Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №183/6293/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6293/26

№ 1-кп/183/2040/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Дніпропетровська обл.

м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420260421140000023 30.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоєнісейськ м. Лісосибірська Красноярського краю РФ, громадянина РФ, який має загальну середню освіту, офіційно не працюючого, особі без інвалідності, не одруженого, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 25 квітня 2026 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, прийшов до раніше знайомої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .. Після чого ОСОБА_3 перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння побачив бензинову косу марки «Дніпро-М 43». В цей момент у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заволодіння бензиновою косою марки «Дніпро-М 43», який належить ОСОБА_4 , шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 25 квітня 2026 року приблизно о 16 годині 02 хвилині перебуваючи у вищезазначеному місці, діючи умисно, із корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, шляхом зловживання довірою, попросив у ОСОБА_4 бензинову косу марки «Дніпро-М 43», яка належить останній, під приводом користування та пообіцяв повернути. Але ОСОБА_3 заздалегідь розумів, що повертати бензинову косу марки «Дніпро-М 43» не буде, тим самим ввів в оману ОСОБА_4 , яка, нічого не підозрюючи про протиправні наміри ОСОБА_3 , надала останньому бензинову косу марки «Дніпро-М 43», яка належить їй.

Після цього, ОСОБА_3 взяв у руки бензинову косу марки «Дніпро-М 43», яка належить ОСОБА_4 та доводячи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою до кінця, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому вказаною бензиновою косою розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 4200 гривень 24 копійок.

Таким чином дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Письмовою заявою від 21.05.2026 р., яка складена в присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство)), згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Письмовою заявою від 21.05.2026 р. потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання зарекомендував себе посередньо, раніше судимий.

Наведене характеризує обвинуваченого ОСОБА_3 як особу, яка не є суспільно – небезпечним.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєних кримінальних правопорушень, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України необхідно призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин. Саме таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин.

Речовий доказ: бензинову косу марки «Дніпро-М 43» чорного кольору, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити у останньої та вважати переданим за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1