Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №214/1339/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1339/26

2/214/2896/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/1339/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею додаткові витрати на лікування їх неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30 095,00 грн., що становить половину понесених нею витрат на лікування дитини.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 17.08.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований органами державної реєстрації актів цивільного стану. Від шлюбу у них народилося двоє дітей – донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на теперішній час донька ОСОБА_4 є повнолітньою, навчається, та рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за її позовом було присуджено до стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину. Відповідно на неповнолітнього сина ОСОБА_3 присуджено до стягнення аліментів, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину. Позивачка має свій ФОП, отримує мінімальний прибуток, додаткових доходів не має. Про лікування неповнолітнього сина у лікарів ортодонтів та про витрати на відповідне лікування ОСОБА_6 знав, однак добровільно допомоги не надав. Фактично, неповнолітнього ОСОБА_3 позивачка виховує самостійно, аліменти які відповідач сплачує за рішенням суду на утримання дитини не вистачає, додатково допомагати синові відповідач відмовився. Відповідач є здоровим, працездатним, має стабільний дохід, а тому має можливість надавати таку допомогу дітям, які цього потребують. Самостійно нести усі витрати на дитину позивач не має можливості, оскільки ОСОБА_1 самостійно забезпечує належні умови для проживання, навчання, розвитку та лікування дитини, несе основний тягар витрат, пов`язаних із забезпеченням повсякденних потреб неповнолітнього сина, у тому числі витрат на спеціалізоване ортодонтичне лікування, яке є необхідним для збереження його здоров`я та нормального фізичного розвитку.

З приводу понесених додаткових витрат на утримання та лікування неповнолітнього ОСОБА_3 позивачка зазначила, що 06.12.2022 вона звернулася разом із дитиною до лікаря-ортодонта з метою проведення медичного огляду та отримання консультації щодо стану зубощелепної системи неповнолітнього. За результатами проведеного огляду лікарем-ортодонтом у дитини було діагностовано скупченість зубів верхньої та нижньої щелеп, а також глибокий прикус, що потребувало проведення комплексного та тривалого ортодонтичного лікування. У зв`язку із виявленими порушеннями лікарем було рекомендовано проведення відповідного ортодонтичного лікування із застосуванням спеціальних ортодонтичних конструкцій, регулярного медичного супроводу та систематичного контролю за перебігом лікування. Вказане лікування є необхідним для належного розвитку зубощелепної системи дитини, запобігання подальшому погіршенню стану здоров`я, виникненню ускладнень, а також для забезпечення нормального фізіологічного функціонування зубощелепного апарату.

Позивачка зазначає, що лікування дитини має тривалий характер та супроводжується значними матеріальними витратами, які включають оплату консультацій лікаря, діагностичних досліджень, встановлення та обслуговування ортодонтичних конструкцій, а також інші супутні витрати, безпосередньо пов`язані з лікуванням дитини.

Так, на проходження ортодонтичного лікування неповнолітнього ОСОБА_3 у стоматології ФОП ОСОБА_7 позивачкою було витрачено грошові кошти у загальному розмірі 43 590,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій про оплату медичних послуг, долученими до матеріалів справи. У подальшому лікування неповнолітнього ОСОБА_3 було продовжено у стоматологічній поліклініці ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , де позивачкою додатково понесено витрати на суму 16 600,00 грн., що також підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: копіями фіскальних чеків та квитанцій про оплату медичних послуг. Таким чином, загальна сума додаткових витрат, понесених позивачкою на необхідне ортодонтичне лікування неповнолітнього ОСОБА_3 , становить 60 190,00 грн.

Враховуючи визначений ст.141 СК України принцип рівності обов`язку батьків по утриманню дітей, ОСОБА_1 просить відшкодувати половину понесених нею витрат у сумі 60 190,00 грн., шляхом стягнення їх з відповідача ОСОБА_2 в судовому порядку. Компенсувати витрати добровільно відповідач відмовляється, а її звернення з цього приводу ігнорує.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с.26).

Позивач ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористалась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена на адресу його реєстрації, та отримана ним особисто 21.03.2026. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим, а його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, його повторну неявку в судове засідання без поважних причин, неподання відзиву у встановлений законом строк, а також відсутність заперечень проти позову, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох спільних дітей – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 є неповнолітнім, що слідує зі свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 від 20.04.2010 (а.с.9).

Як вбачається із копії судового наказу, винесеного Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року, присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви – 13 02 2020 і до досягнення дітьми повноліття.

Разом з тим, заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Згідно зі ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз указаної матеріально-правової норми вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини, а їх розмір повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, зокрема випадків, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до тих чи інших занять тощо). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов. Правові висновки з цього приводу викладені Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року у справі №183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі №756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі №521/16268/18, від 08 грудня 2021 року у справі №607/12170/20.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення половини фактично понесених додаткових витрат на лікування неповнолітнього сина ОСОБА_3 , позивач посилалася на те, що у дитини діагностовано скупченість зубів верхньої та нижньої щелеп, а також глибокий прикус, що передбачає лікування дитини, має тривалий характер та супроводжується значними матеріальними витратами, які включають оплату консультацій лікаря, діагностичних досліджень, встановлення та обслуговування ортодонтичних конструкцій, а також інші супутні витрати, безпосередньо пов`язані з лікуванням дитини.

