Вирок від 21 травня 2026 р. у справі №486/1290/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1290/25

Провадження № 1-кп/486/119/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 15 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025153120000086, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки радгоспу Ударнік, Красногвардійського району, Ростовської області, РФ, громадянки України, удови, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,

учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2025 близько 18:50 год. ОСОБА_3 , знаходячись на алеї поблизу магазину «Аврора», що розташований за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, місто Південноукраїнськ, просп. Незалежності, 21, помітила на землі банківську картку банку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я ОСОБА_5 , якою вирішила незаконно заволодіти з метою подальшого зняття з банківського рахунку грошових коштів.

Реалізуючи свій умисел, з метою власного збагачення, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, викрала офіційний документ - банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я ОСОБА_5 , не вживши заходів, направлених на повернення чужого майна власнику, маючи при цьому реальну можливість розпоряджатись викраденим.

При цьому, ОСОБА_3 усвідомлювала, що вказана вище банківська картка належить певній особі, однак вирішила нею незаконно заволодіти, щоб у подальшому зняти з неї грошові кошти для власного збагачення.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 357 КК України, а саме, викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй діяння знайшла своє підтвердження на підставі наступних доказів на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю та пояснила, що в червні 2025 року приблизно після 18:00 год. в районі магазину «Аврора», знайшла платіжну картку. Розуміла, що ця картка належить іншій особі, та все ж таки, здійснивши покупки, розрахувалась за них знайденою карткою. В подальшому картку віддала працівникам поліції. Відшкодувала шкоду. У вчиненому розкаялась.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, зазначив, що обвинувачена майнову шкоду йому відшкодувала, претензій до неї не має.

Згідно протоколу огляду речі від 23 червня 2025 року та фототаблиці до нього, ОСОБА_3 добровільно видала банківську картку № НОМЕР_1 , банку АТ КБ «ПриватБанк», яку знайшла 13 червня 2025 року.

З урахуванням думки сторін кримінального провадження, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорюються.

За результатами судового розгляду суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй діяння – за ч. 1 ст. 35 7 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу останньої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

- банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , передану під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому, як власнику;

- диск «Verbatim» для лазерних систем зчитування типу DVD-R – 4,7Gb, який зберігається у пакеті № 3, а також диск «Verbatim» для лазерних систем зчитування типу DVD-R – 4,7Gb, який зберігається у пакеті № 4 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя ОСОБА_1