Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №761/15499/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15499/26

Провадження № 3/761/3645/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року

суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль Володимир Вячеславович, розглянувши матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в :

З протоколу про адміністративне правопорушення № 532 від 15.04.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Управління організаційно-розпорядчої роботи, комунікації та міжнародного співробітництва Державної казначейської служби України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 23.09.2024 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 18.09.2025 о 13:41 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 533 від 15.04.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Управління організаційно-розпорядчої роботи, комунікації та міжнародного співробітництва Державної казначейської служби України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 23.09.2024 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 18.09.2025 о 14:16 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (після звільнення) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, справи направлено для розгляду до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, просив суд закрити провадження по справам у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення та відсутності складу адміністративного правопорушення. Просив визнати протоколи про адміністративні правопорушення недопустимими доказами. НА підтвердження своєї позиції подав письмові клопотання з додатками.

Прокурор в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши матеріали адміністративних справ та клопотання ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 20.11.2023 № 569-0 «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації Управління організаційно-розпорядчої роботи та взаємодії з громадськістю Державної казначейської служби України з 21.11.2023.

Наказом Державної казначейської служби України від 30.04.2024 № 162-о «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації Управління організаційно-розпорядчої роботи та взаємодії з громадськістю Державної казначейської служби України з 30.04.2024.

Згідно з наказом Державної казначейської служби України від 30.04.2024 № 163-0 «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Управління організаційно-розпорядчої роботи, комунікації та міжнародного співробітництва Державної казначейської служби України з 01.05.2024.

21.11.2023 ОСОБА_1 прийняв Присягу державного службовця.

Наказом Державної казначейської служби України від 22.01.2024 № 29-0 «Про присвоєння рангу державного службовця» ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця з 23.01.2024.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої заступником Голови Державної казначейської служби України, посада головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Управління організаційно-розпорядчої роботи, комунікації міжнародного співробітництва належить до категорії «В» посад державної служби.

Згідно з журналом 24-35 обліку інструктажів з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства ОСОБА_1 ознайомлений із зазначеним інструктажем під особистий підпис.

Відповідно до особової картки державного службовця ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції».

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов?язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «про запобігання корупції визначено, що суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«т» пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом декларування та суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов?язаних з корупцією.

Відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 18.09.2024 № 516-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Управління організаційно-розпорядчої роботи, комунікації та міжнародного співробітництва Державної казначейської служби У країни з 23.09.2024.

Згідно з листом Державної казначейської служби України від 22.12.2025 № 24-17-06/28545 на дату звільнення ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

Після завершення лікарняного до Казначейства не приходив. За цієї причини посадовими особами Сектору з ним не проводився інструктаж «перед звільненням». При цьому, з метою недопущення факту порушення вимог фінансового контролю ОСОБА_1 , за причини неможливості зв?язатись із ним за вказаним (в «особовій картці») телефоном - НОМЕР_1 (робились телефонні дзвінки, надсилались СМС повідомлення), на вказану останнім в «особовій картці державного службовця № 736» електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_2) надсилалось повідомлення про необхідність подання «е-декларації».

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"'ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу ІІ вказаного порядку суб?єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб?єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб?єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 2 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб?єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Пунктом 1 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб?єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Отже, ОСОБА_1 , 23.09.2024 припинивши діяльність пов?язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування був зобов?язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Тобто упродовж періоду часу з 00:00 годин 24.09.2024 по 23:59 годин 23.10.2024 ОСОБА_1 був зобов?язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) (ідентифікатор документа - afb8f008-c9c5-4c10-96f9-f0e421e87aaf), лише 18.09.2025 о 13:41, а отже не своєчасно.

Відповідно до послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчиняв ОСОБА_1 за період з 23.09.2024 по 19.09.2025, останній розпочав вчиняти дії, направлені на заповнення/перегляд документа - afb8f008-c9c5-4c10-96f9-f0e421e87aaf - лише 18.09.2025. Дата реєстрації у Реєстрі - 03.11.2023.

