Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №758/9469/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9469/25

Категорія 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,

за участі представника позивача Логутової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

У С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Логутової С.В. звернулася до Подільського районного суду м. Києва із вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20 серпня 2022 року, актовий запис 15928.

Позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_4 за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. 09 січня 2003 року, реєстровий № 2-95.

Як вбачається із заповіту, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати йому на дату смерті і на що він за законом матиме право, заповів Позивачці, яка в заповіті зазначена як « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Оскільки 06 серпня 2016 року Позивачем було зареєстровано шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Позивач взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ». Вказане прізвище Позивач залишила і після розірвання шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 11 травня 2024 року.

Відповідно до довідки Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України № 131/386 від 11 квітня 2007 року, імена « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 » (українські варіанти) вважаються ідентичними. Зазначення в заповіті імені « ОСОБА_9 » пояснюється тим, що померлий ОСОБА_4 не був присутній при реєстрації народження Позивача та відповідно не знав, що в свідоцтві про народження вона записана як « ОСОБА_8 ».

Позивач є дочкою померлого ОСОБА_4 , однак, оскільки батьки Позивача не перебували у зареєстрованому шлюбі, дані про батька в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , виданому Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві були записані зі слів матері як « ОСОБА_10 », тобто за прізвищем матері. Померлий ОСОБА_4 покинув сім`ю Позивача, коли їй було 2 роки, все життя вів аморальний спосіб життя, вживав наркотичні засоби, кілька разів перебував у місцях позбавлення волі, тому спілкування між Позивачем та її батьком було майже відсутнє.

Позивач не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (дати смерті спадкодавця), оскільки їй було не відомо про існування складеного на її ім`я заповіту.

Позивач з березня 2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням переважно проживає за кордоном України.

Про існування заповіту Позивач довідалася лише в квітні 2025 року, коли приїхала в Київ на деякий час по справах та зустріла знайомого ОСОБА_11 , який доглядав ОСОБА_4 в останні дні його життя, та дав їй ключі від квартири померлого. Передивляючись речі, які є в квартирі, Позивач знайшла заповіт, складений на її ім`я.

19 травня 2025 року за заявою Позивача про прийняття спадщини за заповітом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. було відкрито спадкову справу 74089354, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81218093 від 19 травня 2025 року.

22 травня 2025 року Позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 травня 2025 року.

Як було зазначено нотаріусом, в квартирі померлого, крім померлого ще зареєстровано дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому вказані особи зазначені як відповідачі. Письмова згода на подання заяви про прийняття спадщини відсутня, з заявами про прийняття спадщини відповідачі до нотаріуса також не звертались, спадкова справа за їх заявами не відкривалась, що може підтверджено копією спадкової справи, клопотання про витребування якої додано до позовної заяви.

Оскільки Позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин (необізнаність щодо існування заповіту), вона змушена звернутися до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.09.2025 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни (вул. Князя Романа Мстиславовича, буд. 4, м. Київ, 02192) копію спадкової справи 74089354, відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.10.2025 на адресу суду надійшла копія спадкової справи 74089354, відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили. Повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20 серпня 2022 року, про що зроблено актовий запис 15928.

Позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_4 за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. 09 січня 2003 року, реєстровий № 2-95.

06 серпня 2016 року Позивачем було зареєстровано шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Позивач взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ». Вказане прізвище Позивач залишила і після розірвання шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 11 травня 2024 року.

Позивач є дочкою померлого ОСОБА_4 , однак, оскільки батьки Позивача не перебували у зареєстрованому шлюбі, дані про батька в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , виданому повторно Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві 24 вересня 2024 року були записані зі слів матері як « ОСОБА_10 », тобто за прізвищем матері.

Позивач не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (дати смерті спадкодавця), оскільки їй було не відомо про існування складеного на її ім`я заповіту та перебуванням за кородоном України.

В позовній заяві позивач вказує, що про існування заповіту остання довідалася лише в квітні 2025 року, коли приїхала в Київ на деякий час по справах та зустріла знайомого ОСОБА_11 , який доглядав ОСОБА_4 в останні дні його життя, та дав їй ключі від квартири померлого. Передивляючись речі, які є в квартирі, Позивач знайшла заповіт, складений на її ім`я.

19 травня 2025 року за заявою Позивача про прийняття спадщини за заповітом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. було відкрито спадкову справу 74089354, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81218093 від 19 травня 2025 року.

22 травня 2025 року Позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 травня 2025 року.

Як було зазначено нотаріусом, в квартирі померлого, крім померлого ще зареєстровано дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Письмова згода на подання заяви про прийняття спадщини відсутня, з заявами про прийняття спадщини відповідачі до нотаріуса також не звертались, спадкова справа за їх заявами не відкривалась, що може підтверджено копією спадкової справи, клопотання про витребування якої додано до позовної заяви.

Оскільки Позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин (необізнаність щодо існування заповіту) остання звернулася до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноз ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду у порядку позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як спадкоємець за законом, який не проживав із спадкоємцем, позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки пропустив встановлений законом шестимісячний термін, тому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Потрібно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що Позивач не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (дати смерті спадкодавця), оскільки їй було не відомо про існування складеного на її ім`я заповіту. Про існування заповіту Позивач довідалася лише в квітні 2025 року.

За обставинами цієї справи, спадкоємець був необізнаний про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом,

Таким чином, виходячи з положень статей 1222, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, якими визначено порядок прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що позивач надав суду докази поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а причини, наведені ним в обґрунтування позовних вимог є поважними в розумінні положень ст. 1272 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ті обставини, на які посилається позивач у позові, як на поважні причини пропуску ним строку для подання заяви для прийняття спадщини, на думку суду є поважними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін, та інших учасників справи:

-позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

-відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП - не відомо;

-відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП - не відомо.

Суддя А.М.Блащук