Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №580/1048/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року справа № 580/1048/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/1048/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [Позивач особисто] до Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Костельна 4, м.Умань, Черкаська область, 20305, ЄДРПОУ 41888290) [представник не прибув], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Небесної Сотні 3, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 05387096) [самопредставник Літовкіна Лідія Віталіївна діє на підставі виписки з ЄДР] про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

I. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

03.02.2026 вх.№5618/26 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у ненаданні офіційної інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у формі реєстрового документа;

- зобов`язати Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати витяг або довідку з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису про шлюб стосовно ОСОБА_1 .

18.02.2026 згідно із ухвалою відкрите провадження у справі за правилами спрощеного (письмове) позовного провадження, 10.04.2026 суд здійснив перехід із спрощеного до загального позовного провадження та 14.04.2026 закрив підготовче провадження у справі, призначив розгляд справи на 05.05.2026, 12.05.2026 суд ухвалив скорочене рішення.

30.04.2026 за вх.№23136/26 Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, 05.05.2026 представник відповідача брала участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ.

II. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позивач в обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що звернулась із заявою за офіційним документом адміністративного органу до Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач) з метою отримати витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу, укладеного в іншій країні. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у наданні офіційного документа з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у формі зареєстрованого документа, обмежившись наданням інформаційного листа, що не є витягом або довідкою з Реєстру, проте про зміст і характер порушених прав у позові не зазначає. Позивач вважає бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною, тому звернулася до суду за захистом.

III. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

26.02.2026 за вх.№10030/26 Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що Державний реєстр актів цивільного стану громадян як державна електронна інформаційна система містить відомості про акти цивільного стану, проте не відображає та не фіксує родинні стосунки між особами. Відповідач звертає увагу, що відповідно до змісту Заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2018 у справі №705/1236/18 шлюб Позивачки зареєстрований 27 липня 1996 року у відділі ЗАГСу м.Алматик Ташкенської області Республіки Узбекистан, актовий запис №418. Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2007 №1064 (пункт 15) для отримання витягу з Реєстру реєстраторові подається заява, із зазначенням відомостей про фізичну особу, стосовно якої видається витяг з Реєстру. Зі змісту долученої заяви позивача від 30.01.2026, що вона не відповідала встановленому Порядку та відповідно не могла задоволена реєстратором щодо надання чи відмови у видачі витягу з Реєстру за відсутності такої створеної/зафіксованої інформації стосовно шлюбу, що зареєстрований в Узбекистані. Позивач звернулась також і до нотаріальної контори, маючи відповідне рішення суду, її права не порушені, тому заявлені позовні вимоги про «надання витягу або довідку з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису про шлюб» є безпідставними (інформація про Позивача не може міститися в Реєстрі України щодо шлюбу, що був укладений в Узбекистані), а видача довідок про неукладений шлюб не передбачена. Оскільки відомостей про акт цивільного стану в Реєстр не вносилось, а видача витягів передбачена лише за встановленими формами, то відповідач роз`яснив Позивачеві інформаційним листом інформацію для подальшого моделювання поведінки за наявного рішення суду, тому діяв правомірно.

Представник Третьої особи надала письмові пояснення та у судовому засіданні повідомила про штучність вимог щодо обраного способу захисту непорушеного права із альтернативою видати витяг або довідку за відсутності відомостей певного актового запису цивільного стану про шлюб, позаяк згідно із п.1.3 Інструкції №1269/5 на запити фізичних осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), а також шляхом безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, нотаріусів до Реєстру у випадках, передбачених законом, з Реєстру видаються (отримуються) такі форми витягів: а) витяг з Реєстру, що містить окремі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису; б) повний витяг з Реєстру, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису. Станом на день звернення до суду, Позивачка не надала жодних доказів, що би підтвердили невизнання або заперечення з боку держави чи органів на території України щодо сімейного стану ОСОБА_1 . Неможливо зобов`язати за рішенням суду видати абстрактний документ від держави з метою підтвердження, що Позивачка не перебуває у шлюбі в Україні, що не реєструвався (неукладений шлюб не обумовлює правових наслідків). Якщо ж особа звертається з питання отримання витягу про державну реєстрацію шлюбу, за параметрами пошуку заявник має повідомити персональні дані нареченого та нареченої, осіб між ким шлюб був укладений. Відповідно до п.3.8 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14 січня 2011 р. за № 55/18793 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, зазначений у пункті 3.4 цього розділу, додається відділом державної реєстрації актів цивільного стану до поданої заявником заяви про поновлення актового запису цивільного стану, проте такий витяг неможливо сформувати за надуманих бажань, що не може підтверджувати чи спростовувати сімейний стан заявника у момент звернення без надання відповідних документів про внесення запису щодо акта цивільного стану до Реєстру. Відсутність внесення до Реєстру відомостей про акт цивільного стану не є підставою для формування довідки невстановленої форми про неперебування Позивача у шлюбі на дату звернення.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що Позивачка, ОСОБА_1 , 30.01.2026 із листом від 30.01.2026 №70/23.08-04-05 «Про надання інформації» звернулась до Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, який поінформував, що видати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо розірвання шлюбу неможливо, позаяк розірвання шлюбу підтверджується Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2018 у справі №705/1236/18, а відповідний актовий запис про шлюб був складений органом ЗАГС Республіки Узбекистан.

