Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 21 травня 2026 р.
Справа: №580/2699/26
Суддя: Лариса ТРОФІМОВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2026 року справа № 580/2699/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.В.Лічман розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/2699/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Соборна 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
18.03.2026 вх.№14414/26 Позивач у позовній заяві просить:
– визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.03.2026 №971010105946 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії;
– зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у 2026 році відповідно до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
– зобов`язати відповідача під час призначення (перерахунку) пенсії застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2025 роки, у сумі 17 482,87 грн.
23.03.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
07.04.2026 вх.№18466/26 представник Відповідача просив відмовити у задоволенні позову та залучити співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області області, позаяк рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.03.2026 №971010105946 прийняте за принципом екстериторіальності, проте суд відмовляє у залученні співвідповідача до якого не сформовані вимоги, а доводи, зазначені ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обліку за місцем реєстрації Позивача у органі ПФУ в Черкаській області, є непереконливими та у матеріалах справи міститься достатньо доказів для розгляду справи щодо здійснення судового контролю дотримання адміністративним органом принципів і процедур адміністративного провадження. Верховний Суд 15.05.2026 у справі № 400/3489/24 ЄДРСР 136564629 сформував висновки про застосування Закону України «Про адміністративну процедуру». Дискреційне рішення є законним лише тоді, коли воно приймається без відступлення від попередніх рішень у подібних справах. Держава не може без пояснення причин змінювати свою позицію (доктрина venire contra factum proprium).
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні адміністративного позову зазначено, що 02.03.2026 позивач переведений з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, проте до даних про середній заробіток в Україні за попередні три роки взятий не 2023-2025. Позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, проте відповідач згідно із рішенням від 11.03.2026 №971010105946 протиправно відмовив.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву 07.04.2026 вх.№18466/26 зазначивши, що оскільки позивач отримував пенсію, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», то вирішувалось питання не про первинне звернення за призначенням пенсії, а про перехід з одного виду пенсії на інший вид. Показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV, тому просить у задоволенні позову відмовити.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд установив, 02.03.2026 Позивач звернувся через вебпотрал електронних послуг до відповідача із заявою про призначення пенсії.
У заяві без дати позивач звернувся до органу ПФУ в Черкаській області про здійснення перерахунку пенсії під час переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно із рішенням від 11.03.2026 №971010105946 Відповідач відмовив, позаяк стаж врахований до 21.01.2005 та після призначення пенсії по інвалідності заявником не відпрацьовано 24 місяці, на дату звернення у реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про страховий стаж заявника з 01.02.2005. Відповідач повідомив у рішенні, що згідно із ст.74 Закону України «Про адміністративну процедуру» рішення набирає чинності з моменту ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058), яким встановлений порядок нарахування та виплати пенсії. Відповідно до статті 1 Закону №1058 пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058). Відповідно до статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 1058 з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (частина перша статті 40 Закону № 1058).
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), що враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, що дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислений страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ (частина 3 ст. 45 Закону № 1058). Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно із пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформувала позицію, згідно якої застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, можливе за переведенням з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто має мати місце первинне призначення пенсії за віком згідно Закону №1058.
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Непоодинокими є випадки, коли після виконання органами Пенсійного фонду України судового рішення щодо перерахунку пенсії у визначений судом спосіб розмір пенсії особи зменшується. Для поновлення розміру пенсії в розмірі, що був до виконання судового рішення, заявникам необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду України із заявою про визначення розміру пенсії, встановленого до виконання рішення суду (https://www.ombudsman.gov.ua/storage/app/media/zmenshennya-pensii.pdf).
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оскільки перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу, то у рішенні немає покликання на застосування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо визначеного стажу 32 роки 0 місяців 15 днів.
У рішенні від 11.03.2026 №971010105946 відповідач немотивовано без надання обгрунтування з покликанням на конкретні норми та без розрахунку висновує: законодавчі підстави для переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023-2025 відсутні, що не сприяє подальшому моделюванню поведінки пенсіонера, тому індивідуальний акт не відповідає принципам належного врядування і є протиправним, позаяк позивач має право знати і бути почутим.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінивши докази у справі, перевіривши доводи сторін, з`ясувавши зміст немотивованого індивідуального акта за відсутності розрахунків щодо наявного стажу, суд доходить висновку про протиправність рішення від 11.03.2026 №971010105946 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що належить скасувати.
У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.
Оскільки позовні вимоги є частково обгрунтованими, то з метою відновлення прав позивача отримати зрозуміле рішення за результатом перевірки поданої непрацюючим пенсіонером заяви від 02.03.2026 без заповнення у ній відомостей щодо стажу (прошу пенсію: призначити; отримую пенсію іншого виду) адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Вимога зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у 2026 році відповідно до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2025 роки, у сумі 17 482,87 грн за відсутності належного розгляду заяви є передчасною і у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись ч.3 ст.245 КАС України суд доходить висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 02.03.2026 ОСОБА_1 про призначення пенсії, що подана через вебпотрал електронних послуг, зясувавши потребу у здійсненні перерахунку згідно із змістом і прохальною частиною заяви без дати про перерахунок пенсії на підставі ст.40, 42 під час переведення з пенсії на пенсію та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні, враховуючи непоодинокі випадки зменшення пенсії (https://www.ombudsman.gov.ua/storage/app/media/zmenshennya-pensii.pdf).
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (особа з інвалідністю), підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.03.2026 №971010105946 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 02.03.2026 №4810 ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не належать.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення суду направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області [вул. Соборна 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010].
Рішення суду складене 22.05.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua