Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №212/11570/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11570/25

провадження 2/216/2012/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Скиби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сирко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану справу передано за підсудністю на розгляд Центрально-Міському районному суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Вподальшому, ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривий РігДніпропетровської області було відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено Договір №1699585 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого позивачем надано відповідачу кредитні кошти у сумі 20500,00 грн., строк кредитування 350 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,5% в день.

24.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-04/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 168947 перейшла до позивача.

Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви становить 89790,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20500,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 59040,00 грн., пені у розмірі 10250,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальній сумі 89790,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Представник позивача, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.08.2024 року між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1699585 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надано відповідачу кредитні кошти у сумі 20500,00 грн., строк кредитування 350 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,5% в день. Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

16.08.2024 відповідачем також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахунку грошових коштів первісним кредитором на користь відповідача підтверджується листом ТОВ «ПАЙТЕК» від 26.02.2025 № 20250226-459.

24.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-04/25.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1699585 від 16.08.2024 в сумі 89790,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20500,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 59040,00 грн., пені у розмірі 10250,00 грн.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

В розумінні Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за Кредитним договором №1699585 від 16.08.2024, укладеним між первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 з 24.02.2025 право вимоги кредитора перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Підписавши Кредитний договір №1699585 від 16.08.2024, відповідач добровільно погодив умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання за сплати процентів за користування кредитом.

Разом з тим з розрахунку позивача вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались за період з 16.08.2024 по 10.09.2024 року в розмірі 0.975 % ,а за період з 11.09.2024 по 24.02.2025 у розмірі 1,5 %.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України №3498-IX від 22.11.2023р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023р.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023р. №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023р., а кредитний договір було укладено 22.05.2024р., тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір пропро надання споживчого крдиту №1699585 укладено між позивачем і відповідачем 16.08.2024р., тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, умови кредитного договору щодо встановлення денної процентної ставки в 1,5% суперечать вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак у спірних правовідносинах пріоритет має дана законодавча норма.

Денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту (п.1-2 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС=(ЗВСК/ЗРК)/t?100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях (ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Однак, передбачивши в кредитному договорі процентну ставку в розмірі 1,5%, за якою згідно розрахунку позивача нараховувались проценти усупереч приписам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» фактично протиправно завищило плату за користування кредитом, а як наслідок порушило права споживача-позичальника.

Отже, з урахуванням викладеного, проценти за користування кредитом за укладеним між сторонами кредитним договором за період з 11.09.2024р. по 24.02.2025 р. (у межах заявлених вимог та згідно наданого позивачем розрахунку) слід розраховувати виходячи із встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки в 1%.

Загалом сума цих відсотків має становити 39 232, 00 грн. (4997,00 грн. відсотки за користування кредитними коштами за період з 16.08.2024 по 10.09.2024 року + 34 235, 00 грн. відсотки за користування кредитними коштами за період з 11.09.2024 по 24.02.2025).

Окрім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховано пеню в загальному розмірі 10250,00 грн.

Водночас пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 на території України діє воєнний стан.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що пеня нарахована під час дії воєнного стану за цим договором підлягає списанню кредитодавцем з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 10250,00 грн слід відмовити.

Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань у відповідача перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату звернення до суду існує заборгованість в розмірі 59732,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20500,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 39 232, 00 грн.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, відповідач до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1699585 від 16.08.2024 у загальному розмірі 59732,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20500,00 грн., заборгованості за відсоткамиза користування кредитними коштами у розмірі 39 232, 00 грн.

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 1623,00 грн. (2422,40 грн. х 67%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1699585 від 16.08.2024 в розмірі 59732,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 00 коп.) та судовий збір в розмірі 1623,00 (одна тисяча шістсот двадцять три гривні 00 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.М.СКИБА