З долученої до матеріалів справи довідки лікаря-ортодонта ОСОБА_7 вбачається, що неповнолітньому ОСОБА_3 у межах ортодонтичного лікування було проведено комплекс необхідних стоматологічних та ортодонтичних процедур, зокрема: професійну чистку порожнини рота, зняття відбитків (зліпків), виготовлення діагностичних моделей, фіксацію брекет-систем, встановлення пластинки Шварца, проведення корекції брекет-системи, заміну ортодонтичних дуг, застосування систем «OptraGate», встановлення чейнів та еластиків, а також лазерну корекцію (підрізання вуздечки язика) та інші необхідні лікувальні маніпуляції (а.с.11). Крім того, у стоматологічній клініці ФОП ОСОБА_11 неповнолітньому ОСОБА_3 було надано ряд додаткових медичних та ортодонтичних послуг, пов`язаних із подальшим проходженням та завершенням лікування, а саме: проведено обслуговування брекет-системи, зняття брекет-системи з верхньої щелепи, лікування зубів № 21 та № 22, а також зняття брекет-системи з нижньої щелепи (а.с.12).

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази в своїй сукупності дійсно свідчать про необхідність понесення додаткових витрат позивачем, які були складовою комплексного ортодонтичного лікування дитини, здійснювалися за медичними показаннями та були необхідними для досягнення належного результату лікування, усунення наявних дефектів зубощелепної системи та забезпечення подальшого нормального функціонування зубощелепного апарату неповнолітнього. Факт надання зазначених послуг та понесення позивачкою відповідних витрат підтверджується наданими до суду письмовими доказами, зокрема квитанціями, фіскальними чеками та довідками лікувального закладу.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як визначено п.4 ч.2 ст.43, ст.83 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

На підтвердження понесених додаткових витрат на лікування неповнолітнього ОСОБА_3 позивачкою до матеріалів справи надано належні та допустимі письмові докази, а саме: копії квитанцій, фіскальних чеків, документів про оплату медичних послуг, довідки лікувальних закладів, що підтверджує факт необхідності проведення ортодонтичного лікування дитини, обсяг наданих медичних послуг та розмір фактично понесених витрат.

Аналізуючи надані позивачем докази на їх належність, допустимість суд приходить до висновку про доведеність понесення ОСОБА_1 додаткових витрат на ортодонтичне лікування неповнолітнього ОСОБА_3 , у загальній сумі 60 190,00 грн., з яких: у клініці «Неодент»: використання оптрагейту – 100,00 грн., корекція брекет системи 800,00 грн. + 800,00 грн. = 1 700,00 грн. (а.с.13); у ФОП ОСОБА_7 : 2 200,00 грн. + 12 000,00 грн. + 1 100,00 грн. + 2 500,00 грн. + 800,00 грн. + 900 грн. + 15 600,00 грн. + 4 300,00 грн. +1 390,00 грн. + 1 100,00 грн. = 41 890,00 грн. (а.с.14-16); у ФОП ОСОБА_11 : 600,00 грн. + 600,00 грн. + 600,00 грн. + 600,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 500,00 грн. + 3 000,00 грн. + 600,00 грн. + 3 000,00 грн. + 600,00 грн. + 3 000,00 грн. = 16 600,00 грн. (а.с.17-21).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивачка як на підставу своїх позовних вимог, знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду справи.

З урахуванням наданих письмових доказів, суд вважає доведеним факт понесення позивачкою додаткових витрат, пов`язаних із необхідним лікуванням неповнолітнього сина ОСОБА_3 , у загальному розмірі 60 190,00 грн., а саме: 1 700,00 грн. – витрати на медичні послуги у клініці «Неодент»; 41 890,00 грн. – витрати на лікування у ФОП ОСОБА_7 ; 16 600,00 грн. – витрати на лікування у ФОП ОСОБА_11 . Вказані витрати безпосередньо пов`язані з лікуванням дитини, викликані особливими обставинами, що підтверджується медичною документацією та платіжними документами.

Враховуючи, що положеннями СК України закріплено принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дітей та участі у додаткових витратах на них, незалежно від того, з ким саме проживає дитина, суд при визначенні розміру коштів, що підлягають стягненню з одного з батьків, виходить із необхідності покладення відповідної частини таких витрат також і на іншого з батьків.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи підтверджений розмір понесених позивачкою додаткових витрат на лікування неповнолітнього ОСОБА_3 , характер та необхідність проведеного лікування, а також матеріальне становище сторін, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 30 095,00 грн. у рахунок відшкодування половини понесених нею додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , обумовлених наявним у дитини захворюванням та необхідністю проходження ортодонтичного лікування.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1 311,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273-274, 277, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 095,00 грн. (тридцять тисяч дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених нею додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 311 (одна тисяча триста одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача (ів), оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем(ами) в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 22 травня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко