Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №317/2609/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/2609/25 Головуючий в 1 інст. Ткаченко М.О.

Провадження №33/807/159/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) – адвоката Шевченка О.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Шевченка О.І. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 04 липня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем певної військової частини, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно з постановою суду, 14 травня 2025 року о 11-12 годині, 513 км дороги Н-08, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,67% проміле. Тест №3132. З результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Шевченко О.І. просить скасувати постанову суду і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не погоджуються з постановою суду та вважає її такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував всі обставини справи, не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, у результаті чого безпідставно та незаконно виніс постанову.

Апелянт посилається на той факт, що відеозапис, доданий до протоколу, зроблений з порушенням Інструкції, оскільки фіксація проводилась небезперервно.

Крім того, на думку захисника, встановлено, що ОСОБА_1 під час складання адміністративного матеріалу поліцейським, 14 травня 2025 року був діючим військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.

Захисник вважає, що інспектор поліції в силу вимог ст.ст.255-266-1 КУпАП не мав права складати спірний протокол, адже ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він є військовослужбовцем, пред`явив свій військовий квиток та УБД.

Вказує, що стосовно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП.

Також, посилається на те, що доказ, а саме проведений тест №3132 від 14 травня 2025 року, зафіксований на паперовому носії, не може братися до уваги, оскільки повинен визнаватись недопустимим доказом, так як згідно з інструкцією до Alcotest Drager 6820, технічне обслуговування засобу повинно відбуватись кожні 6 місяців, а у роздруківці тестування на алкоголь зазначено, що останнє калібрування відбувалось 07 листопада 2024 року, що перевищує граничний строк калібрування.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) не з`явився, захисник останнього - адвокат Шевченко О.І. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, підтвердив про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Шевченка О.І., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст..280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330083 від 14 травня 2025 року, згідно з яким, 14 травня 2025 року о 11-12 годині, 513 км дороги Н-08, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,67% проміле. Тест №3132. З результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06 жовтня 2011 року;

- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 14 травня 2025 року №3132, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний – 0,67 ‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння: тест №3132, склав 0,67‰. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчено його підписом;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області Лисенка В., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби по охороні громадського порядку та безпеки дорожнього руху за адресою автодорога Н-08 513 км було зупинено автомобіль Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем. Під час спілкування з водієм було встановлено у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На місці зупинки транспортного засобу водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Аlcotest Drager 6820, результат огляду - 0,67 ‰, з результатом згоден. Відносно водія ОСОБА_1 було складено електронний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №330083, посвідчення водія не вилучалось (додаток ДІЯ), тимчасовий дозвіл не видавався.

Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений, зафіксовано на БК №470398.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, у судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що повертався із бойової позиції, у стані алкогольного сп`яніння не перебував, має сумніви щодо герметичності пристрою для визначення стану алкогольного сп`яніння, із результатом погодився, оскільки був втомлений та підвозив у лікарню пораненого побратима.

Захисник особи, яка притягається до відповідальності – адвокат Шевченко О.І. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Додатково зазначив, що відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, не є безперервним, а отже не відображає весь хід складання протоколу, на відео не зафіксовано хто перебував за кермом автомобіля. Огляд на стан сп`яніння проведено приладом, термін калібрування якого минув та із порушенням інструкції експлуатації. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, огляд на стан сп`яніння мав бути проведений згідно із вимогами ст. 266-1 КУпАП. Оскільки працівниками поліції установлений законом порядок не було дотримано, вся процедура огляду, яку застосовували до ОСОБА_1 , є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.

При апеляційному розгляді справи захисник – адвокат Шевченко О.І. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі, та, крім того, всі доводи, зазначені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом розгляду в суді першої інстанції та спростовані в оскаржуваній постанові.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Перевіряючи доводи захисника-адвоката Шевченка О.І., викладені в апеляційній скарзі, про те, що відеозапис події здійснювався працівниками поліції не безперервно, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З матеріалів справи убачається, що відеофіксація працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України "Про Національну поліцію".

Апеляційним судом встановлено, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, відтак є належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , які зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи захисника-адвоката Шевченка О.І. в письмовому клопотанні, направленому на адресу апеляційного суду, про те, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З матеріалів справи, серед іншого і з відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 керував не військовим автомобілем на час його зупинки працівниками поліції та не виконував у той час завдання, пов`язаного з військовою службою, та жодного разу не казав про таке працівникам поліції.

Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було.

Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах.

Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що доказ, а саме проведений тест №3132 від 14 травня 2025 року, зафіксований на паперовому носії, не може братися до уваги, оскільки повинен визнаватись недопустимим доказом, так як згідно з інструкцією до Alcotest Drager 6820, технічне обслуговування засобу повинно відбуватись кожні 6 місяців, а з роздруківки тестування на алкоголь, зазначено, що останнє калібрування відбувалось 07 листопада 2024 року, що перевищує граничний строк калібрування. В свою чергу, відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" - 1 рік. Викладене підтверджує відповідність зазначеного технічного приладу встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації, і відповідно можливість його використання для проведення огляду з метою виявлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, як убачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, перед проходженням огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не оспорював результати огляду та не висував вимоги про надання йому сертифікату відповідності технічного пристрою "Alcotest Drager 6820" №ARНК 0077, як це передбачено відповідною Інструкцією.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.

Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу адвоката Шевченка О.І. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 04 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 317/2609/25