Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №388/1093/26 — Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/1093/26

провадження № 3/388/404/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026м. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянув матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 17 квітня 2026 року о 15:11 годині у м. Долинській, вул. Центральна, 1-а здійснював рух на транспортному засобі «Volkswagen Taureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП ЕНА 6873438 20 березня 2026 року, чим порушив пп. 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив. Його захисник надав письмові пояснення з приводу події в яких по суті зазначає про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643185 від 17 квітня 2026 року, цього ж дня о 15:11 годині у м. Долинській, вул. Центральна, 1-а здійснював рух на транспортному засобі «Volkswagen Taureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП ЕНА 6873438 20 березня 2026 року, чим порушив пп. 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення особою, яка його склала додано такі документи: 1) довідку про те, що ОСОБА_1 станом на 17 квітня 2026 року має посвідчення водія НОМЕР_2 від 26 грудня 2017 року, транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 ; 2) довідку про те, що ОСОБА_1 станом на 17 квітня 2026 року притягувався до адміністративної відповідальності у виді штрафу 17 квітня 2026 року за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 3) копію постанови серії ЕНА № 6873438 від 20 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20400 грн за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 4) рапорт працівника поліції від 17 квітня 2026 року; 5) DVD-R.

Будь-яких інших фактичних даних матеріали справи не містять.

Отже, згідно з цим протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Тобто діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_1 має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Єдиним доказом, що свідчить про позбавлення особи права керування транспортними засобами на визначений строк є відповідне судове рішення у формі постанови у справі про адміністративне правопорушення чи вироку у кримінальному провадженні.

Обставина про позбавлення водія транспортного засобу права керування транспортними засобами підлягає доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення за цією частиною статті за такими ознаками, зобов`язана надати разом з цим протоколом докази цих обставин.

Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення разом з ним не надала постанову у справі про адміністративне правопорушення чи вирок у кримінальному провадженні, що підтверджує позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

У свою чергу сторона захисту категорично заперечує, що станом на 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 лютого 2025 року у справі «Gaydashevskyy v. Ukraine» дійшов до висновку, що апеляційний суд визначив питання, з якого він зібрав докази за власною ініціативою, як вирішальне. І хоча ці докази шкодили позиції обвинуваченого, використав їх у своєму рішенні на противагу аргументам, наведеним захистом. Жодна інша сторона адміністративного провадження не зверталася до суду з клопотанням про проведення таких запитів чи збирання доказів. Тож ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через обґрунтовані сумніви щодо об`єктивної неупередженості апеляційного суду.

Тобто суд не може за власної ініціативи звертатися до особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення чи до інших володільців доказів з метою надання вирішальних доказів винуватості особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та використовувати їх у своєму рішенні, оскільки це може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних.

Окремо необхідно вказати, що відеозапис, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення не відображає судового рішення про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, а по суті виключно відображає його факт керування транспортним засобом, що у цій справі не оспорюється.

За змістом ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на вищевикладене, суд уважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з указаним, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, 126, 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Суддя Д.М. Баранський