Суд встановив, що також 06.01.2026 Позивачка зверталася і до Черкаського відділу ДРАЦС із заявою про видачу довідки щодо підтвердження того, що не перебуває у шлюбі.

06.01.2026 №28/32.17-04-05 у відповідь наданий інформаційний лист ТРЕТЯ ОСОБА зазначає, що законодавством України не передбачена форма довідки про неперебування у шлюбі на даний час.

Під час розгляду справи Позивачка повідомила, що з огляду на зареєстроване місце проживання у м.Черкаси повторно звернулась до Черкаського відділу ДРАЦС.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

Згідно із статтею 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання стосовно громадянин України вимог Сімейного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 48 СК України шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб в органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.

22.06.2022 опублікований Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» від 20 червня 2022 року № 2319-IX та офіційний переклад Конвенції (http://www.golos.com.ua/documents/z-2319-ix.pdf). Законом України № 2319-IX, зокрема, передбачено: Україна не розглядає жодне з положень Конвенції як таке, що зобов`язує її до зміни Конституції України та Сімейного кодексу України, інших законів України щодо інститутів шлюбу, сім`ї та усиновлення, а також таке, що втручається в право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних переконань.Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення статті 74 СК України. Потрібно розмежовувати недійсність та неукладеність шлюбу. Неукладений шлюб зовсім не обумовлює правових наслідків, а недійсний шлюб може бути підставою їх виникнення. У доктрині сімейного права вважається неукладеним шлюб, який зареєстрований за відсутності сторін або однієї з них. Вказане порушення має фундаментальний характер. У ч. 1 ст. 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов`язковою (ч. 1 ст. 34 СК України). Це зумовлено тим, що сторони повинні підтвердити свою вільну згоду на укладення шлюбу. Відсутність сторін або

однієї з них унеможливлює вираження такої волі, чим позбавляє шлюбний союз важливого фундаменту. У разі державної реєстрації неукладеного шлюбу: будь-яка із сторін не набуває прав та обов`язків подружжя; дитина, яка народилася у неукладеному шлюбі вважається такою, що народилася поза шлюбом; неукладений шлюб не потребує визнання неукладеним в судовому порядку, тобто він є таким в силу вказівки закону (іpso jure). З урахуванням того, що неукладений шлюб не породжує будь-яких наслідків, то законодавець передбачив що відбувається анулювання за заявою заінтересованої особи запису про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2023_prezent/ned_shlubu_Krat.pdf). Почеркознавча експертиза, проведена в рамках кримінального провадження, підтвердила, що підпис на заяві про державну реєстрацію шлюбу був виконаний іншою особою (постанова КЦС ВС від 9 липня 2025 року № 755/12077/23 (провадження № 61-554св25) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/128812909).

Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка не перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5). Запит про доступ до офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до компетентного державного органу. Запит про доступ до офіційних документів розглядається невідкладно. Рішення приймається, повідомляється і виконується якомога швидше або в розумний строк, який встановлений заздалегідь.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» довідки, видача яких здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану, складаються у формі витягів з Реєстру. Витяг з Реєстру - документ, що видається фізичній чи юридичній особі реєстратором або посадовій особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, нотаріусу шляхом безпосереднього доступу до Реєстру у випадках, передбачених законом, за затвердженими Мін`юстом формами. Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, конфіденційна. Особа має право звернутися за витягом з Реєстру незалежно від місця її проживання та місця державної реєстрації акту цивільного стану. Відповідно до п.18 у видачі витягу з Реєстру може бути відмовлено у разі: подання заяви особою, що не має права на отримання витягу згідно з цим Порядком; непред`явлення документа про внесення плати за видачу витягу в повному обсязі; відсутності в заяві чи наведення не в повному обсязі відомостей, зазначених в пункті 15 цього Порядку. Для отримання витягу з Реєстру реєстраторові подається заява, у якій зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо відомостей про яку видається витяг з Реєстру: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дата та місце народження особи, щодо відомостей про яку отримано запит; серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дата його видачі; реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану. До заяви додається документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру.

Порядок видачі витягів з Реєстру визначений Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064 та Інструкцією з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5.

