Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №593/774/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/774/26

Провадження № 1-кп/593/129/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"19" травня 2026 р. м.Бережани Тернопільської області

Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026216050000073 від 05 травня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Березанка Миколаївського району Миколаївської області, українця, громадянина України, розлученого, пенсіонера, із середньою освітою, депутатом не обирався, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Близько 01:00 години 01 травня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розпочався словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на завдання умисного удару ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, 01 травня 2026 року близько 01:00 години, ОСОБА_2 , перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, на ґрунті виниклих неприязних відносин, перебуваючи навпроти ОСОБА_3 , наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя з лівої сторони, внаслідок чого ОСОБА_3 відчув фізичну біль та не отримав тілесних ушкоджень.

Такими своїми діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, а саме: умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у порядку ст.302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорив встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_3 , він згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі в судовому засіданні.

Положеннями ч.2 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст.ст.381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та кримінального провадження, суд дійшов переконання, що встановлені органом досудового розслідування обставини щодо завдання ОСОБА_2 умисного удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , знайшли своє підтвердження, ці обставини не оспорюються учасниками судового провадження, і дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, особу винного, який щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального проступку, що є обставинами, які пом`якшують покарання.

З огляду на вказане, покарання обвинуваченому слід визначити у межах санкції ч.1 ст.126 КК України, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення та з врахуванням зазначеної позиції сторін кримінального провадження, а саме - у виді штрафу в максимальному розмірі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України і призначити йому за вчинення такого кримінального проступку покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1