Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №333/7219/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/7219/25 Головуючий в 1 інст. Холод Р.С.

Провадження №33/807/347/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) – адвоката Мухіна А.А., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останньої на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, перебуває у декретній відпустці, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 27 липня 2025 року, приблизно о 02 год. 57 хв., ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Очаківській, буд.1В з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі) ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України.

07 серпня 2025 року справа стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшла до Комунарського районного суду м.Запоріжжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що як слідує із відеозапису з нагрудної камери, доданої до протоколу поліцейським, вона наполягала на тому, щоб пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичній установі (час на технічному засобі відеозапису №: 471550 03:07:57).

Більш того, з цього ж відео встановлено, що вона чітко та своєчасно виконувала всі законні вимоги поліцейського щодо надання посвідчення на право керування транспортним засобом та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, при цьому жодного вираженого тремтіння рук, порушення мови та поведінки, що не відповідає обстановці не спостерігалось. Будь-яких дій щодо виявлення таких ознак сп`яніння поліцейський не вчиняв, а саме надати вимогу водію продемонструвати пальці рук, виконати будь-яку вправу на демонстрацію координації рухів тощо, окрім вимоги дихати у бік поліцейського, при цьому запаху алкоголю з порожнини рота не було встановлено.

Таким чином, у неї не могло бути виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

В матеріалах справи міститься направлення її на огляд з метою встановлення стану сп`яніння з часом видачі 02-57. З аналізу долучених до протоколу матеріалів, а саме рапорту поліцейського УПП в Запорізькій області від 27 липня 2025 року, відеозапису із бодікамери, в цей час направлення не складалось. Саме цей час був часом зупинки транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно із записом бодікамери №471550, направлення інспектор починає виписувати в 03:13:39.

Таким чином, час складання направлення (яке є обов`язковим згідно Додатку 1 та п.п. 8 Розділу 2 Інструкції) не відповідає фактичним обставинам справи, зафіксованим на відеозапису та не може бути доказом по справі.

Факт її відмови від проходження огляду в медичному закладі спростовується безпосередньо висновком від 27 липня 2025 року №5531, згідно з яким вона пройшла такий огляд, але відповідно до запису у пункті 10 висновку лікарем зроблено запис: « ОСОБА_2 відмовилась від повного медичного огляду». Разом з тим, відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського №471550 встановлено, що вона неодноразово надавала згоду пройти огляд (час на технічному засобі відеозапису з 03:50 по 03:55). Також, огляд на стан сп`яніння лікарем було проведено без застосування спеціальних технічних приладів. Всього такий огляд в медичному закладі тривав близько 5 хвилин та по закінченню лікар повідомив, що не має можливості відбирати зразки крові. Такі дії та ствердження лікаря суперечать вимогам пунктів 7, 8, 9, 10 розділу III Інструкції, яка затверджена наказом від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Таким чином, було порушено процедуру проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Частиною 1 ст.256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Але під час ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що фабула порушення містить такий зміст:

«о 02 год. 57 хв. м. Запоріжжя по вул. Очаківська, 18 водій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував ТЗ Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від повного проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовилась у медичному закладі у лікаря нарколога. Від керування ТЗ відсторонений про повторність попереджений. Авто припарковано без порушень ПДР України, чим порушив п.2.5 ПДР України — Відмова особи, яка керувала ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін сп`яніння або щодо вживання лікарськи.».

Таким чином, зазначений зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: частина 1 цієї статті не передбачає відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Більш того жодним нормативно правовим документом не передбачено поняття повний медичний огляд. Саме такий термін використовував лікар під час складання висновку.

Апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо неї за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнаний належними доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, фабула викладеного правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.

Рапорт працівника поліції, який міститься у матеріалах справи, теж не є належним та допустимим доказом, через те, що він відображає виключно суб`єктивну думку працівника поліції. До того ж в розумінні статті 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (зокрема, до такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а).

Більш того, у вказаному рапорті зазначено що відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР 1 №403882 за порушення ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відразу було складено протокол, до пункту 11 якого внесено відомості про долучення рапорту поліцейського, що свідчить про його формування після друку електронного протоколу про адміністративне правопорушення.

Як слідує з відеозапису з нагрудної камери, доданим до протоколу, їй не було належним чином роз`яснено можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

В матеріалах справи міститься направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою встановлення стану сп`яніння, складеного на місці зупинки з внесеною до нього невірних відомостей. З аналізу відеозапису із бодікамер, приєднаних до матеріалу, в цей час направлення не складається, в цей час відбувається зупинка автомобіля та діалог поліцейських із водієм з приводу обставин правопорушення.

Таким чином, час складання направлення (яке є обов`язковим згідно Додатку 1 та п.п. 8 Розділу 2 Інструкції) не відповідає фактичним обставинам справи, зафіксованим на відеозаписі.

Інших доказів, які б свідчили про скоєння ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, співробітниками патрульної поліції до суду не надано, тому на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у цій справі підлягає закриттю.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явилась, захисник останньої – адвокат Мухін А.А. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вказав про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Мухіна А.А., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 403882 від 27 липня 2025 року, згідно з яким, 27 липня 2025 року, приблизно о 02 год. 57 хв., ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Очаківській, буд.1В з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі) ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 27 липня 2025 року, згідно з яким підставою направлення для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: тремтіння пальців рук; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стосовно ОСОБА_1 , складеного 27 липня 2025 року (о 03 год. 55 хв.) лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_4 , згідно яких ОСОБА_1 відмовилася від проходження повного медичного огляду;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними:

- в рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Щекіна Б., згідно з яким, останній доповідає, що 27 липня 2025 року о 02:57, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Очаківська, 1В було зупинено ТЗ Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 . В ході спілкування у водія було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки ТЗ, так і у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовилась, що підтверджується висновком 5531. На водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР 1 №403882 за ч.1 ст.130 КУпАП. Вилучено ПВ серії НОМЕР_4 . Від отримання ТД серії ТЗ №069591 відмовилась. Від керування ТЗ відсторонено, шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджено. Велась фіксація на БК 471550; 474982.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнала та надала пояснення, які є аналогічними доводам, викладеним нею в апеляційній скарзі.

Перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що у ОСОБА_1 не могло бути виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, слід зазначити, що суд першої інстанції перевіряючи вказані доводи, зазначив, що під час розмови з працівником поліції, ОСОБА_1 , яку зупинили о 02 год. 57 хв. 27 липня 2025 року вказує, повідомила працівникам поліції про те, що увечері вона вживала алкогольні напої.

Крім того, те що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується відомостями з протоколу, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Останні повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, повідомили, що ведеться відеозапис, а після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак алкогольного сп`яніння також повідомили про це останній. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі №990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіряючи доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду та факт її відмови від проходження огляду в медичному закладі спростовується безпосередньо висновком від 27 липня 2025 року №5531, а тому було порушено процедуру проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції, не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами в т.ч. і відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

У вищевказаному висновку лікаря зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження повного медичного огляду.

За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП на підставі зазначеного висновку лікаря та інших матеріалів стосовно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (за порушення вимог п.2.5 ПДР України), що повністю відповідає фактичним обставинам справи та кваліфікації її дій (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку).

Так, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявними в справі доказами доведено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проте, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим працівниками поліції її було доставлено до медичного закладу, де остання на пропозицію лікаря-нарколога надати біологічний матеріал (сечу) ухилилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що об`єктивно було розцінено лікарем-наркологом, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Доводи сторони захисту про невірно вказаний час в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 27 липня 2025 року, також були перевірені судом першої інстанції та з зазначеного приводу суд в оскаржуваній постанові звернув увагу на те, що дійсно убачається, що поліцейським невірно зазначено час складання вказаного документу, а саме: 02 год. 57 хв., проте, цей документ був складений пізніше. Проте, вказаний факт жодним чином не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що лікар-нарколог відмовився взяти у неї на дослідження біологічний зразок - кров, самі по собі також не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вищевказаного правопорушення.

Більше того, відповідно до Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Відповідно до п.7 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, відібрання біологічного середовища необхідне для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Пунктом 12 передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Згідно з п.13 для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

В той же час, пунктом 14 визначено, що якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

При цьому, як убачається із матеріалів справи, в т.ч. відеозапису події, ОСОБА_1 перебувала у свідомому стані та повний огляд останньої на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проведений у зв`язку з тим, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції, лікаря-нарколога, яким було складено висновок щодо результатів медичного огляду (відмова від повного медичного огляду) або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило.

В свою чергу, суд не вправі за власної ініціативи збирати докази.

Доводи сторони захисту про те, що сам по собі протокол по справі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки в цьому випадку відомості зі складеного щодо ОСОБА_1 протоколу підтверджуються іншими доказами, доданими до протоколу, які відповідають критеріям, визначеним у ст.251 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що рапорт працівника поліції не може бути доказом в справі, також на думку суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки вказаний вище рапорт працівника поліції також не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Цей рапорт узгоджується з іншими доказами. Окрім того, суд першої інстанції не посилався в своїй постанові на відомості, зазначені у рапорті працівника поліції, як на доказ.

Посилання ОСОБА_1 на те, що їй не було належним чином роз`яснено можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу повністю, спростовується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, доданим до матеріалів справи (0:14:16 – 0:14:26), на що обґрунтовано вказано і судом першої інстанції.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Проте, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на водії поряд зі штрафом адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 333/7219/25