Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №760/13415/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13415/26

3/760/4005/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , сою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №647951 від 23.04.2026 встановлено, що 04.11.2025 о 10:40 у м. Київ, вул. Січеславська,1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці маневру та коїв зіткнення із транспортним засобом ГАЗ 3309-357, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 1.01 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення ,передбаченого ст.. 124КУпАП не визнав та повідомив, що 04 листопада 2025 року, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia A7 державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався другою смугою руху у зв`язку з наявністю припаркованих транспортних засобів у першій смузі, завчасно увімкнув правий показник повороту, безпечно здійснив перестроювання (зміну напрямку руху) у першу смугу та продовжив рух, після чого транспортний засіб ГАЗ 3309-357 державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебував на смузі руху громадського транспорту, під час виїзду з неї допустив контакт із його автомобілем, у зв`язку з цим вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу ГАЗ 3309-357, який, починаючи рух зі смуги громадського транспорту, не переконався у безпечності маневру та не врахував наявність перешкоди у вигляді автомобіля під його керуванням, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Додатково повідомив, що у січні 2026 року суддею Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.А. винесено постанову про закриття відносно нього провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної за ст.. 124 КУпАП за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.11.2025 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що просив врахувати при прийнятті рішення.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 дослідивши письмові матеріали справи, приходить наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з п.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,.

Дані норми є банкетними, том при вирішенні питань про наявність чи відсутність у складу даних адміністративних правопорушень необхідно. Також, керуватись нормами інших нормативно-правових актів.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 органом поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647951 від 23.04.2026;

- копія схеми місця ДТП, яка сталася 04.11.2025;

- письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- відеозаписом з камер «Безпечне місто» від 04.11.2025;

- постанова Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.А. від 15.01.2026 про закриття відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної за ст. 124 КУпАП за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.11.2025 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд не може визнати належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647951 від 23.04.2026 спростовуються змістом наданих ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснень.

Враховуючи складену працівниками поліції схему ДТП, письмові пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи, відеозаписи з камер «Безпечне місто» в судовому засіданні, суд дійшов висновку, шо відсутні підстави стверджувати, що водієм ОСОБА_1 порушено п. 10.1 ПДР, у зв`язку з чим сталася ДТП за участю водія іншого транспортного засобу - ГАЗ 3309-357 державний номерний знак НОМЕР_3 .

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 завершив маневр перестроювання (зміни напрямку руху) у першу смугу руху та продовжив рух у межах цієї смуги, тоді як транспортний засіб ГАЗ 3309-357 державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебував на смузі руху громадського транспорту, розпочав рух та допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , не переконавшись у безпечності маневру.

Крім того, суд зазначає, що,відповідно до наданих суду відеозаписів з камер «Безпечне місто» встановлено, що після завершення маневру перестроювання у першу смугу руху водій ОСОБА_1 продовжив рух у межах цієї смуги, перебуваючи перед автомобілем ГАЗ 3309-357 державний номерний знак НОМЕР_3 .

За таких обставин, суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з дослідженими матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на викладене суд вважає не доведеним факт порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а отже і вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовані в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того,суд враховує, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.01.2026 провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.11.2025, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Суд, також, враховує основоположний принцип non bis in idem, закріплений ст. 61 Конституції України, про заборону двічі притягувати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Строки накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 закінчились.

Згідно п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що на час розгляду справи строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчились, у зв`язку з чим, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 33, 38, 40-1, 124, 221, 247, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ч. 2 ст.38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва.

Суддя О.А.Воронкін