Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 21 травня 2026 р.
Справа: №320/49874/25
Суддя: Кушнова А.О.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2026 року справа №320/49874/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у мобільному застосунку «Резерв+».
Позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 11 частини статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В березні 2025 року на поштову адресу позивача в м. Києві, надійшла повістка ІНФОРМАЦІЯ_4 , за номером поштового відправлення 0610234088621 від 28.02.2025, однак позивач не зміг її отримати оскільки він перебуває закордоном і має там постійне місце проживання.
11.03.2025 позивачем направлено до відповідача заяву у якій обґрунтовано неможливість прибуття до ТЦК та СП за повісткою з підстав перебування поза межами України.
Водночас, 05.08.2025 в застосунку «Резерв+» з`явилась позначка про порушення позивачем правил військового обліку із підставою «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку настає лише у разі складання протоколу та винесення постанови уповноваженим органом. За приписами статей 235 та 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Крім того, позивач вказує, що відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до Реєстру вносяться відомості саме про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, із зазначенням реквізитів відповідних процесуальних документів.
На думку позивача, за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення правові підстави для внесення відомостей про порушення правил військового обліку відсутні, а дії відповідача суперечать вимогам частини другої статті 19 Конституції України щодо обов`язку суб`єктів владних повноважень діяти виключно на підставі та у спосіб, визначені законом.
У зв`язку з наведеним просить визнати дій відповідача протиправними та зобов`язання виключити відповідні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів на підтвердження зазначеного позивачем у позовній заяві місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
17.12.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача, подану через підсистему «Електронний суд» 16.12.2025, про усунення недоліків, до якої додано докази на підтвердження зазначеного позивачем у позовній заяві місця проживання ( АДРЕСА_1 ), а саме посвідку на проживання та довідку про реєстрацію за місцем проживання, разом із перекладом з іспанської мови на українську мову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 відкрито провадження у справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у справі від відповідача.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 направлена сторонам, про що свідчать довідки про доставку судового рішення електронною поштою та про доставку електронного листа від 26.02.2026.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 24.02.2026 в частині витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконано, витребувані судом докази не надано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 повторно витребувано у відповідача докази у справі та попереджено про вжиття судом заходів процесуального примусу у разі ненадання витребуваних доказів або неповідомлення про поважність причин їх ненадання.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 направлена сторонам, про що свідчать довідки про доставку судового рішення електронною поштою та про доставку електронного листа від 23.03.2026.
31.03.2026 канцелярією суду зареєстровано заяву представника відповідача, подану через підсистему «Електронний Суд» 28.03.2026, про вступ у справу як представника.
До вказаної заяви представником відповідача долучено відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити у його задоволенні, оскільки щодо позивача зафіксовано порушення правил військового обліку, яке полягає у неприбутті за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, відповідно до положень пункту 30 Порядку №560 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, на ім?я позивача сформовано повістку №2700347 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07.03.2025 о 09:00 з метою уточнення даних. Вищезазначена повістка надіслана засобами поштового зв?язку (рекомендованим поштовим відправленням №0610234088621 з описом вкладення та повідомленням про вручення) на адресу місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_2 , яку останній не отримав.
Позивач вважається оповіщеним належним чином про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно з пунктом 41 Порядку №560.
Однак, позивач у строк та місце, зазначене у повістці, до ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибув, що є порушенням законодавства про оборону (статті 17 Закону України «Про оборону України»), мобілізаційну підготовку та мобілізацію (абзац другий частини першої та абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та правил військового обліку (підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів).
У зв`язку із наведеним, відповідачем було сформоване звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача, як особу, що скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до пунктів 56 та 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.
Крім цього, відповідач зауважив, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, відомості щодо «порушення правил військового обліку» у військово-обліковому документі позивача в електронній формі (Резерв+) відображались в період з 17.03.2025 до 16.03.2026, що відповідає річному строку накладення адміністративного стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, визначеному статтею 38 КУпАП.
У зв?язку з вищевикладеним, відповідач повідомляє, що предмет спору на даний час фактично відсутній, адже у зв?язку зі спливом річного строку накладення адміністративного стягнення, відомості «порушення правил військового обліку» з 16.03.2026 у військово-обліковому документі в електронній формі (Резерв+) позивача більше не відображаються.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
01.04.2026 на адресу суду від відповідача надійшла заява №256док від 31.03.2026 про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до наданого позивачем витягу із військово-облікового документу програмного забезпечення «Резерв+» ОСОБА_1 має звання «-» Будівельних робіт, ВОС 956, номер в реєстрі Оберіг 040920231320939300018. Дата уточнення даних 12.07.2024, військово-обліковий документ є дійсним до 07.08.2026.
Зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю №2046206 від 25.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_4 , зліва 1А, що підтверджується посвідкою на проживання № НОМЕР_2 , виданою 11.03.2025 та довідкою про реєстрацію за місцем проживання, виданою Міською радою Альхете Провінція Мадрид.
Відповідно до довідки про реєстрацію за місцем проживання, виданою Міською радою Альхете Провінція Мадрид, датою взяття позивача на облік є 03.06.2024.
Відомості про фактичне місце проживання позивача ( АДРЕСА_5 ) внесені до військово-облікового документу програмного забезпечення «Резерв+».
25.02.2025 на ім`я позивача сформовано повістку №2700347 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07.03.2025 о 09:00 з метою уточнення даних. Вищезазначена повістка надіслана засобами поштового зв?язку (рекомендованим поштовим відправленням №0610234088621 з описом вкладення та повідомленням про вручення) на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_2 .
Позивач підтверджує факт направлення йому поштового відправлення №0610234088621, проте зазначає про неможливість отримання ним такого відправлення з підстав перебування позивача поза межами України.
11.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій повторно наголосив, що на даний момент він перебуває закордоном та не може отримати надіслану йому повістку. У вказаній заяві позивач зазначив свою адресу фактичного проживання ( АДРЕСА_5 ) та долучив довідку про прихисток Іспанії, дійсну до 03.04.2025.
Не зважаючи на викладене, в електронному військово-обліковому документі позивача програмного забезпечення «Резерв+» наявна інформація: «Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку», дата початку розшуку 17.03.2025. Причина розшуку «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
13.08.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою №1 про скасування відмітки про порушення правил військового обліку та зняття з розшуку, в якій просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців і резервістів про відсутність порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп: НОМЕР_1 , правил військового обліку; надіслати повідомлення до Головного управління Національної поліції у м. Києві про зняття з розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп: НОМЕР_1 , як особи, яка порушила правила військового обліку.
Також, представником позивача адвокатом Матвійчуком Д.В. було надіслано до Управління превентивної діяльності ГУНП у м. Києві адвокатський запит в інтересах позивача, щодо надання інформації в Інформаційному порталі Національної поліції України відносно ОСОБА_1 .
У відповідь на адвокатський запит Управлінням превентивної діяльності ГУНП у м.Києві була надана відповідь від 01.10.2025 №381616-2025, в якій адвоката повідомлено, що станом на 30.09.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 17.03.2025 №E1662308, зареєстроване в Порядку єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві від 18.03.2025 №19876. Також проінформовано представника позивача, що згідно з даними бази даних «Розшук» системи ІНП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у державному розшуку станом на 30.09.2025 не перебуває. Рекомендовано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вважаючи протиправними дії відповідача у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини першої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Порядку №1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом першим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З аналізу наведених норм вбачається що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці, а у разі неприбуття повідомити про причини неявки у встановлений законом строк з подальшою явкою не пізніше семи календарних днів після усунення таких причин. Невиконання цього обов`язку тягне передбачені законом наслідки у сфері ведення військового обліку та може бути підставою для вчинення уповноваженими органами визначених законом дій, спрямованих на забезпечення явки військовозобов`язаного і документування відповідних обставин.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що застосунок «Резерв+» не є самостійним суб`єктом формування юридичних статусів чи прийняття рішень, а виконує функцію електронного відображення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак оцінці підлягає не сам факт відображення інформації в інтерфейсі застосунку, а правомірність внесення відповідних даних до Реєстру уповноваженим органом у межах його компетенції.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи наведені норми законодавства у сукупності з установленими обставинами справи, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності дій відповідача щодо формування та направлення позивачу повістки.
Форма повістки затверджена Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. Зазначена форма передбачає обов`язкове зазначення мети виклику, що узгоджується із вимогами законів України №3543-ХІІ та №2232-ХІІ.
Після номера повістки у її тексті вказується, що громадянин зобов`язаний з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з конкретно визначеною метою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
За правилами пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Таким чином, Порядок №560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.
Відповідно до абзацу другого пункту 16 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, (далі - Правила №270) повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».
За змістом пункту 82 Правил №270 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що виконання військового обов`язку полягає, зокрема, в дотриманні порядку та правил військового обліку. При цьому дотримання правил військового обліку полягає, в тому числі, в тому, що особа перебуває на такому обліку, у випадках, передбачених законодавством, а також в тому, що військовозобов`язаний повинен у разі отримання повістки про виклик з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у відповідні час і дату.
Отже, у разі порушення такого правила військового обліку як неприбуття за повісткою, це є відомостями стосовно виконання військовозобов`язаним військового обов`язку, які в силу приписів частини першої статті 8 Закону №1951-VIII вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як службові дані військовозобов`язаного і в подальшому відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
З огляду на викладене, суд зазначає, що чинне законодавство пов`язує обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати фіксацію та актуалізацію облікових відомостей не з фактом винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а з наявністю встановлених обставин, що мають значення для ведення військового обліку, зокрема факту неприбуття за викликом без виконання обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ.
Як встановлено судом із матеріалів справи 25.02.2025 на ім`я позивача сформовано повістку №2700347 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07.03.2025 о 09:00 з метою уточнення даних.
Зазначена повістка надіслана відповідачем засобами поштового зв?язку (рекомендованим поштовим відправленням №0610234088621 з описом вкладення та повідомленням про вручення) на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_3 .
