Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №698/161/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/271/26 Справа № 698/161/25 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Лазаренко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Павленка С.І., захисника Лавріненка Є.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Павленка С.І. на постанову Калинопільського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2026 року, якою щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

закрито провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 349697 від 24.02.2025 року вбачається, що 24.02.2025 року о 12:42 в с. Мокра Калигірка водій ОСОБА_2 керував автомобілем ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Василя Мороза та на перехресті рівнозначних доріг вулиць Василя Мороза-Садова, не надав переваги в русі транспортному засобу марки Opel Meriva д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався праворуч на даному перехресті, чим порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Калинопільського районного суду Черкаської області від 19.02.2025 провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, представник потерпілого ОСОБА_1 – адвокат Павленко С.І. подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що судом першої інстанції допущена невідповідність висновків обставинам справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Висновки суду першої інстанції про те, що ДТП сталося на нерегульованому перехресті нерівно значних доріг є помилковим, оскільки суперечить наявним у справі доказам та нормам матеріального права, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення від 24.02.2025, схемі ДТП, поясненням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , записам камер зовнішнього спостереження та відео реєстратора, довідками виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району, ЗУ «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт» та п. 8.1.2 ДБН В.2.3-4: 2015 «Автомобільні дороги».

Висновки експертиз № СТ/115Е-25 від 28.05.2025 та № СЕ-19/124-2511476-ІТ від 13.11.2025 є неналежними доказами, оскільки су печать матеріалам справи, експертами не надано те не враховано норми матеріального права та не дана належна оцінка доказам у справі.

Заслухавши думку представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Павленка С.І., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, думку захисника Лавріненка Є.Ю., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами судового розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що досліджені судом докази не підтверджують вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за викладених у протоколі та рапорті обставин, оскільки доказів про ДТП на перехресті рівнозначних доріг суду не надано і таке твердження спростовується дослідженими в судовому засіданні довідками та висновками експертів, причинний зв`язок між діями водія ОСОБА_2 з настанням дорожньо-транспортної пригоди відсутній.

Наявність асфальтного покриття по вул. Василя Мороза в с. Мокра Калигірка та відсутність такого покриття перед перехрестям не свідчить проте, що зазначена дорога є рівнозначною по відношенню до дороги по вул. Садова в с. Мокра Калигірка. Наданими суду доказами не доведено викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті твердження про подію ДТП на перехресті рівнозначних доріг.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення та рапорт від 24.02.2025, схему ДТП, копії письмових пояснень учасників ДТП, запис з камери зовнішнього спостереження на якому зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів, фото та відео з камери відео реєстратора транспортного засобу Opel Meriva р.н. НОМЕР_2 на якому рухався ОСОБА_1 , відеозапис вулиці Василя Мороза с. Мокра Калигірка, довідки виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 04.03.2025 № 194/02-24 та від 11.06.2025 № 494/02/24, висновки експертів № СТ/115Е-25 від 28.05.2025 та № СЕ-19/124-25/11476-ІТ від 13.11.2025, також в судом були допитані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якості свідка працівника поліції ОСОБА_3 та експерта ОСОБА_4 .

Оцінюючи вимоги апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Павленка С.І. про скасування постанови та призначення нового розгляду у суді першої інстанції апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) може винести одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Отже право апеляційного суду на скасування постанови судді місцевого суду та прийняття нової постанови, може бути реалізовано лише на підставі і в межах апеляційної скарги шляхом прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу.

Вимоги апеляційної скарги про скасування постанови судді місцевого суду та направлення матеріали справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд не наділений повноваженнями приймати такі рішення.

Окрім цього, відповідно до вимог практики ЄСПЛ, особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд не може погіршити становище особи щодо якої здійснюється провадження у справі.

Так, оскаржуваною постановою, ОСОБА_2 визнаний невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому таке рішення підлягає оскарженню в частині мотивів та підстав закриття провадження, з прийняттям рішення відповідно до повноважень апеляційного суду, передбачених ст. 294 КУпАП.

З апеляційної скарги представника потерпілого Павленка С.І. вбачається, що він не погоджується з прийнятим судом першої інстанції рішенням та наводить відповідні обґрунтування щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При таких мотивах, логічним та правильним було б порушувати перед апеляційним судом вимоги щодо скасування постанови та прийняття нової постанови, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а не скасувати постанову та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, що суперечить ст. 294 КУпАП.

Оскільки в апеляційній скарзі не порушується питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а апеляційний суд діє лише в межах апеляційної скарги та не може погіршити становище особи, тому доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову судді місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Калинопільського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2026 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Павленка С.І. -без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба