Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №753/8469/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8469/26

провадження № 3/753/2607/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановила:

До Дарницького районного суду м. Києва 03 квітня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2026 року серії ВАД № 883561, ОСОБА_1 02 квітня 2026 року, за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, вигулював собаку небезпечної породи тер`єр американський стафордширський по кличці «Герда» без намордників, внаслідок чого «Герда» вкусив ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила вигулу собак, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Адвокат Ткач А.Г., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , повідомив суду, що його клієнт визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, однак вважав, що конфіскація тварини у цьому випадку не підлягає застосуванню, оскільки собака належить дружині довірителя.

Потерпіла ОСОБА_2 наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із застосуванням конфіскації тварини. Пояснила суду, що ОСОБА_1 вигулював собаку на досить довгому повідку, і коли вона йшла вулицею, тримаючи свою собаку на руках, у її бік кинувся собака ОСОБА_1 та вкусив її за руку, що призвело до заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Суд, заслухавши пояснення адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши потерпілу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суддя дійшла до наступного висновку.

Згідно з ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормами ст. 154 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відтак, об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну (матеріальний склад).

Диспозиція норми ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших актів законодавства, або ж рішень органів місцевого самоврядування

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено особливості утримання домашніх тварин. Так, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону. Домашніх тварин дозволяється утримувати у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні поясненнями його адвоката та потерпілої, а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Так, суду надано заяву про вчинення адміністративного правопорушення із письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .

Протокол серії ВАД № 883561 офіційно фіксує факт неправомірних дій ОСОБА_1 та є одним із джерел доказів, що описує подію правопорушення.

Також судом було досліджено відеозапис із місця події, на якому зафіксовано, як собака кидається у бік ОСОБА_2 .

Суддя бере до уваги і послідовні та узгоджені показання потерпілої, яка повідомила про обставини події та пояснила, яким чином собака кинувся у її бік, спричинивши тілесні ушкодження.

При цьому у судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заперечував встановлених обставин.

Відтак, суддя вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, що передбачено цією санкцією, із конфіскацією тварини, відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.

При вирішення питання щодо застосування конфіскації тварини суд, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Крім того, з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 КУпАП обов`язковою умовою, яка передує подальшій конфіскації є саме встановлення права власності на відповідні предмети.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КУпАП конфіскація тварини є обов`язковою у випадку вчинення особою правопорушення, передбаченого цією нормою.

У судовому засіданні адвокат Ткач А.Г. наполягав на неможливості застосування конфіскації тварини, посилаючись на те, що собака належить дружині ОСОБА_1 .

Дійсно, положення ч. 1 ст. 29 КУпАП передбачають можливість застосування конфіскації лише щодо предмета, який перебуває у приватній власності порушника.

Разом із тим, суддя враховує пояснення, надані учасниками адміністративного провадження у судовому засіданні, з яких встановлено, що собаку на кличку «Герда» постійно вигулює саме ОСОБА_1 .

Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що ані вона, ані мешканці будинку жодного разу не бачили, щоб вказаного собаку вигулювала будь-яка інша людина, окрім ОСОБА_1 . При цьому зазначені обставини адвокатом ОСОБА_3 взагалі не заперечувались.

Таким чином, із досліджених судом обставин встановлено, що дружина ОСОБА_1 є лише номінальним власником собаки, тоді як володіння твариною здійснював саме ОСОБА_1 , а тому підстав для незастосування конфіскації з мотивів формального посилання на належність собаки дружині правопорушника відсутні.

Таке рішення суддя ухвалює з урахуванням того, що діяння ОСОБА_1 та умови утримання собаки, створюють та в подальшому можуть створювати реальну небезпеку для людей (насамперед дітей) та тварин, що перебувають/можуть перебувати в місцях загального користування, а отже тварину у власника є необхідним конфіскувати задля забезпечення безпеки громадян.

Одночасно, суддя зауважує, що у разі дотримання ОСОБА_1 правил утримання собак, наслідки, які настали у цій справі могли б не настати, оскільки вигул собаки такої породи із намордником, запобіг заданню тілесних ушкоджень потерпілій.

Тому суддя вважає, що накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, а також характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини, обставинам що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням викладеного та керуючись ч. 3 ст. 154, статтями 9, 23,29,40-1, 251,252,280,283-285,313 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ухвалила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень, з конфіскацією собаки породи тер`єр американський стафордширський по кличці «Герда».

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 6 800 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Марина БОНДАРЕНКО