Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №703/5125/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/33/26 Справа № 703/5125/25 Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кривельова В.В. на постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 27.08.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, не працює, не

одружений, проживає

АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 28.07.2025 р. о 19:40 год. в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців ОСОБА_1 керував автомобілем BMW, р/номер НОМЕР_1 , на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїзної частини, в подальшому з`їхав у кювет, чим порушив вимоги 12.1 ПДР, внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Він же, 28.07.2025 р. о 19:40 год. в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців керував автомобілем BMW, р/номер НОМЕР_1 , на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, за згодою водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest 6810, результат огляду 1,39 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Кривельов В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення у діях ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 працівникам поліції пояснював, що в стані алкогольного сп`яніння автомобілем не керував, алкоголь випив після того як злетів з дороги, огляд ОСОБА_1 на місці ДТП не проводився, а було проведено більш ніж через дві години після ДТП в лікарні.

Працівниками поліції допущені порушення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки не зважаючи на те, що було складено направлення для проведення огляду в ЧОНД, то такий огляд лікарем так і не був проведений, також не було враховано, що ОСОБА_1 була надана відповідна медична допомога, а саме оброблені рани на обличчі спиртовмісними препаратами та огляд було проведено спеціальним технічним приладом газоаналізатором Drager Alcotest- 6810, що викликає у захисника обґрунтовані сумніви в достовірності показників, тобто огляд проведено з порушенням Інструкції, а тому вважається недійсним.

Стосовно відсутності будь-яких належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, захисник зазначає, що диспозиція даної статті не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, в даному випадку на п. 12.1 ПДР, а з відеозапису видно, що ОСОБА_1 пояснював, що ДТП сталося через те, що в автомобілі «стрельнуло колесо», інших доказів порушення ним ПДР немає.

Схема ДТП не відповідає вимогам не лише ст. 251 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адмінправопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані у неавтоматичному режимі, оскільки не містить підпису посадової особи яка її складала та не надавалася ОСОБА_1 для ознайомлення.

Як в протоколах про адмінправопорушення, так і в постанові суду вказано взаємовиключні дані місця вчинення адмінправопорушень - вул. Героїв Холодноярців, і одночасно автодорога Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань (ділянка дороги де сталося ДТП взагалі знаходиться поблизу іншого населеного пункту – с. Ротмістрівка).

Крім того, ОСОБА_1 роз`яснені лише положення ст. 63 Конституції України.

Не надавши оцінки допущеним поліцейськими порушень законності при складанні як протоколів про адмінправопорушення, так і документів по справі, суд першої інстанції проявив упередженість та відшукував докази винуватості ОСОБА_1 , безпідставно зазначив про повне визнання ним своєї вини та допустив спрощений підхід до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адмінправопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. За усталеною практикою ЄСПЛ? сторона, яка задіяна у розгляді справи судом, зобовэязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами, неухильно виконувати процесуальні обовэязки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 3.04.2008 р.), сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Union Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії», рішення №11681/87 від 7.07.1989 р.).

Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник Кривельов В.В. про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber, які вони отримали на номери мобільного телефону, зазначені в апеляційній скарзі (а. пр. 36-39, 42-43), з огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників судового провадження, оскільки байдужа поведінка учасника справи, не повинна схвалюватися судовою практикою, а навпаки повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС у рішенні від 17.11.2022 р. в справі № 560/5541/20).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 8.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи, а розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адмінправопорушення, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду, не вжив заходів для явки до суду, також до суду апеляційної інстанції не з`явився і його захисник. Захисник Кривельов В.В. через підсистему «Електронний суд» надав суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою ОСОБА_1 , однак зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки справа тривалий час перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 172-4 – 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є обов`язковою, зазначений перелік є вичерпним та ч. 1 ст. 130 КУпАП до нього не входить. Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою недопущення порушення строків, визначених ст. 38 КУпАП, приймаючи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, та його представника.

Дослідивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав не в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 28.07.2025 р. о 19:40 год. в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців ОСОБА_1 керував автомобілем BMW, р/номер НОМЕР_1 , на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, за згодою водія, проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest-6810, результат огляду позитивний та склав 1,39 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 405589 від 28.07.2025 р., який складено уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до їх змісту відсутні; відеозаписом долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 в лікарні пояснював та наголошував, що вживав алкоголь не до ДТП, а після ДТП, на його наполегливу версію про вживання алкоголю, працівник поліції роз`яснив, що після ДТП ОСОБА_1 міг вжити алкоголь хіба що в автомобілі швидкої допомоги, оскільки працівники ДСНС за участі працівників поліції та швидкої допомоги «вирізали його з автомобіля після ДТП», роз`яснював що ОСОБА_1 було затиснено в автомобілі та без сторонньої допомоги вибратися з автомобіля останній не міг. Зафіксовано як ОСОБА_1 продуває технічний прилад, роздруківкою зі спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest-6810 додатку до протоколу з результатом огляду 1,39 ‰ (а. пр. 7).

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що до матеріалів справи долучена довідка КНП «Смілянська міська лікарня» СМР, в якій вказано, що ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 28.07.2025 р., вказані встановлені діагнози, які свідчать про отримання травм та тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, а також вказано про стан алкогольного сп`яніння. Довідка складена 28.07.2025 р. та підписана лікуючим лікарем ( а. пр. 8), що безумовно підтверджує стан алкогольного сп`яніння у правопорушника на той час, коли він після ДТП потрапив у медичний заклад та лікарі після його огляду та надання невідкладної допомоги встановили і стан алкогольного сп`яніння.

Згідно чинного законодавства, огляд на стан сп`яніння водія в лікарні після ДТП є обов`язковим у разі, коли є постраждалі або загиблі внаслідок ДТП.

Після перегляду відеозапису подій, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції будь-яких дій, які можуть бути кваліфіковані як протиправні або вчинені з порушенням будь- яких інструкцій.

На переконання апеляційного суду вказані процесуальні та інші документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини та які є предметом судового розгляду, а тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, алкоголь випив після того як злетів з дороги, що огляд ОСОБА_1 на місці ДТП не проводився, зазначений огляд було проведено більш ніж через дві години після ДТП в лікарні, про допущені порушення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що не зважаючи складення направлення до ЧОНД такий огляд лікарем не був проведений, не враховано надання відповідної меддопомоги обробку ран спиртовмісними препаратам, тому результат огляду за допомогою технічного приладу викликає обґрунтовані сумніви в достовірності показників та огляд слід вважати недійсним - є необґрунтованими, оскільки вони не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, а лише зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів та висловлюють незгоду апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.

За змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адмінправопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Берктай проти Туреччини» від 8.02.2001 р., «Леванте проти Латвії» від 7.11.2002 р., неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17.06.2011 р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Стандарт доведення поза розумним сумнів означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме цією особою і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом не достатньо щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу, а відтак, тягар доказування щодо доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинення ним адмінправопорушення за 124 КУпАП, покладений на особу, яка склала протокол про адмінправопорушення, тобто на працівника поліції.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адмінправопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в розумінні ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.07.2025 р. правоохоронцями складено протокол про адмінправопорушення серії ЕПР 1 № 405623 відносно ОСОБА_1 , в якому вказано: « ОСОБА_1 28.07.2025 р. о 19:40 год. в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців, 82, водій керуючи автомобілем «БМВ» р/номер НОМЕР_1 на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїзної частини, в подальшому з`їхав у кювет, чим порушив вимоги 12.1 ПДР, внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП».

Апеляційний суд наголошує, що розгляд справи про адмінправопорушення, а також і апеляційний перегляд судового рішення, здійснюється виключно в межах висунутого (сформульованого) обвинувачення, викладеного у тексті протоколу про адмінправопорушення і тільки стосовно особи, яка притягається до адмінвідповідальності, а матеріали справи про адмінправопорушення взагалі не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3, 5 п. 24 постанови № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адмінправопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Всупереч цьому, судом першої інстанції не було вжито всіх заходів, передбачених КУпАП, для з`ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому висновок суду про наявність в його діях складу адмінправопорушення є передчасним і не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у тому, що ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїзної частини, в подальшому з`їхав у кювет, чим порушив вимоги 12.1 ПДР, внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, суд першої інстанції послався на протокол про адмінправопорушення ЕПР 1 № 405623 від 29.07.2025 р. та схему місця ДТП.

Проте, як вбачається з матеріалів справи місцевий суд вищевказані докази належним чином не перевірив та не дав їм відповідної правової оцінки.

При складанні протоколу про адмінправопорушення працівник поліції не розкрив об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адмінправопорушення, не зазначив потерпілих осіб чи пошкоджень транспортних засобів, на що не звернув уваги суд першої інстанції.

Ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не мають права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Незважаючи на те, що з пояснень ОСОБА_1 випливає, що з його автомобілем могла виникнути технічна несправність, суд першої інстанції не звернув на це уваги, також суд не з`ясував обставин події і питання про те, які порушення правил дорожнього руху були допущені учасником дорожньо-транспортної події і чи перебували ці порушення у причинному зв`язку з наслідками, що настали, внаслідок чого так і залишилися нез`ясованими обставини події, а пояснення ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутні порушення правил дорожнього руху, не спростовані.

Обмежившись загальним формулюванням, що ОСОБА_1 допустив порушення п. 12.1 ПДР і що саме невиконання ним цього пункту перебуває в причинному зв`язку з наслідками, які настали, суд у постанові не навів переконливих мотивів на спростування доводів правопорушник і визнав його винним.

Апеляційний суд вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення в частині порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР є необґрунтованим, оскільки матеріали справи про адмінправопорушення не містять жодних відомостей, які б підтверджували такі дії ОСОБА_1 , тобто не встановлені свідки події, не проведені відповідні експертизи, тощо.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню, оскільки в діях останнього склад адмінправопорушення не підтверджено доказами наявними в справі.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки з урахування встановлених в матеріалах справи про адмінправопорушення обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тому провадження в справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наведених в протоколі обставин.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст. 245 КУпАП про всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 27.08.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП , та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн. скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винним та притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Провадження по справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника Кривельова В.В. – задовольнити частково.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.