Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №386/274/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/274/26

Провадження № 2/386/123/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Голованівськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

встановив:

Позивач ОСОБА_1 19.02.2026 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати між ними шлюб, який був зареєстрований 08 липня 2022 року Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 568 .

24.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в справі та призначено справу в за правилами спрощеного позовного провадження на 24 березня 2026

04.03.2026 року позивач ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про зміну предмету позову в якому просила доповнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті заробітку ( доходу ) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви та до досягнення повноліття дитини .

Позовні вимоги мотивувала тим,08 липня 2022 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, який було зареєстровано Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 568.

Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька ОСОБА_3 , яка проживає біля позивачки . Позивач зазначила, що їх спільна донька з часу народження та до теперішнього часу проживає з нею . Тривалий час батько дитини ОСОБА_2 матеріальної допомоги на виховання дитини не надавав .

Вказала, що спільне життя у них не склалося, на теперішній час ведення спільного господарства та сумісне проживання між ними припинено та вважає, що подальше підтримування сімейних відносин не має сенсу. Збереження сім`ї не можливе та суперечить їх інтересам.

Просила не надавати сторонам строку на примирення

В судове засідання позивачка не з`явилася, 25.02.2026 надіслала до суду заяву в якій просила проводити судове засідання у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити . Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловлювала..

У судове засідання відповідач не з`явився, йому надіслана копія ухвали суду про відкриття провадження, копія позовної заяви разом з доданими до неї документами відповідно до ст. 128-130 ЦПК України, повідомлення про вручення рекомендованого листа повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній» .

Окрім того, виклик відповідача ОСОБА_2 здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а саме: Голованівського районного суду з опублікуванням оголошення про виклик до суду на 21.05..2026 на 14 год. 00 хв., тобто відповідач повідомлений належним чином,відзив на позов не подавав. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив на позов, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 08.07.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб в Уманському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 568 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

Сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 . Дитина проживає біля позивачки за адресою : АДРЕСА_1 , батько дитини з сім`єю не проживає, перебуває за кордоном, що підтверджується копією акту обстеження матеріально- побутових умов проживання від 21.01.2026 .

Причиною розлучення є те, що спільне життя не склалось, сторони проживають окремо спільне господарства та сумісне проживання між ними припинено. Можливості зберегти сім`ю немає. За таких обставин шлюб існує формально, сім`я розпалась остаточно.

Таким чином, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Позивачка в позовній заяві не вказала, що має намір змінювати своє прізвище на дошлюбне, а тому суд залишає їй прізвище після розірвання шлюбу – « ОСОБА_5 »

Як вбачається з ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання

Відповідно до ст.110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу є неможливе.

Згідно зіст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовна заява в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 (а.с. 7).

Батьками дитини в свідоцтві про народження зазначені в графі «Батько» - ОСОБА_2 , в графі «Мати» - ОСОБА_1 .

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст.183, ч. 1 ст.184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому припинення фактичних шлюбних відносин між батьками та проживання окремо від дитини, - не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини до досягнення дитиною повноліття, приймаючи також до уваги, що дитина, проживає з позивачем і перебуває на її утриманні, відповідач є молодою працездатною особою, під час розгляду справи судом не встановлено наявності у платника аліментів на утриманні інших малолітніх (неповнолітніх) осіб, непрацездатних осіб, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, інших аліментних зобов`язань, а також інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають прийматися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів.

На підставі чого та з урахуванням викладеного вище, а також, враховуючи,що законодавчо визначений розмір аліментів, які стягуються з платника аліментів становить1/4частину заробітку(доходу), суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ґрунтуються на вимогах закону,та є такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти в розмірі1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту звернення в суд, до досягнення донькою повноліття.

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за ставками судового збору, чинним на час подання позивачем позову, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, враховуючи, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів.

Судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.12, 81, 141, 247, 258, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 08 липня 2022 року Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 568 .

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн.. 20 коп .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі, що становить 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи стягнення з моменту звернення в суд, тобто з 04.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн.. 20 коп .

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Місце реєстрації та проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Місце реєстрації відповідачаОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Голованівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Гут Ю. О.