 цього договору.

Згідно із до п.3.1 договору від 15 лютого 2020 року, оплата всіх пайових внесків здійснюється в національній валюті України (гривні) за комерційним курсом (курсом покупки) доларів США в «ПриватБанку» в день внесення коштів. Ціна за 1 кв.м. квартири - 500 (п`ятсот доларів США) за один кв.м. еквівалентно - 12 250 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн за 1 кв.м. Загальна вартість квартири – 41 100 (сорок одна тисяча сто) доларів США, еквівалентно - 1 006 950 (один мільйон шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

У договорі від 11.12.2019 року вартість квартири сторонами не зазначено.

Згідно з п. 3.2. вказаних договорів, початковий внесок на будівництво квартири вноситься пайовиком протягом одного робочого дня з моменту підписання цього договору Сторонами.

Відповідно до п. 3.7. зазначених договорів, пайові внески підлягають оплаті в готівковій формі в касу Забудовника, або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Забудовника, зазначений у цьому договорі. Факт оплати пайового внеску підтверджується копіями платіжних документів з відміткою банку про виконання або квитанціями до прибуткових касових ордерів (іншими встановленими законом платіжними документами), виданими Забудовником при внесені коштів до каси Забудовника. Розрахунки здійснюються у національній валюті України (гривні) за комерційним курсом (курсом покупки) доларів США в «Приват Банку» в день внесення коштів.

На виконання вимог п.3.2. договору від 11.12.2019 ОСОБА_4 . Відповідачу сплачено кошти:

-11.12.2019 року у сумі 285 000,00 грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером №4, виданого ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області».

-24.01.2020 року на суму 120 000,00 грн, що підтверджується Прибутковим касовим ордером, виданим ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області»,

а всього на загальну суму 405 000,00 грн.

На виконання вимог п.3.2. Договору від 15.02.2020. ОСОБА_2 . Відповідачу сплачено кошти:

-у сумі 100 000,00 грн, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордеру №6, виданого ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області»;

-17.03.2020 у сумі 58 000,00 грн., що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордеру №16, виданого ТОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області»,

А всього на загальну суму 158 000 грн.

Сторони у справі у пункті п.3.2. зазначених спірних договорів передбачили, що подальше внесення пайового внеску може проводитися після вселення в свою квартиру відповідно до «Графіка внесення пайового внеску», що є Додатковою угодою №1 до цього договору.

Таким чином, наведеними доказами підтверджено, що позивачі свої зобов`язання за спірними укладеними правочинами виконували належним чином та в обумовлені ним строки.

Згідно із п.2.1.5 договору від 15.02.2020 року передбачено, що в термін до кінця III кварталу 2020 року Відповідач зобов`язується завершити роботи з будівництва квартири, що відповідає характеристикам п.1.2. цього договору. Про зміну термінів будівництва та їх причини Пайовик повідомляється письмово.

Відповідно до п.2.1.5 Договору від 11.12.2019 року в термін до кінця кварталу 2020 року відповідач зобов`язується завершити роботи з будівництва квартири, що відповідає характеристикам п.1.2. цього договору. Про зміну термінів будівництва га їх причини Пайовик повідомляється письмово.

Проте, вказаний будинок Відповідачем у строки обумовлені спірними правочинами не збудовано та в експлуатацію не введено.

Згідно інформації, яка викладена у листі Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради за №10813-Ф/2025 від 11 квітня 2025 року, в управлінні містобудування, архітектури та кадастру зареєстровано містобудівні умови та обмеження від 05 січня 2015 року за №479 за поданим зверненням через Центр надання адміністративних послуг з відповідним пакетом документів згідно чинного законодавства, що надали заявники: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в подальшому було скасовано рішенням виконавчого комітету міської ради від 07 квітня 2021 року №285 з врахуванням листа відділу державного архітектурно - будівельного контролю Тернопільської міської ради від 11 березня 2021 року №11/27, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також, із інформації викладеній у листі Відділу державного архітектурного-будівельного контролю Тернопільської міської ради №16582-Ф/2025 від 03 червня 2025 року, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №ТП 082152250340 від 13.08.2015 року «Будівництво 8-ми квартирного житлового будинку: АДРЕСА_1 », яку скасовано на підставі наказу начальника відділу від 15 квітня 2021 року за №24.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №285 від 07 квітня 2021 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень від 05 січня 2015 року №479 забудови земельної ділянки» містобудівні умови та обмеження від 05 січня 2015 року №479 забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на будівництво 8-ми квартирного житлового будинку, скасовано.

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Положеннями ч. 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.2 ст.612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №905/799/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 916/1921/18, від 28 травня 2019 року у справі № 910/9234/18, від 13 лютого 2018 року у справі № 925/1074/17.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 910/6381/18, від 14 серпня 2019 року у справі №910/8819/18.

Для встановлення можливості розірвання договору в судовому порядку необхідно визначити, чи були допущені іншою стороною саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) особи, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 серпня 2020 року у справі № 927/784/19.

Відповідно до п.п.2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6 ,2.1.7 п.2.1 спірних правочинів, забудовник виконує всі функції з будівництва об`єкта відповідно до робочого проекту, ДБН, БНіП із дотриманням діючих в Україні нормативно-технічних вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природнього середовища, норм пожежної безпеки та охорони праці. Власними силами або із залученням третіх осіб, які мають відповідні дозвільні документи забезпечує необхідний комплекс робіт з будівництва об`єкта для досягнення технічних характеристик, зазначених у п.1.2, 1.3 договору. В термін до кінця кварталу 2020 року зобов`язується завершити роботи будівництва квартири, що відповідає характеристикам, зазначеним у п.1.2 цього договору. Про зміну термінів будівництва та їх причини Пайовик повідомляється письмово. Протягом 30 календарних днів після завершення робіт з будівництва об`єкта зобов`язується отримати в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю міста Тернополя підтверджуючі документи про введення об`єкта в експлуатацію. Після закінчення будівництва об`єкта передає пайовику квартиру по акту прийому-передачі.

Разом з тим, як уже було зазначено судом на виконання вимог спірних договорів позивачі здійснили оплату своїх пайових внесків у порядку, розмірі та строки передбачені його умовами та додатками до них .

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Тобто безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Системний аналіз положень ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №910/13271/18.

Враховуючи вищевикладене, у випадку розірвання Договору за рішенням суду на вимогу Позивача у зв`язку із істотним порушенням Договору Відповідачем, останній зобов`язаний повернути Позивачу майно, отримане в якості пайового внеску за ним.

Відповідно до ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як було встановлено судом, об`єкт інвестування, а саме багатоквартирний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у запланований строк введення в експлуатацію до кінця 2020 року, відповідачем не збудований, будівельні роботи по його будівництву в обумовлений договором строк не завершені та на даний час взагалі не ведуться. Крім цього, як уже зазначав суд, із доказів наданих позивачами вбачається, що містобудівні умови та обмеження від 05 січня 2015 року за №479, які видавались на будівництво вказаного житлового будинку скасовано рішенням виконавчого комітету міської ради від 07 квітня 2021 року №285. Окрім цього, 15.04.2021 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт №ТП 082152250340 від 13.08.2015 року «Будівництво 8-ми квартирного житлового будинку: АДРЕСА_1 ».

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, судом із зазначених доказів встановлено, що ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» допущено порушення умов вказаних договорів щодо обов`язку збудувати у передбачений договором строк та по закінченні будівництва передати позивачам у власність об`єкт нерухомості, обумовлений ним, які суд вважає істотним порушенням договорів та підставою для їх розірвання, а також повернення майна (грошових коштів).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, враховуючи наведені ним обставини, доходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід задовольнити, розірвати договір про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 11.12.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Відповідачем, стягнувши у її користь 405 000 грн. попередньо сплачених коштів. Також, суд вважає, що слід розірвати договір про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 15 лютого 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області», стягнувши із Відповідача у його користь 158 000 грн. попередньо сплачених коштів.

Згідно зі вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» про розірвання договорів, стягнення грошових коштів - задовольнити.

Розірвати договір про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 11 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області».

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» у користь ОСОБА_1 405 000 (чотириста п`ять тисяч) грн. 00 коп. попередньо сплачених коштів.

Розірвати договір про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 15 лютого 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області».

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» у користь ОСОБА_2 158 000 (сто п`ятдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. попередньо сплачених коштів.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» у користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 5 261 (п`ять тисяч двісті шістдесят одну) грн. 20 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області» у користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 2791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одну) грн. 20 коп.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний зміст рішення складено 18.05.2026.

Дані про учасників справи:

позивачі:

ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , адреса реєстрації: с.Заставці Монастириська міська громада Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_2 .

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області», ЄДРПОУ 33866576, юридична адреса: 46008, вул. Микулинецька, 14, м. Тернопіль, Тернопільська область.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан