Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №711/3172/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3172/25

Номер провадження2/711/137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

представника відповідача Івангородської Л.А.,

представника третіх осіб ОСОБА_1

та ОСОБА_2 адвоката Симоненка Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2025 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Олег Анатолійович, звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до органу опіки та піклування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Л.В., про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб (вхідний №14736, а.с.1-6 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він є власником 3/20 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно постанови державного нотаріуса Першої черкаської держаної нотаріальної контори Шалденко Л.В. від 14.10.2024 позивачу, в інтересах якого діяв представник за довіреністю ОСОБА_4 , відмовлено в посвідченні договору дарування 3/20 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Відмовляючи позивачу у посвідченні договору дарування частини будинку, державний нотаріус зазначила про те, що з доданих представником ОСОБА_3 документів, дозвіл на укладення договору дарування частини будинку, користувачами якого є неповнолітні та малолітні діти, наданий лише стосовно двох дітей: малолітньої ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_6 . При цьому, у наданні дозволу на відчуження частки будинку, користувачами якого є неповнолітня ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_8 , Службою у справах дітей відмовлено, що підтверджується листом № О-9782-2/15 від 05.12.2024.

Також позивач у мотивувальній частині позову зазначає про те, що відповідачу в даній справі направлялася заява від 08.01.2024 про надання дозволу на відчуження 3/20 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом укладання договору дарування. Проте відповідач, отримавши дану заяву, ніяким чином на неї не відреагував, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Крім того позивач акцентує увагу суду на тому, що він звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у надані дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб. Проте ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у відкритті провадження відмовлено з посиланням на те, що даний спір не є публічно-правовим та не може розглядатися за приписами Кодексу адміністративного судочинства України (справа №580/568/25).

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою в порядку цивільного судочинства та просить суд визнати протиправними дії органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо відмови позивачу ОСОБА_3 у надані дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб, а також зобов`язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на відчуження майна без згоди законних представників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах малолітніх осіб: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з урахуванням висновків суду. Крім того позивач просить суд стягнути з органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб залишено без руху (а.с.54-55 т.1).

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 квітня 2025 року матеріали цивільної справи №711/3172/25 передано для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Соснівського районного суду м.Черкаси (а.с.107 т.1).

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження (а.с.113-114 т.1).

20 травня 2025 року представником органу опіки та піклування Черкаської міської ради Івангородською Л.А. подана до Соснівського районного суду м. Черкаси заява, в мотивувальній частині якої цей учасник справи, керуючись положеннями ст.56 ЦК України, акцентує увагу суду на тому, що рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 затверджено Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради, відповідно до якого саме служба у справах дітей як виконавчий орган Черкаської міської ради має повноваження органу опіки та піклування м.Черкаси в частині забезпечення контролю та надання дозволів на вчинення правочинів щодо майна та житла співвласниками (власниками). Також акцентує увагу суду на тому, що служба у справах дітей Черкаської міської ради є окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ: 37853141, 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170) та є належним відповідачем у даній цивільній справі (вхідний №22853, а.с.141 т.1).

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.06.2025 справу передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.173-177 т.1).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.07.2025 справу №711/3172/25 передано для розгляду судді Демчику Р.В. (а.с.178-179 т.1).

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від 04.07.2025 прийнято до свого провадження та призначене судове засідання у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.180 т.1).

11 липня 2025 року представником органу опіки та піклування Черкаської міської ради Івангородською Л.А. подана до Придніпровського районного суду м. Черкаси заява, в мотивувальній частині якої цей учасник справи, керуючись положеннями ст.56 ЦК України, акцентує увагу суду на тому, що рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 затверджено Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради, відповідно до якого саме служба у справах дітей як виконавчий орган Черкаської міської ради має повноваження органу опіки та піклування м.Черкаси в частині забезпечення контролю та надання дозволів на вчинення правочинів щодо майна та житла співвласниками (власниками). Також акцентує увагу суду на тому, що служба у справах дітей Черкаської міської ради є окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ: 37853141, 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170) та є належним відповідачем у даній цивільній справі (вхідний №27972, а.с.188 т.1).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.12.2025 заяву представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Симоненка Т.В. про відвід судді Демчика Р.В. задоволено; відведено суддю Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від розгляду цивільної справи №711/3172/25 (а.с.5-6 т.2)

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2025 року в цивільній справі №711/3172/25 визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В. (а.с.7 т.2).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.12.2025 прийнято до розгляду цивільну справу №711/3172/25 за позовом ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб; розгляд справи вирішено розпочати спочатку зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання у справі №711/3172/25 о 15 год 30 хв 05 січня 2026 року (а.с.9 т.2).

Ані відзив на позовну заяву, ані пояснення третіх осіб до суду не надходили.

Підготовче засідання, що було призначене о 15 год 30 хв 05 січня 2026 року, не відбулося з підстав неявки в судове засідання усіх учасників справи про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.33 т.2); підготовче засідання відкладене до 12 год 00 хв 29.01.2026.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.01.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12 год 00 хв 18.02.2026 у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про оголошення перерви, зокрема для поданння додаткових документів. Також цією ж протокольною ухвалою суд, керуючись ч.3 ст.189 ЦПК України, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с.61 т.2).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2026 року закрите підготовче провадження у справі № 711/3172/25 за позовом ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб та призначено розгляд справи по суті о 10 год 30 хв 18 березня 2026 року (а.с.94-95 т.2).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року оголошено перерву в розгляді справи до 14 год 40 хв 01.04.2026 (а.с.113 т.2)

У судові засіданні ані позивач ОСОБА_3 , ані його представник адвокат Шевченко О.А. жодного разу не з`явилися, однак про день, час та місце розгляду справи були щоразу повідомлені належним чином, а саме: позивач ОСОБА_3 шляхом направлення судових повісток про виклик на адресу місця проживання, що вказана цим учасником справи у вступній частині позовної заяви, а представник позивача адвокат Шевченко О.А. - шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що були щоразу отримані цим учасником справи завчасно до часу розгляду справи по суті (а.с.103 зворот, 120 зворот т.2).

Частиною 5 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_3 , та його представник адвокат Шевченко О.А. були щоразу належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Водночас, 18.03.2026 представник позивача адвокат Шевченко О.А., через підсистему «Електронний суд», подав заяву про проведення розгляду справи у відсутність позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю (вхідний №11533/26, а.с.105-111 т.2), а також 31.03.2026 безпосередньо позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив розгляд цивільної справи №711/3271/25 проводити у відсутність позивача, позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити (вхідний №13710/26, а.с.124 т.2).

У судових засіданнях представник органу опіки та піклування Черкаської міської ради Івангородська Л.А. позовні вимоги не визнала, пояснивши, що в лютому 2024 року до служби у справах дітей Черкаської міської ради звернувся представник позивача за довіреністю Онищенко О.П. із заявою щодо надання дозволу на відчуження частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_3 . У зв`язку з цим, службою у справах дітей Черкаської міської ради було надано представнику заявника роз`яснення про те, що згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 заява про надання дозволу на відчуження нерухомого майна підлягає поданню лише батьками неповнолітнього/малолітнього, а не співвласником, який має намір відчужити належний йому об`єкт нерухомості. Проте ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не зверталися до служби у справах дітей Черкаської міської ради з відповідними заявами. Надалі представник заявника повторно звертався до служби у справах дітей Черкаської міської ради з відповідною заявою щодо надання дозволу ОСОБА_3 здійснити відчуження, належної йому частини житлового будинку АДРЕСА_1 , однак служба у справах дітей надала представнику заявника аналогічне письмове роз`яснення, що і першого разу. Також представник органу опіки та піклування Черкаської міської ради повідомила суд, що представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 також звертався як до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, так і до Міністерства соціальної політики України із заявами щодо надання інформації щодо дозволу на відчуження житла службою у справах дітей, на що отримував відповідні відповіді, які підтверджують роз`яснення, надані представнику заявника службою у справах дітей Черкаської міської ради. Також представник органу опіки та піклування звернула увагу суду на заяви, що були подані цим учасником справи як до Соснівського районного суду м. Черкаси, так і до Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо тієї обставини що орган опіки та піклування Черкаської міської ради у конкретному випадку не є належним відповідачем, оскільки повноваження щодо надання дозволу на відчуження об`єктів нерухомості, власниками, співвласниками чи користувачами яких є неповнолітні/малолітні, Черкаською міською радою визначені за службою у справах дітей Черкаської міської ради, яка є окремою юридичною особою, а тому є належним відповідачем у даній справі. Підсумовуючи викладене, представник органу опіки та піклування Черкаської міської ради просила суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвокат Симоненко Т.В. у судових засіданнях виявив волю на ухвалення судового рішення про відмову в задоволенні позову, обгрунтовуючи процесуальне ставлення до позовних вимог тим, що позивачем не було дотримано позасудової процедури щодо врегулювання спору, оскільки позивач до третіх осіб, інтереси яких представляє адвокат Симоненко Т.В., не звертався, мету не пояснював. Також представник третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомив суду про те, що, на переконання цього учасника справи, позивачем обраний неефективний спосіб захисту, оскільки слід було б спочатку виділити частки у спільному нерухомому майні, що надало б можливість позивачу безперешкодно здійснити відчуження, належного йому об`єкту нерухомості. І на сам кінець, представник третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомив суд, що, на переконання третіх осіб, орган опіки та піклування Черкаської міської ради не порушувалися положення постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008. Підсумовуючи викладене, просив суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, у жодне судове засідання не прибула, однак про день час та місце проведення розгляду справи щоразу була повідомлена належним чином.

Водночас, 02 березня та 26 березня 2026 року державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Л.В. подала до суду заяви про проведення розгляду справи, зокрема 18.03.2026 та 01.04.2026, у її відсутність, у вирішенні справи поклалась на компетентність суду (вхідний №8904, а.с.104 т.2 та вхідний №13142/26, а.с.123 т.2).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки позивач ОСОБА_3 , представник позивача адвокат Шевченко О.А. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Першої черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, не з`явилися, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання до суду не подали, тому суд, заслухавши думку представника відповідача Івангородську Л.А. та представника третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Симоненка Т.В., які не заперечили проти проведення розгляду справи у відсутність учасників справи, які до зали судового засідання не з`явилися, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про проведення розгляду справи №711/3172/25 за даної явки учасників справи.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і, керуючись ч.1 ст.244 ЦПК України, повідомив про те, що ухвалення та проголошення судового рішення відбудеться о 13 год 00 хв 10.04.2026 (а.с.137 т.2).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.04.2026 поновлено судовий розгляду (а.с.143 т.2) та протокольною ухвалою суду від 10.04.2026 відкладено розгляд справи до 11 год 30 хв 28 квітня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи (а.с.141 т.2).

Судове засідання, що було призначене 28.04.2026 о 11 год 30 хв, не відбулося з підстав відсутності інтернет з`єднання та доступу до підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, що унеможливлює фіксування судового засідання. Дана обставина підтверджується як довідкою, складеною секретарем судового засідання (а.с.152 т.2), так і актом про припинення електропостачання суду та роботи ВКЗ в залах судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси в період часу з 10 год 00 хв до 14 год 00 хв 28 квітня 2026 року (а.с.157,158 т.2); розгляд справи відкладений до 15 год 10 хв 19 травня 2026 року.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2026 відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про вступ у справу як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору (відповідно вхідний 21918 від 15.05.2025 та №21928 від 15.05.2025). Також у судовому засіданні, що відбулося 19.05.2026, суд додатково дослідив як рішення Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022, так і Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради. Також, керуючись ч.4 ст.244 ЦПК України, суд після закінчення поновленого розгляду справи відкрив судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і перейшов до стадії ухвалення судового рішення, вступна та резолютивна частина якого була проголошена 19.05.2026 о 16 год 03 хв.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію позивача та його представника, висловлені письмово, а також процесуальні позиції представників відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, що викладені як письмово, так і проголошені під час вступного слова та судових дебатів, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником 3/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений 15.08.1978 старшим державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Фіщук В.А. (а.с.30 зворот – 31 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив інформаційну довідку №6725-о від 11.11.2019, підготовлену комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», зі змісту якої встановив, що домоволодіння АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013, на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_10 (3/8 часток), ОСОБА_11 (3/8 часток), ОСОБА_3 (3/20 часток) та ОСОБА_12 (1/10 частка). Також із означеного засобу доказування суд встановив, що загальна площа означеного домоволодіння складає 206,9 кв.м., а житлова – 121,9 кв.м. (а.с.29 т.1).

Із копії державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 24-2-40 від 20.06.1997, що виданий Черкаською міською радою народних депутатів на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів №290 від 28.05.1997, суд встановив, що ОСОБА_3 належить право постійного користування земельною ділянкою площею 334 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.33 т.1).

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий 31.08.1996 Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області і яким документований позивач ОСОБА_3 , суд встановив, позивач зареєстрований проживанням за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 04.04.2012 (а.с.28).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5600618242023 від 22.09.2023, зі змісту якого встановив, що земельній ділянці площею 334 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 7110136400:01:008:0291, (а.с.34-35 т.1).

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.10.2024, що винесена державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., суд встановив, що 14.10.2024 до нотаріальної контори звернувся представник ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 для вирішення питання про укладення договору дарування 3/20 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Із вивчених державним нотаріусом документі з`ясовано, що дозвіл на укладення договору дарування частки будинку, користувачами якого є неповнолітні/малолітні діти, надана лише стосовно двох дітей: малолітньої ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_6 . Водночас, у наданні дозволу на відчуження частки будинку, користувачами якого є неповнолітня ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_8 службою у справах дітей було відмовлено, що підтверджується листом №1017/15-01-22 від 29.02.2024.

У зв`язку з тим, що у державного нотаріуса відсутні правові підстави для посвідчення договору дарування з підстав відсутності дозволу органу опіки та піклування на вчинення такого правочину, тому ОСОБА_3 відмовлено у посвідченні договору дарування 3/20 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.35 зворот -36 т.1).

Із листа Міністерства юстиції України №51953/3859-1-24/8.1.2 від 04.04.2024, що адресований представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суд встановив, що представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було скеровано до Міністерства юстиції України лист №17473.4/О-9540.3/24/40.4 від 22.03.2024 щодо застосування нотаріусами норм законодавства під час вчинення нотаріальних дій стосовно відчуження нерухомого майна, у якому зареєстровано місце проживання малолітніх/неповнолітніх дітей, особою, яка не є законним представником таких дітей. За результатами розгляду означеного звернення Міністерство юстиції України надало роз`яснення представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про те, що аналіз чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що під час посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, у якому зареєстровано місце проживання малолітніх/неповнолітніх дітей, отримання дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим у разі, коли такими відчуджувачами є саме батьки дитини або її законні представники (а.с.8-9 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив лист-відповідь служби у справах дітей Черкаської обласної державної адміністрації №01-27/0-13 від 05.04.2024 щодо розгляду звернення ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про ненадання дозволу органу опіки та піклування м. Черкаси на відчуження належної довірителю 3/20 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , зі змісту якого встановив, що оскільки до служби у справах дітей Черкаської міської ради не зверталися законні представники малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із заявою про надання дозволу громадянину ОСОБА_3 на відчуження належної йому частки у праві власності на житловий будинок за вказаною адресою, користувачами якого є діти, службою у справах дітей підготовлено відповідь №1017/15-01-22 від 29.02.2024 про неможливість надання такого дозволу, що відповідає нормам чинного законодавства України (а.с.36 зворот т.1).

Із копії листа-відповіді служби у справах дітей Черкаської міської ради №0-9782-2/15 від 05.12.2024 щодо розгляду звернення ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про ненадання дозволу органу опіки та піклування м. Черкаси на відчуження належної довірителю 3/20 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , суд встановив, що оскільки до служби у справах дітей Черкаської міської ради не зверталися законні представники малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із заявою про надання дозволу громадянину ОСОБА_3 на відчуження належної йому частки у праві власності на житловий будинок за вказаною адресою, користувачами якого є діти, службою у справах дітей підготовлено відповідь №1017/15-01-22 від 29.02.2024 про неможливість надання такого дозволу, що відповідає нормам чинного законодавства України (а.с.37 т.1).

Із листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини №22752-1/О-9540.3/24/40.4 від 15.04.2024, що направлений ОСОБА_4 як представнику ОСОБА_3 , суд встановив, що останньому надане роз`яснення про те, що аналіз чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що під час посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, у якому зареєстровано місце проживання малолітніх/неповнолітніх дітей, отримання дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим у разі, коли такими відчуджувачами є саме батьки дитини або її законні представники (а.с.48 зворот-50 т.1).

Також у судовому засідання була досліджена ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2025, що постановлена в адміністративній справі №580/568/25, згідно резолютивної частини якої відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб; також цим судовим рішенням роз`яснено позивачу про те, що означений спір підвідомчий загальному місцевому суду в порядку цивільного судочинства (а.с.13-15 т.1).

Із рішення Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції» суд встановив, що означеним органом місцевого самоврядування затверджено Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції (а.с.142 т.1).

Безпосередньо зі змісту Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Положення), що затверджене рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 суд встановив, що служба у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Служба) має статус юридичної особи на правах управління, зареєстрованої у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображення Державного Герба України, штампи та відповідний бланк із своїм найменуванням, передбачені чинним законодавством України (п.2 Положення).

Пунктом 3 Положення передбачено, що Служба як виконавчий орган Черкаської міської ради має повноваження органу опіки та піклування м. Черкаси в частині забезпечення контролю та надання дозволів на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки.

Підпунктом 18 п.6 Положення передбачено, що Служба, відповідно до покладених на неї завдань, готує рішення служби у справах дітей як органу опіки та піклування щодо надання дозволів на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки (а.с.142 зворот-147, 191 зворот – 196 т.1).

Також представником органу опіки та піклування Черкаської міської ради, 30.01.2026 через підсистему «Електронний суд» були подані як рішення Черкаської міської ради №91-54 від 18.12.2025 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції», так і безпосередньо Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції (а.с.75, 76-81 т.2), проте протокольною ухвалою клопотання про їх долучення залишене без розгляду, зокрема з підстав того, що спірні правовідносини, які є предметом позову, виникли до часу прийняття означеного рішення органом місцевого самоврядування, а тому не регулюють їх (а.с.91 т.2).

Крім того в судовому засіданні суд дослідив та оголосив додаткові пояснення позивача від 30.03.2026 (а.с.126-129 т.2), зі змісту яких встановив, що позивач акцентує увагу суду на тому, що предметом позову є лише визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб. Водночас, позивач поінформував суд про те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх діти ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , починаючи з 2022 року не проживають за зареєстрованою адресою, школу відвідують дистанційно, комунальними послугами не користуються. У зв`язку з цим, позивач звертає суд на положення ст.107, 116, 150, 156 ЖК України, п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС №1077 від 22.11.2012, а також ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.04.2026 клопотання про долучення до матеріалів справи засобів доказування, що додані до додаткових пояснень від 30.03.2026, суд залишив без розгляду, оскільки позивач не заявив клопотання про поновлення процесуального строку на подачу доказів. У зв`язку з цим, суд не надає правову оцінку засобам доказування, що містяться на а.с.130-132 т.2, а саме: довідці КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради від 23.03.2026, довідці Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №17 від 27.03.2026 та довідці закладу дошкільної освіти №50 «Світлофорчик» №22 від 23.03.2026.

Надаючи оцінку дослідженим письмовим доказам, що містяться у матеріалах цивільної справи №711/3172/25, суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.56 ЦК України передбачено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Тобто, органом опіки та піклування є відповідні районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Із рішення Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції» суд встановив, що означеним органом місцевого самоврядування затверджено Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції (а.с.142 т.1).

Безпосередньо зі змісту Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Положення), що затверджене рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 суд встановив, що служба у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Служба) має статус юридичної особи на правах управління, зареєстрованої у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображення Державного Герба України, штампи та відповідний бланк із своїм найменуванням, передбачені чинним законодавством України (п.2 Положення).

Пунктом 3 Положення передбачено, що Служба як виконавчий орган Черкаської міської ради має повноваження органу опіки та піклування м. Черкаси в частині забезпечення контролю та надання дозволів на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки.

Підпунктом 18 п.6 Положення передбачено, що Служба, відповідно до покладених на неї завдань, готує рішення служби у справах дітей як органу опіки та піклування щодо надання дозволів на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки (а.с.142 зворот-147, 191 зворот – 196 т.1).

Також із досліджених у судовому засіданні постанови державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори від 14.10.2024, листа служби у справах дітей Черкаської обласної державної адміністрації від 05.04.2024, а також листа служби у справах дітей Черкаської міської ради від 05.12.2024, суд встановив, що відповідь про законодавчу неможливість у наданні представнику ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 дозволу на відчуження частки у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1 надавалася не органом опіки та піклування Черкаської міської ради чи органом опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, а саме службою у справах дітей Черкаської міської ради як органом опіки та піклування.

Дана обставина також підтверджується і змістом мотивувальної частини позовної заяви від 14.04.2025, де представник позивача адвокат Шевченко О.А. зазначає про те, що: «Враховуючи, що права та інтереси дітей вчиненням договору дарування частки житлового будинку не будуть порушені, то й відсутні правові підстави для надання відповідного дозволу Службою у справах дітей…» (абз.10 стр.7 позовної заяви, а.с.4 т.1).

Отже, судом встановлено, що згідно рішення Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції» у взаємозв`язку із вимогами Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради, що затверджене рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022, суд встановив, що органом опіки та піклування в розумінні ст.56 ЦК України у випадку вирішення питання про надання дозволу на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки є саме служба у справах дітей Черкаської міської ради як виконавчий орган Черкаської міської ради, який має статус юридичної особи на правах управління, зареєстрований у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображення Державного Герба України, штампи та відповідний бланк із своїм найменуванням, передбачені чинним законодавством України.

Також суд звертає увагу учасників справи, що згідно Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, з метою реалізації органу опіки та піклування щодо надання дозволу на здійснення відповідних правочинів готує рішення служби у справах дітей саме як орган опіки та піклування (підпункт 18 п.6 Положення).

Із листа-відповіді служби у справах дітей Черкаської міської ради №0-9782-2/15 від 05.12.2024 (а.с.37 т.1) суд встановив, що службі у справах дітей Черкаської міської ради присвоєно код ЄДРПОУ: 37853141.

Проте згідно позовної заяви від 14.04.2025 позивачем до розгляду справи як відповідача залучено орган опіки та піклування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 25212542), що у встановленому законом порядку присвоєний Черкаській міській раді, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1300912 від 17.04.2025 (а.с.53 т.1).

У той же час, згідно заяви про усунення недоліків від 22.04.2025 (а.с.58-60 т.1), що подана позивачем на виконання ухвали суду від 17.04.2025, позивачем зазначено як відповідача орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 04061547), що у встановленому законом порядку присвоєний виконавчому комітету Черкаській міській раді.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідач орган опіки та піклування як Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 25212542), так і орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 04061547) не є органами опіки та піклуванням в розумінні ст.56 ЦК України щодо розгляду в м. Черкаси питання про надання дозволу на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки. У конкретному випадку таким органом опіки та піклування є служба у справах дітей Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 37853141), яка не залучена позивачем до розгляду справи як відповідач.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що представник, залученого позивачем, відповідача неодноразово звертав увагу суду та учасників справи, що з призми предмету позову – визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб, орган опіки та піклування як в особі Черкаської міської ради, так і її виконавчого комітету не є належним відповідачем. Проте ані позивач, ані представник позивача на означені обставини у процесуальний спосіб не відреагували і не подали до закінчення підготовчого провадження заяву про заміну неналежного відповідача належним або про залучення співвідповідача.

Частиною 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Такий висновок щодо розуміння поняття «неналежний відповідач» та правових наслідків залучення позивачем такого відповідача, викладено у ряді постанов Верховного Суду і, зокрема, від 02 квітня 2020 року в справі №644/1239/19, що застосовується судом до спірних правовідносин з метою виконання положень, що передбачені ч.4 ст.263 ЦПК України.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з призми предмету позову, а саме: визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб, орган опіки та піклування як в особі Черкаської міської ради, так і її виконавчого комітету не мають обов`язку відповідати за даним позовом. Належним відповідачем у конкретній цивільній справі, згідно положень ст.56 ЦК України у взаємозв`язку з рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції» та безпосередньо з Положенням про службу у справах дітей Черкаської міської ради, що затверджене рішенням Черкаської міської ради №31-14 від 08.11.2022, є саме служба у справах дітей Черкаської міської ради, яка не залучена позивачем до розгляду справи як відповідач.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок щодо правових наслідків залучення позивачем неналежного відповідача, зокрема, викладений в постанові Верховного Суду від 06.03.2025 в справі №755/14995/18 (провадження №61-14356св23), що судом застосовується до спірних правовідносин з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки з призми підстав та предмету позову до участі у розгляді справи позивачем залучено відповідача, який не повинен відповідати за пред`явленим позовом, оскільки обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачу – службі у справах дітей Черкаської міської ради, тобто позов пред`явлений до неналежного відповідача, тому це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача, викладені у заявах від 20.05.2025 та 11.07.2025 з призми неналежного відповідача, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті, а тому враховуються судом під час ухвалення судового рішення по суті спору.

Також суд дійшов висновку про необхідність надання правової оцінки підставам позову та засобам доказування, що подані позивачем на підтвердження позовних вимог.

Частинами 3,4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що батьки або інші законні представники не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, вчиняти від імені малолітньої дитини правочини, визначені частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України.

На вчинення неповнолітньою особою правочинів, передбачених частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України, має бути одержана згода батьків або інших законних представників такої особи та дозвіл органу опіки та піклування відповідно до закону.

Відповідно до ч.3,4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав, інших прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Системний аналіз положень ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» у взаємозв`язку з положеннями ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.

Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном в залежності від того чи мають право на користування ним інші особи, зокрема, малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, яка замінює останніх, та необхідність отримання на відчуження власником частки у спільному майні згоди інших співвласників, в тому числі і законних представників неповнолітніх/малолітніх дітей, які мають право лише користування таким нерухомим майном.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 не є батьком неповнолітньої ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 або особою, яка його замінює, він має право розпоряджатися належною йому на праві власності часткою у житловому будинку АДРЕСА_1 без попереднього дозволу органу опіки та піклування, оскільки право користування означеними дітьми житловим будинком АДРЕСА_1 , унаслідок укладення позивачем договору дарування, жодним чином не підлягає обмеженню або припиненню.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що у мотивувальній частині позову представник позивача, аналізуючи норми чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, робить правильний висновок, що внаслідок укладення позивачем договору дарування частини будинку не відбудеться звуження обсягу існуючих прав неповнолітньої ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 , зменшення або обмеження їх прав та інтересів як користувачів будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку цим, представник позивача робить правильний висновок, що оскільки укладення позивачем договору дарування не призведе до порушення прав та інтересів дітей: неповнолітньої ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 , то й відсутні правові підстави для надання відповідного дозволу службою у справах дітей Черкаської міської ради (абз.10-11 стр.7 позовної заяви, а.с.4 т.1).

Не зважаючи на означені власні висновки, представник позивача пред`являє позовні вимоги про визнання протиправними дій органу опіки та піклування щодо відмови позивачу у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб, а також зобов`язання орган опіки та піклування повторно розглянути відповідну заяву позивача з урахуванням висновків суду.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів юридичному факту оскарження позивачем постанови державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори від 14.10.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема в судовому порядку.

Також суд звертає увагу учасників справи, що положеннями п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі – Порядок №866) передбачено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцезнаходженням майна протягом одного місяця з дня надходження заяви про вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з`ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

Аналіз означеної норми права дає підстави для висновку, що у випадку, коли необхідний попередній дозвіл органу опіки та піклування (коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх), до служби у справах дітей мають право звертатися лише батьки, опікуни або піклувальники, а не співвласник, який має намір відчужити належну йому частину нерухомого майна.

У цьому контексті суд акцентує увагу учасників справи, що Порядком №866 не передбачено право служби у справах дітей здійснювати як розгляд заяв, так і прийняття за наслідками їх розгляду рішення, що подані співвласниками об`єкту нерухомості про надання згоди на їх ними відчуження; служба у справах дітей, для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини, розглядає заяви про надання дозволу на його відчуження лише, що надійшли від батьків, опікунів або піклувальників.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що служба у справах дітей Черкаської міської ради як орган опіки та піклування в розумінні ст.56 ЦК України з призми вирішення питання про надання дозволу на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки, діяла у межах і спосіб, передбачені законодавством України, а тому відсутні підстави для визнання протиправними її дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Також суд, керуючись п.6 ч.4 ст.265 ЦПК України, відхиляє необхідність застосування до вирішення спірних відносин положень ст.107, 116 ЖК України та ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», на які посилається позивач у мотивувальній частині додаткових пояснень від 30.03.2026 (а.с.126-129 т.2), з огляду на таке.

Диспозиціями ч.2 ст.107 та ч.1 ст.116 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

З аналізу означених норм матеріального права суд зробив висновок, що застосування положень ч.2 ст.107 та ч.1 ст.116 ЖК України в конкретному випадку є об`єктивно можливим, оскільки предметом позову є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб та зобов`язання повторно розглянути відповідну заяву; водночас положення ч.2 ст.107 та ч.1 ст.116 ЖК України регулювали до 15.02.2026 питання розірвання договору найму жилого приміщення наймачем та виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення, тобто суспільні відносини, які є відмінними від предмету позову.

Що стосується положень ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», то суд звертає увагу учасників справи, що означена норма права втратила чинність з 01.12.2021 у зв`язку з прийняттям Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Оскільки спірні правовідносини виникли у 2024 році, тому положення ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не підлягають застосуванню з метою вирішення конкретного спору.

Що стосується твердження представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Симоненка Т.В. про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки, на переконання цього учасника справи, належним способом захисту у конкретному випадку є виділення частки в натурі, то суд відхиляє його, оскільки, як вже суд встановив, позивач пред`явив позов до неналежного відповідача, а також служба у справах дітей як орган опіки та піклування в питанні надання дозволу на здійснення правочинів щодо майна та житла, співвласниками, власниками та користувачами якого є діти або їх батьки, діяла у межах і спосіб, передбачені законодавством України, що є самостійними і достатніми підставами для відмови в задоволенні позову, тому відсутні підстави для надання оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту свого права.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову як щодо основної позовної вимоги - визнати протиправними дії органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо відмови позивачу ОСОБА_3 у надані дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб, так і щодо похідної позовної вимоги - зобов`язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на відчуження майна без згоди законних представників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах малолітніх осіб: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з урахуванням висновків суду.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої квитанції ID №4226-1301-1173-0379 від 14.04.2025 (а.с.23 зворот т.1) судом встановлено, що позивачем ОСОБА_3 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Оскільки суд у задоволенні позовних вимог відмовив тому, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, понесені ОСОБА_3 судові витрати на оплату судового збору мають бути покладені на сторону позивача.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 56 ЦК України, ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», п.67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, ст. 4, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на відчуження майна без згоди законних представників малолітніх осіб.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 25 травня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: орган опіки та піклування Черкаської міської ради, код ЄДРПУО: 25212542, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , дата народження: невідома, РНОКПП: невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , дата народження: невідома, РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Державний нотаріус Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Лариса Василівна, місце здійснення нотаріальної діяльності: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225.

Головуючий: О. В. Петренко