Крім того, ОСОБА_1 , був зобов?язаний подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті до 00 годи 0 хвилин 01 квітня 2025 року.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав Декларацію (ідентифікатор документа - 44d20219-7657-470c-842а-9e344652401e), лише 18.09.2025 о 14:16, а отже несвоєчасно.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчиняв ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 19.09.2025, останній розпочав вчиняти дії, направлені на заповнення/перегляд документа - 44d20219-7657-470c-842a-9e344652401е - лише 18.09.2025. Дата реєстрації у Реєстрі - 03.11.2023.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він ознайомлений з вимогами, заборонами та обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції». На момент звільнення він перебував на лікарняному з 18.09.2024 по 23.09.2024 у зв?язку із захворюванням (проблеми з ЖКТ та висока температура), у зв?язку з чим не зміг прибути до установи для отримання трудової книжки та проходження інструктажу щодо обов?язку подання декларацій після звільнення. У вересні 2025 року ОСОБА_1 отримав лист від НАЗК із вимогою подати декларації протягом 10 днів, після чого 18.09.2025 подав декларацію при звільненні о 13:41 та щорічну декларацію за 2024 рік о 13:41. При цьому рекомендовані листи з попереднього місця роботи щодо отримання трудової книжки йому не надходили. Також зазначив, що 23.06.2025 на нього було скоєно напад, унаслідок чого він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великої гомілкової кістки; за даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12025100100002346 від 24.06.2025, у якому його визнано потерпілим, а тривале лікування та фізичний стан у період червень-серпень 2025 року ускладнювали виконання обов?язків, пов?язаних із дотриманням антикорупційного законодавства. Останній зазначив, що умислу порушувати законодавство не мав, несвоєчасне подання декларацій сталося через хворобу та складні життєві обставини, правопорушення вчинено вперше, декларації подано добровільно після отримання листа НАЗК, шкоди державним інтересам не завдано, до НАЗК за роз?ясненнями не звертався та свою вину у порушенні строків подання декларацій визнає повністю.

Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_1 встановлено, що зазначений ним період (червень-серпень 2025 року), протягом якого останній перебував на лікуванні у зв?язку з отриманими тілесними ушкодженнями, не відноситься до визначеного законодавством строку подання відповідної декларації. У зв?язку з цим наведені обставини не перебувають у причинно-наслідковому зв?язку з фактом несвоєчасного подання декларації, не впливали на можливість виконання обов?язку суб?єкта декларування та не можуть визнаватися поважними причинами такого порушення.

Під час проходження державної служби у Державній казначейській службі України ОСОБА_1 під особистий підпис був ознайомлений із наступними матеріалами:

1)навчальними матеріалами «Основні вимоги фінансового контролю відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», надісланими листом Сектору від 09.12.2023 № 24-16/15041, які стосуються, утому числі питань поновлення «е-декларування»,

2)узагальненими роз?ясненнями основних положень законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу» в частині практики їх застосування посадовими особами органів Казначейства під час виконання службових обов?язків, надісланими листом Сектору від 25.12.2023 № 24-16/15928, які містять питання фінансового контролю та подання е-декларацій.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб?єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції частини 1 статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов?язаним з корупцією, що вчиняється суб?єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом України «Про запобігання корупції», призвела до порушення даного Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальної відповідальності за статтею 366 Кримінального кодексу України.

Суб?єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб?єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об?єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб?єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особа, яка припинила діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов?язана у наступному році після припинення такої діяльності подати щорічну декларацію за минулий рік у строки, визначені для подання щорічних декларацій. Разом з тим, зі змісту наданих пояснень встановлено, що наведені ОСОБА_1 обставини не підтверджують наявності поважних причин для несвоєчасного подання щорічної декларації після звільнення. Зокрема, посилання на перебування на лікарняному з 18.09.2024 по 23.09.2024 жодним чином не стосується строку подання щорічної декларації у 2025 році, тоді як інші зазначені у поясненнях обставини не свідчать про наявність об?єктивних перешкод, які б унеможливлювали подання такої декларації у встановлений законодавством строк. Також вказаний строк перебування на лікарняному лише частково охоплює 30-денний строк для подання декларації після звільнення.

Отже, судом не встановлено поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 подати декларації.

Оцінивши в сукупності докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу на положення ст. 68 Конституції України, згідно якого незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, судом враховується відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, особу порушника, його майновий стан, відношення ОСОБА_1 до скоєного.

Наведені в матеріалах справи обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з урахуванням особи правопорушника, буде домірним скоєному, а тому суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, отже строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не сплинув.

Також суд вважає, усі наявні в матеріалах справи документи належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 38, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції», п. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за протоколами про адміністративні правопорушення № 532, № 533, та відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Бугіль