Відповідно до п.3.8 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства

юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві

юстиції України від 14 січня 2011 р. за № 55/18793 разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються: архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державного архіву; документи (виписки з них), що підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану; свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, зазначений у пункті 3.4 цього розділу, додається відділом державної реєстрації актів цивільного стану до поданої заявником заяви про поновлення актового запису цивільного стану. Згідно із п.3.4 відсутність актового запису цивільного стану підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 24 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (зі змінами), зокрема: номер витягу в Реєстрі, назва органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян, який сформував витяг, дата та час формування витягу в Реєстрі, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, на запит якої видано витяг, відомості про документ, на підставі якого наданий витяг з Реєстру, відомості про параметри запиту, за якими відбувався пошук інформації у Реєстрі, відомості про внесення актового запису до Реєстру: дата внесення до Реєстру; реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення до Реєстру відомостей про акт цивільного стану; відомості про реєстратора. Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державного архіву, відсутність актового запису цивільного стану підтверджує архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі.

Відповідно до наказу 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» згідно із розділом ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні згідно із п.3 рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 8) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку. На прохання заявника для підтвердження наявності відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб може бути виданий витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; п.7 розділу ІІІ Правил у разі реєстрації громадянином України актів цивільного стану в компетентних органах іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, державна реєстрація зміни імені проводиться без витребування копій актових записів цивільного стану. Реєстрація актів цивільного стану компетентними органами іноземних держав підтверджується відповідними легалізованими у встановленому порядку документами про реєстрацію актів цивільного стану.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 522/22173/18 (провадження № 61-5370св21) вказано, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, що прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, що є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Суд встановив, що у заяві від 30.01.2026 без додатків до відповідача ОСОБА_1 просила таке: видати витяг з Реєстру актів цивільного стану, що розведена на підставі Заочного рішення суду, де не йшлося про довідку чи довідку у формі витягу (до заяви не доданий документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру).

Відповідач і представник Відповідача повідомили, що Заочне рішення Уманського місьрайонного суду від 30.07.2018 є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу, який зареєстрований 27.07.1996 у відділі ЗАГС Республіки Узбекистан, актовий запис №418, тому витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо розірвання шлюбу не є можливим за відсутності в Реєстрі інформації про внесення відомостей про акт цивільного стану.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Суд у справі №705/1263/18, провадження 2/705/1314/1875710852 позов про розірвання шлюбу задовольнив: розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 27 липня 1996 року у відділі ЗАГС у м. Алматик Ташкенської області Республіки Узбекистан, актовий запис № 418. ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище «ОСОБА_1». Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У мотивувальній частині рішення суду вказано: згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно до ЄДРСР 75710795 дата набрання законної сили: 30.08.2018.

У спірних правовідносинах суд не встановив порушеного права Позивача на інформацію у контексті отримання офіційного документа, що видається у формі витягу з Реєстру щодо відомостей стосовно особи про яку отримано запит без серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дата його видачі та/або реєстраційного номера, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Оскільки суд за результатом сукупної оцінки доказів та перевірених доводів усіх учасників не встановив порушеного права Позивача на інформацію обраним відповідачем під час розгляду заяви довільної форми від 30.01.2026 із дотриманням процедури сприяння ОСОБА_1 у моделюванні подальшої поведінки, тому доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову, зважаючи на відсутність порушеного права на інформацію Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.01.2026 №70/23.08-04-05, що встановлено під час розгляду справи, позаяк неукладений шлюб не обумовлює правових наслідків.

VIII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи зміст ст. 139 КАС України судові витрати за результатом вирішення спору не потребують розподілу.

Надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, що повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством, для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання.

Порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (платежі) визначений наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі Порядок № 787).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI). Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Відповідно до частини 5 статті 7 Закону № 3674-VI повернення сплаченої суми судового збору здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Згідно із ст. 9 Законом № 3674-VI суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України є передумовою повернення судом сплаченого судового збору у встановлених випадках.

Позивачем сплачений судовий збір у сумі 5657,60 грн (квитанція від 03.02.2026 №4163-2943-3168-6095 у сумі 1331,20 грн; квитанція від 06.02.2026 №7552-0087-0265-3847 у сумі 1331,20 грн; квитанція від 06.05.2026 №8133-4514-5516-3236 у сумі 2995,20 грн), проте у справі №580/1048/26 сформувана одна вимога немайнового характеру. Судовий збір у сумі 5657,60 грн зарахований на рахунок до спеціального фонду Держаного бюджету України, тому, позивачем надмірно сплачений судовий збір у сумі 4326,40 грн, що повертається за відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не належать.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України [вул.Костельна 4, м.Умань, Черкаська область, 20305, ЄДРПОУ 41888290];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України [вул. Небесної Сотні 3, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 05387096].

Рішення суду складене 22.05.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА