Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №333/6489/24 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/6489/24 Головуючий в 1 інст.Наумова І.Й.

Провадження №33/807/80/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Івлєва М.М. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 лютого 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 14 липня 2024 року о 10-19 годині в м.Запоріжжя, Комунарський район, вул.Очаківська, 16 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Comander державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив положення п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Івлєв М.М. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що працівники поліції належним чином не встановили у ОСОБА_1 ознак сп`яніння.

Зауважує, що акт огляду та направлення на огляд водію ОСОБА_1 не вручались.

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Працівник поліції взагалі не пропонував ОСОБА_1 пройти відповідний огляд, направлення на огляд не вручалось, забезпечення доставки водія до медичного закладу не було забезпечено працівниками поліції.

На думку сторони захисту, працівниками поліції був порушений порядок направлення водія ОСОБА_1 на огляд, оскільки працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 про можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Вказує на відсутності свідків події під час фіксації відмови ОСОБА_1

27 червня 2025 року на адресу апеляційного суду через систему «Електронний суд» захисник-адвокат Івлєв М.М. подав клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до звільнення його з військової служби.

В свою чергу, за змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, клопотання захисника-адвоката Івлєва М.М. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до звільнення його з військової служби задоволенню не підлягає.

В судове засідання, призначене на 20 березня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Івлєв М.М. не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, будь-яких клопотань чи заяв про розгляд справи за їх відсутності, про відкладення судового засідання не подавали.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Івлєва М.М., суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, судові засідання неодноразово відкладалися задля забезпечення можливості ОСОБА_1 взяти участь в апеляційному розгляді, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Івлєва М.М. може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Івлєва М.М., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №809758 від 14 липня 2024 року, з якого убачається, що 14 липня 2024 року о 10-19 годині в м.Запоріжжя, Комунарський район, вул.Очаківська, 16 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Comander державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження на стан сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що підтверджується відеозаписом Motorola Solutions VB400 474987. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_2 від 15 грудня 2022 року;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку із відмовою останнього на місці зупинки транспортного засобу;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 липня 2024 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП рядового поліції Скорікової І., згідно з яким, остання доповідає, що 14 липня 2024 року о 10-19 годині, під час несення служби за адресою: м.Запоріжжя, Комунарський район, вул.Очаківська, 16, згідно ст.35 Закону України «Про національну поліцію», було зупинено транспортний засіб Jeep Comander, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем. Під час перевірки документів згідно бази ГУНП у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння:

запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Від проходження на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810» та повного медичного огляду у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу.

Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД №809758 за ч.1 ст.130 КУпАП за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України, посвідчення водія не вилучалось (додаток ДІЯ), тимчасовий дозвіл не видавався, про повторність попереджений, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушення ПДР України. Фізична сила та спеціальні засоби на застосувались. Подія зафіксована на реєстратор, персональний мобільний Motorola Solution vb 474987.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляв адвокат Івлєв М.М., який з протоколом не погодився, заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Послався на те, що докази матеріалів цієї справи не містять посилання на наявність відеозапису в описі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, який долучений до справи. Даний адміністративний протокол складено не інспектором УПП Яцків С.О., а іншою особою, яка можливо не є уповноваженою на складання адміністративних протоколів. На відеозаписі з ОСОБА_1 спілкується Слисарев Ярослав. ОСОБА_1 під час зупинки не мав ознак алкогольного сп`яніння, у нього не тремтіли пальці рук. Працівником поліції не було запропоновано водію проїхати в медичний заклад для проходження огляду. ОСОБА_1 двічі погоджувався пройти огляд, але потім відмовився. Вважає, що протокол та долучені до нього документи є сфальсифікованими. Автомобіль був зупинений о 10:20 год, а не о 10:19 год, як зазначено в протоколі. В направленні на огляд зазначено час складання 10:25 год, але реально він складений в 11:09 год. Зазначає, що поліцейським порушені були механізм та порядок складання протоколу, не були залучені свідки.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів захисника-адвоката Івлєва М.М., викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду щодо ОСОБА_1 , оскільки останній не відмовлявся від проведення такого огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , коли він вживав останній раз алкоголь, на що ОСОБА_1 зазначив, що вчора вживав віскі. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 зробити видих в їх сторону та констатували, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, зазначивши їх. Після чого, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного пристрою Драгер, оскільки в нього виявлені ознаки сп`яніння, на що ОСОБА_1 спочатку погодився, потім почав вагатися. Працівники поліції роз`яснили йому наслідки проходження огляду за допомогою технічного пристрою та позитивного результату – п.2.9 ПДР України, так і наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції – п.2.5 ПДР України, на що ОСОБА_1 запропонував працівникам поліції домовитись, на що працівником поліції були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду, та працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи відмовляється останній від проходження такого огляду, та зазначив про те, щоб ОСОБА_1 надав відповідь «голосно та чітко», на що ОСОБА_1 , сказав, що так. Після чого, працівниками поліції ОСОБА_1 знову були роз`яснені положення п.п.2.5 та 2.9 ПДР України, його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Після чого, ОСОБА_1 запитав, чи можливо справу щодо нього передати до суду Черкаської області, на що працівником поліції були роз`яснені положення ст.276 КУпАП.

Далі, з відеозапису вбачається, що працівником поліції було зачитано зміст протоколу, який був ОСОБА_1 підписаний без жодних зауважень, від надання пояснень, в тому числі, і на окремому аркуші відмовився.

Після ознайомлення зі змістом протоколу ОСОБА_1 запитав у працівників поліції, чи потрібно було проходити огляд, на що працівники поліції відповіли, що вже пізно, оскільки протокол був складений.

Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порушень з боку поліцейських не убачається.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції, не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Те, що навіть вже після ознайомлення та підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , не виказуючи конкретно згоди на проходження такого огляду, все ще запитував у працівників поліції, чи потрібно йому було проходити такий огляд, не впливає на правильність кваліфікації його дій та не свідчить про безпідставне складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на хронологію подій, зафіксовану відеозаписом, неодноразове роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 наслідків відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння та його процесуальних прав.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності свідків події під час проходження його огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, те, що в цьому випадку не були залучені свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.

З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не убачається.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Івлєва М.М., на думку суду апеляційної інстанції, жодним чином не впливає на законність постанови суду першої інстанції та не спростовує порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Івлєва М.М. залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 333/6489/24