Водночас, судом встановлено, що фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_4 , зліва 1А, що підтверджується посвідкою на проживання № НОМЕР_2 виданою 11.03.2025 та довідкою про реєстрацію за місцем проживання виданою Міською радою Альхете Провінція Мадрид.
Відповідно до довідки про реєстрацію за місцем проживання виданою Міською радою Альхете Провінція Мадрид датою взяття позивача на облік є 03.06.2024.
Крім того судом враховано, що Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, було встановлено обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні та військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, тобто до 16.07.2024 включно.
Вказаний обов`язок міг бути виконаний шляхом:
звернення до центру надання адміністративних послуг,
або через електронний кабінет призовника / військовозобов`язаного,
або шляхом особистого звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Невиконання такого обов`язку може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП.
Як встановлено судом та підтверджується витягом із військово-облікового документу програмного забезпечення «Резерв+» позивачем уточнено дані 12.07.2024, військово-обліковий документ є дійсним до 07.08.2026.
Водночас, суд враховує, що у електронному військово-обліковому документі чітко визначено адресу проживання позивача: АДРЕСА_5 . Тобто позивачем було виконано вимоги Закону №3633-IX, своєчасно уточнено персональні та військово-облікові дані, в тому числі і щодо місця фактичного проживання позивача.
Таким чином, судом встановлено, що направляючи повістку на адресу зареєстрованого місця проживання позивача ( АДРЕСА_3 ), відповідачу було достеменно відомий факт перебування його поза межами України та адреса фактичного місця проживання позивача ( АДРЕСА_5 ).
Окрім того, 11.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою у якій повторно повідомив, що на даний момент він перебуває закордоном тому не може отримати надіслану йому повістку за зареєстрованим місцем проживання у м. Києві.
Таким чином судом встановлено, що станом на момент формування та направлення повістки №2700347 від 25.02.2025 відомості про фактичне місцезнаходження позивача ( АДРЕСА_5 ) були актуалізовані та доведені до відома відповідача, шляхом уточнення персональних та військово-облікових даних через електронний кабінет призовника / військовозобов`язаного.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було відомо про те, що позивач не проживає за адресою своєї реєстрації та фактично перебуває закордоном, а тому дії відповідача щодо направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання позивача не можуть вважатися належним оповіщенням позивача про обов`язок прибути до ТЦК та СП та, відповідно, не можуть породжувати правових наслідків за фактом неприбуття за вказаною повісткою.
Крім того, суд враховує, що згідно з пунктами 1, 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та розглядають відповідні справи.
Пунктом 11 Положення №154 встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства.
З аналізу наведених норм вбачається, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру та зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення та актуалізацію відомостей щодо військовозобов`язаних відповідно до встановлених законом процедур.
Отже, внесення відповідної інформації до Реєстру здійснюється відповідачем у межах наданих йому повноважень та на виконання покладених законом функцій щодо ведення військового обліку, а відображення таких відомостей у електронному сервісі «Резерв+» є похідним технічним відображенням даних, що містяться у Реєстрі, і саме по собі не утворює окремого управлінського рішення.
Внесення відповідної інформації до Реєстру є елементом ведення військового обліку та реалізацією обов`язку забезпечення повноти й актуальності облікових даних, а не заходом юридичної відповідальності чи самостійним управлінським рішенням про притягнення особи до відповідальності. Відображення зазначених відомостей у застосунку «Резерв+» має інформаційний характер та є технічним відтворенням даних, що містяться у Реєстрі.
Водночас, з урахуванням установлених обставин справи та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що оскільки відсутнє належне підтвердження оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то у відповідача, як органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, були відсутні законні підстави для внесення відомостей щодо позивача про порушення ним правил військового обліку у зв`язку з неприбуттям останнього за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без виконання обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку, суд зазначає наступне.
Відповідачем до матеріалів справи надано витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , з якого вбачається наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про порушення позивачем правил військового обліку «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)», порушення ВО від 17.03.2025, порушення до 16.03.2026, номер звернення Е1662308 від 17.03.2025.
Примітка: автоматичне скасування розшуку при підписанні адмін. справи.
Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем скасовано відомості про звернення до Національної поліції про розшук, адміністративне затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що у зв`язку зі спливом річного строку накладення адміністративного стягнення, визначеного статтею 38 КУпАП, відомості щодо позивача про порушення правил військового обліку з 16.03.2026 у Реєстрі більше не відображаються, а предмет спору у цій частині фактично відсутній.
Проте, з наданого відповідачем витягу вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів продовжує зберігатися запис про порушення позивачем правил військового обліку 17.03.2025, не зважаючи на факт автоматичного скасування розшуку.
Враховуючи висновок суду про безпідставність внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, їх подальше збереження у Реєстрі порушує права позивача та суперечить принципам достовірності, повноти та актуальності даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, а також відновлення його порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.
Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з приписами частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності вчинених дій та не спростовано доводи позивача в цій частині.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн згідно з квитанцією про сплату №5256-6256-1270-4473 від 06.10.2025.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) судовий збір у сумі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua