Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 21 травня 2026 р.
Справа: №204/6117/26
Суддя: Некрасов О. О.
Справа № 204/6117/26
Провадження № 1-кп/204/890/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2026 року м. Дніпро
Чечелівського районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026047140000101, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню технічну освіту, не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
В С Т А Н О В И В:
10 травня 2026 року у ОСОБА_3 , який перебував за адресою м. Дніпро, вул. Стадіонна, поблизу будинку № 14, а саме поблизу свого гаражу, приблизно о 04 годині 40 хвилин, в ході словесного конфлікту з його дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є потерпілою у кримінальному провадженні, раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в зазначений час та у зазначеному місці, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , стоячи навпроти потерпілої, кулаком правої руки наніс не менше двох ударів в область обличчя. Внаслідок отриманих ударів потерпіла втратила рівновагу та впала на землю. Вподальшому ОСОБА_3 , стоячи навпроти неї, наніс декілька ударів ногою по тулубу потерпілої.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою м. Дніпро, вул. Стадіонна, поблизу будинку № 10, близько о 08 годині 30 хвилин в ході нового конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_5 , стоячи навпроти неї, повалив її на землю, та наніс ще декілька ударів ногами по тулубу.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз та експертиз потерпілих, обвинувачених та інших осіб ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 1583е від 14 травня 2026 року, потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани зовнішнього кута правої брови, п`ять синців – повік обох очей, обох передпліч та лівого стегна, чотирьох саден обох кистей.
Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день), на підставі п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Також, до обвинувального акта була додана письмова заява потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якої вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є проступком, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, не працевлаштований, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України, при призначенні покарання обставиною, яка обтяжує покарання, визнається вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення щодо своєї дружини. Між тим, обвинувальний акт не містить посилання на обтяжуючі обставини вчиненого кримінального правопорушення.
В свою чергу, суд не вправі погіршувати становище особи, а тому судом не враховується така обставина, як – вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
Частиною 1 ст. 59-1 КК України передбачено, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Беручи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 не працевлаштований, а тому призначення останньому покарання у вигляді штрафу або ж виправних робіт є неможливим та не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Крім цього, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у вигляді громадських робіт або ж пробаційного нагляду, оскільки вказані покарання не будуть відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді обмеження волі, проте без його реального відбування, на підставі вимог ст. ст. 75, 76 КК України.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку – одного року – не вчинить нового правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Чечелівський районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua