Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №758/7961/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №758/7961/26

Суддя: Лещенко О. В.

Справа № 758/7961/26

3/758/3106/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонер, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року 11:40:00 у м.Київ, по вул. Костянтинівська, 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Hyundai Accent НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. У результаті транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками, чим порушив п.п. 13.1, 2.3.б ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 фактично не заперечив порушення ним ПДР України, однак зазначив, що в даному випадку ДТП настала через порушення вимог ПДР, в тому числі іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , тому вина у настанні ДТП є виключно обоюдною.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно з п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 657676 від 05 травня 2026 року;

-схемою місця ДТП від 05.05.2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких рухаючись по дорозі, він побачив, як інший автомобіль повертав направо, тому він пригальмував та трішки здав лівіше, після чого почув удар в ліву сторону свого автомобіля, яке сталося внаслідок того, що автомобіль Хюндай Акцент виїхав на зустрічну смугу, рухався на великій швидкості;

-письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , який зазначив, що він рухався в правому ряду, побачивши велике скупчення машин, прийняв трохи вправо і фактично об`їхав затор, тоді водій Фольцваген теж виїхав в його сторону та сталося зіткнення;

-поясненнями ОСОБА_1 безпосередньо у судовому засіданні, які є аналогічними письмовим поясненням, крім того ОСОБА_1 зауважив, щодо обоюдної вини у настанні ДТП.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 п.п. 13.1, 2.3.б ПДР України, що призвели до механічного пошкодження обох транспортних засобів.

Суд, розглядаючи справу про вчинення адміністративного правопорушення, не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Посилання ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 порушив вимоги ПДР України, в даному випадку, жодним чином не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи проводиться в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який складений саме на ОСОБА_1 за порушення ним п.п. 13.1, 2.3.б ПДР України. Порушення вказаних вимог ПДР України, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, незалежно від наявності або відсутності вини іншого водія ОСОБА_2 .

При цьому, наявність або відсутність в діях ОСОБА_2 порушень вимог ПДР України не є предметом розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі приймати будь-які рішення стосовно особи, щодо якої в провадженні судді немає справи.

Більш того, навіть при наявності порушення вимог ПДР України іншим водієм, суд позбавлений можливості притягнути останнього до адміністративної відповідальності у межах даної справи, оскільки на розгляді перебуває протокол про адміністративне правопорушення лише стосовно ОСОБА_1 і лише в межах його дій проводиться судовий розгляд, водночас його вина у настанні ДТП доведена поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи, то відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», останній звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.33, 40-1,124 КУпАП,ст.5 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua