Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №289/1737/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1737/25 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.

Номер провадження №33/4805/905/26

Категорія ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,

встановив:

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 20 вересня 2025 року, о 23 год. 01 хв., в с. Веприн по вул. Замір`я, керував транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову суду захисником Бойко В.В. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що постанова суду є необґрунтованою, ухваленою на припущеннях, у зв`язку з неповнотою проведеного судового розгляду.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, що нівелює доказове значення наданого відеозапису.

Стверджує, що працівник поліції не вірно кваліфікував правопорушення, вказавши одночасно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та одночасно відмовився від огляду на стан сп`яніння, що на його думку, не відповідає кваліфікації статті 130 КУпАП.

Також, зазначає, що на відео та у самому протоколі відсутні дані, щодо того, хто здійснював відеозйомку та за допомогою яких засобів зйомки.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи в тому числі відеозапису, вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був перевірений працівниками поліції у відповідності до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», який здійснював рух з порушенням ПДР України, про що, як вбачається з відеозапису, останньому було повідомлено працівником поліції.

З дослідженого відеозапису також вбачається, зокрема те, що працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер та в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Далі водію декілька разів роз`яснили права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Поліцейськими роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, складено щодо ОСОБА_1 за його присутності адміністративні матеріали, та відсторонено водія від подальшого руху за кермом транспортного засобу. Складений щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали надані водію на ознайомлення, які останній відмовився підписувати.

Зазначений вище відеозапис за своїм змістом є послідовним та відображає зазначені у протоколі події, тому відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460103 від 20.09.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозаписом поліцейських на диску від 20.09.2025 року, який наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом; розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 конституції України та статтею 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5768074 від 20.09.2025 року, якою застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, а тому наданий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, є безпідставні. Оскільки, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому прямо зазначено, що до протоколу долучено відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського. Таким чином, твердження апелянта про відсутність будь-яких відомостей щодо технічного засобу відеофіксації спростовуються матеріалами справи. Наданий відеозапис був безпосередньо досліджений судом першої та апеляційної інстанції, є належним та допустимим доказом у справі, а зафіксовані на ньому обставини узгоджуються з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Твердження сторони захисту про неправильну кваліфікацію правопорушення є необґрунтованими, оскільки виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння є підставою для проведення огляду, а відмова від його проходження прямо передбачена диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП як окремий склад адміністративного правопорушення. Таким чином, зазначені у протоколі обставини є взаємопов`язаними та не містять суперечностей.

Доводи захисника про відсутність у протоколі та на відеозаписі відомостей щодо особи, яка здійснювала відеозйомку, а також технічного засобу, за допомогою якого вона проводилась, спростовуються матеріалами справи. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено посаду та ПІБ поліцейського, який складав протокол, а також вказано, що до протоколу долучено відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського 858847, 858723 TA 70MAI.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, а тому вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Бойка Володимира Володимировича залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук