Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №320/46343/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м. Київ № 320/46343/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до

ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.07.2024 року про внесення персональних та службових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2024 року про внесення персональних та службових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та надати письмову відповідь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією, він визнаний непридатним до військової служби та з 01.11.2010 виключений з військового обліку за станом здоров`я. Відповідні відмітки внесено у військовий квиток. Разом з тим, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Резерв+») дані щодо позивача, зазначено його статус - військовозобов`язаний, який перебуває на військовому обліку. На звернення позивача із заявою про актуалізацію даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення відомостей про виключення його з військового обліку відповідач не відреагував та відповідні зміни не вніс.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі.

Копію ухвали суду з примірником позовної заяви було напревлено відповідачу засобами поштового зв`язку "Укрпошта", на юридичну адресу відповідача, а саме: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська.ю 104Б, що підтверджується реєстром згрупованих відправлень від 14.03.2025 за № відправлення 0601123739012. Також в матеріалах справи наявий скріншот з сайту "Укрпошта", що підтверджує вручення поштового відправлення № 0601123739012.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 10.01.1995 року по 08.07.1996 року та з 08.10.1996 року у частинах, підрозділах Міністерства оборони України, Національної гвардії України та внутрішніх військ МВС України.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №2353/у від 01.11.2010 року військово - лікарською комісією Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_1 на підставі статті 47а, 266, 66в графи II Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року визнано непридатним до військової служби.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» ОСОБА_1 через мобільний додаток «Резерв+» оновив свої дані.

Водночас, згідно інформації з «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов?язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби, а також відомості про виключення з військового обліку військовозобов`язаних - відсутні.

Позивач засобами поштового зв?язку направив заяву з додатками від 30.07.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просив:

- внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів інформацію про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів інформацію про військове звання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 - «прапорщик» та змінити військово - облікову спеціальність на належну;

-внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

-на підтвердження зміненої (внесеної) інформації означеної в пунктах 1-3 цієї заяви надати відповідний витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Вказану заяву від 30.07.2024 року разом з додатками отримано відповідачем 05.08.2024 року.

На вказану заяву позивача, відповідач направив лист, в якому вказав про необхідність особистого прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 задля вирішення вказаного питання.

Не погоджуючись із відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно вимог ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.п.2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).

Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий блік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Підстави виключення з військового обліку встановлені частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Як встановлено судом, на заяву позивача від 30.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано лист від 16.08.2024 №03/1785, у якому відповідач повідомив позивача про загальні положення законодавства щодо порядку зміни військово-облікових даних, ведення військового обліку та актуалізації відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також зазначив про необхідність особистого звернення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із паспортом, військово-обліковими документами та документами, що підтверджують підстави для внесення відповідних змін.

Водночас суд звертає увагу, що сам по собі факт надання відповідачем письмової відповіді на звернення позивача не свідчить про належний розгляд заяви по суті порушених у ній питань.

Обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо розгляду звернення особи не може зводитися виключно до направлення листа інформаційного характеру із загальним викладенням положень чинного законодавства без надання оцінки доводам заявника та поданим ним документам.

Як вбачається зі змісту заяви позивача від 30.07.2024 року, останній просив відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його непридатність до військової служби, виключення з військового обліку, військове звання та інші службові дані, а також надати відповідний витяг з Реєстру на підтвердження актуалізації таких відомостей.

При цьому до заяви позивачем були додані документи, якими, на його думку, підтверджувались підстави для внесення відповідних змін до Реєстру, зокрема військовий квиток із записом про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Однак зі змісту листа відповідача від 16.08.2024 №03/1785 не вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено належний розгляд поданої позивачем заяви та доданих до неї документів.

Вказаний лист не містить оцінки наданих позивачем доказів, не містить висновків щодо достатності чи недостатності поданих документів для актуалізації відомостей Реєстру, не визначає, які саме обставини підлягають додатковій перевірці, а також не містить жодного рішення по суті заявлених позивачем вимог.

Фактично відповідач обмежився лише повідомленням позивача про необхідність особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не навівши при цьому правового та фактичного обґрунтування неможливості розгляду поданої заяви та доданих до неї документів у межах здійснення повноважень органу ведення Реєстру.

Суд враховує, що відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення або невключення до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється за результатами розгляду мотивованої заяви особи із зазначенням підстав, передбачених законодавством.

Отже, належний розгляд заяви особи передбачає не лише формальне надання відповіді, а перевірку викладених у заяві обставин, дослідження поданих документів, співставлення їх із наявними обліковими даними та прийняття мотивованого рішення по суті порушеного питання.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем не було надано оцінки обставинам, що підтверджуються військовим квитком позивача, у якому міститься запис про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку, не перевірено наявні відомості Реєстру на предмет їх відповідності військово-обліковим документам позивача та не прийнято рішення щодо можливості або неможливості внесення відповідних змін до Реєстру.

При цьому відповідачем не надано доказів того, що подані позивачем документи є неналежними, недостовірними або такими, що не можуть бути використані для перевірки та актуалізації облікових даних позивача.

Суд також враховує, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась ще у 2010 році, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідним записом у військовому квитку позивача, а доказів скасування чи визнання незаконним такого рішення матеріали справи не містять.

Водночас суд звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає процедури повторного взяття на військовий облік особи, яка була виключена з військового обліку за станом здоров`я у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що хоча відповідачем і було надано письмову відповідь на заяву позивача, така відповідь має формальний характер, не містить належного вирішення порушених у заяві питань по суті, не містить оцінки поданих позивачем документів та фактично не призвела до вирішення питання щодо актуалізації відомостей про позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача від 30.07.2024 року.

Водночас суд зазначає, що питання безпосереднього внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів належить до дискреційних повноважень органу ведення Реєстру.

Суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень та самостійно вирішувати питання щодо внесення конкретних відомостей до Реєстру, однак вправі перевірити дотримання відповідачем вимог закону при розгляді звернення особи.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву позивача від 30.07.2024 року та прийняти мотивоване рішення по суті порушених у заяві питань, з урахуванням висновків суду.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.07.2024 про внесення персональних та службових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2024 про внесення персональних та службових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти мотивоване рішення по суті порушеного у заяві питання, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.