Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №758/751/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/751/26

Категорія 68

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що вже більше трьох років спільна дитина та позивач проживають у Сполучених Штатах Америки, окремо від відповідача. Спільне життя у них не склалося, вони втратили почуття взаємної любові та поваги і більше не підтримують сімейно-шлюбні стосунки. Оскільки збереження сім`ї та спільне подружнє життя позивачка вважає неможливим, тому просить розірвати шлюб в судовому порядку.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року позов задоволено та призначено судове засідання для питання про розподіл судових витрат.

У судове засідання 21.05.2026 року сторони не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд питання про розподіл судових витрат без його участі, вимоги підтримав у повному обсязі.

Щодо розподілу витрат на оплату правничої допомоги.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 14 205, 00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що справа про розірвання шлюбу є малозначною, не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, пошуку судової практики, а тому, співмірною та справедливою сумою відповідно до предмету спору та доказів, наданих на підтвердження понесених витрат буде сума 2000 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1670 від 28.03.2017 року, копію ордеру на надання правничої допомоги №2095724, копію платіжної інструкції №878730696 від 09.01.2026 року на суму 14 205 гривень.

Поруч з цим, суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. В той же час, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд виходячи з складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченого ним часу, а також усталеності судової практики у подібних спорах, звертає увагу, що вартість визначена заявником сума є завищеною. Враховуючи викладене, суд, керуючись принципами справедливості і верховенства права, доходить до висновку, що виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру належна до відшкодування сума витрат на правову допомогу є вдвічі меншою, ніж доведена позивачем, а відтак, на відповідача покладаються витрати позивача на правничу правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у 2026 році один прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, за подання даної позовної заяви позивачу сплатитив судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №2915-2916-3565-6946 від 10.01.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Відповідно, на відповідача покладаються судові витрати позивача у сумі 8064,96 грн (7000,00 грн + 1 064,96 грн).

Керуючись ст. ст. 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8064 (вісім тисяч шістдесят чотири) гривнi 96 копійок;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк