Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №753/1396/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1396/26

провадження № 2/753/5276/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Маркєлової В.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову

23.01.2026 Позивачка звернулася до суду з цим позовом. Позивачка просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Позов обґрунтовано тим, що після розірвання шлюбу дитина проживає з Позивачкою. Відповідач надає кошти на утримання дитини, але ці виплати мають мінливий характер.

Позиція Відповідача щодо позову.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Основні доводи Відповідача полягають у незгоді зі стягненням аліментів у розмірі 1/4 частини від доходу. Відповідач просить призначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн. Відповідач стверджує, що він працевлаштований неофіційно на роботу з невеликим заробітком, вказує, що добровільно та регулярно перераховує по 4 000,00 грн на утримання сина та несе додаткові витрати на одяг, іграшки і харчування. При визначенні розміру аліментів Відповідач просить врахувати суд, що він є учасником бойових дій, має інвалідність ІІІ групи, та має на утриманні хвору матір-пенсіонера, яка потребує оперативного втручання. Також він сплачує аліменти на доньку від першого шлюбу, ОСОБА_4 , за рішенням суду у розмірі 1 500,00 грн щомісячно.

ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спірні правовідносини виникли між колишнім подружжям щодо визначення розміру та способу стягнення аліментів на утримання їхнього малолітнього сина, що проживає з Позивачкою.

У цій справі суд надав відповіді на такі питання: який розмір та спосіб стягнення аліментів буде відповідати потребам дитини та не порушуватиме права Відповідача, ураховуючи його матеріальне становище та інші обставини, які можуть вплинути на розмір аліментів.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивачка та Відповідач перебували у шлюбі. Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 14.11.2024 розірвав вказаний шлюб.

Сторони є батьками сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина наразі проживає разом із Позивачкою.

Державний реєстр фізичних осіб на запит суду надав інформацію, згідно з якою Відповідач отримував дохід від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до жовтня 2025 року. Відповідач був звільнений з військової служби 11.09.2025. Відповідач після 11.09.2025 офіційно не працевлаштований та не має офіційних доходів. Відповідач здійснював перекази коштів на рахунок Позивачки з призначенням платежу «для ОСОБА_5 » або « ОСОБА_6 » у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується банківськими платіжними інструкціями та квитанціями долученими до відзиву за період з вересня 2024 року по лютий 2026 рік. Відповідач купував для дитини одяг, взуття, підручники та ліки, що підтверджується відповідними фіскальними чеками долученими до відзиву. Відповідач має статус учасника бойових дій та є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди долученого до відзиву. Мати Відповідача потребує оперативного втручання, що підтверджується консультативним заключенням травматолога від 20.03.2026. Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 24.02.2015 у справі № 752/22151/14-ц постановив стягувати з Відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500,00 грн щомісячно, починаючи з 30.12.2014 до досягнення повноліття, що підтверджується копією рішення, яке набрало законної сили, долученого до відзиву.

ОЦІНКА СУДУ

Статтею 51 Конституції України, частиною другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 181 СК України:

1. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідач на підтвердження добровільного виконання ним обов`язку з утримання дитини до відзиву долучив копії платіжних чеків за період з жовтня 2024 по березень 2026 року на суму 14 966,80 грн, які підтверджують придбання ним дитячого одягу, дитячих ліків, підручників та іншого приладдя для навчання дитини, що призначене для забезпечення базових потреб дитини, тобто є добровільною сплатою аліментів.

Водночас спір виник з приводу того, що Позивачка вважає надання цих коштів недостатнім для утримання дитини. Отже, сторони не досягли домовленості щодо розміру аліментів на дитину.

З метою дотримання забезпечення принципу найкращих інтересів дитини Суд перевірив дохід відповідача шляхом направлення запиту до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з відповіддю про отримані доходи та утримані податки за період з 1 кварталу 2025 року по 1 квартал 2026 року, ОСОБА_2 в період з січня 2025 по серпень 2025 включно отримав виплати військовослужбовцям від Військової частини НОМЕР_1 НГУ у сумі 263 309,34 грн. Також відповідач отримав додаткове благо від АТ «Універсал банк» у розмірі 482,36 грн. Добровільно сплачені аліменти за цей період становлять 32 000,00 грн, що становить менше 1/9 частки від доходу за той період.

За вересень 2025 відповідач отримав виплати військовослужбовцям від Військової частини НОМЕР_1 НГУ у сумі 187 147,79 грн у зв`язку зі звільненням та отримав додаткове благо від АТ «Універсал банк» у розмірі 218,05 грн. Добровільно сплачені аліменти за цей період становлять 4 000,00 грн.

За період з жовтня 2025 по березень 2026 року відповідачу здійснено нарахування у загальному розмірі 10 339,29 грн. Добровільно сплачені аліменти за цей період становлять - у сумі 20 000,00 грн, що перевищує офіційно отриманий Відповідачем дохід за цей період майже у два рази.

Отже, відповідач добровільно періодично - з жовтня 2024 по лютий 2026 року надавав грошові кошти позивачці на утримання спільного сина та брав участь у забезпеченні базових потреб дитини, зокрема в одязі, підручниках, що свідчить про його добровільне виконання батьківських обов`язків з утримання дитини.

Однак Суд вважає доведеним, що надання коштів у зазначеному розмірі є недостатнім для утримання дитини. Оскільки сторони не досягли домовленості щодо розміру аліментів на дитину, цей розмір визначає Суд.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, наведені у статті 182 СК України. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тому незважаючи на вимогу Відповідача призначити аліменти у твердій грошовій сумі, Суд роз`яснює Відповідачу, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, з ким проживає дитина. Позивачка обрала спосіб стягнення аліментів у частці від доходу, а саме - розмірі 1/4 частини від доходів Відповідача.

При визначенні розміру частки, яка стягуватиметься від доходу Відповідача на утримання дитини, Суд враховує:

- що Відповідач з 11.09.2025 звільнений з військової служби і офіційно не працевлаштований, що підтверджується відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб платників податків;

- наявність у Відповідача інвалідності ІІІ групи (не безстроково),

- необхідність нести витрати на лікування хворої матері

- наявність обов`язку зі сплати аліментів на іншу неповнолітню дитину у розмірі 1 500,00 грн щомісячно за рішенням суду;

Суду не надано жодних доказів існування об`єктивних перешкод для офіційного працевлаштування Відповідача станом на час подання позову і розгляду справи справи судом, попри те, що він є особою працездатного віку. Крім того, Відповідач у відзиві самостійно підтверджує наявність у нього неофіційного доходу, з якого він здатний сплачувати кошти на утримання сина.

Зважаючи на встановлені Судом обставини справи, призначення аліментів у розмірі 1/6 частини від його доходів (яка за відсутності офіційного заробітку буде розраховуватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості) не порушить його прав та забезпечуватиме дотримання принципу «найкращих інтересів дитини».

Суд оцінює нижчеперелічені квитанції, які надані відповідачем до відзиву, як добровільне виконання відповідачем обов`язку з утримання дитини за період січень - лютий 2026 року. Тому ці кошти підлягають врахуванню виконавцем під час визначення суми аліментів, що стягуватиметься державним/приватним виконавцем у разі примусового виконання цього рішення за період січень - лютий 2026 року:

Згідно з копією квитанції № Р24А5364480653D658 від 12.01.2026 ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в сумі 4 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 призначення платежу «переказ власних коштів. Аліменти ОСОБА_7 2026».

Згідно з копією квитанції № Р24А5544712605D7591 від 23.02.2026 ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в сумі 4 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 призначення платежу «переказ власних коштів. Аліменти ОСОБА_8 2026».

Суд, при ухваленні рішення не враховує як доказ добровільної сплати аліментів чек за придбання бездротових блютуз навушників на суму 1 249,00 грн та чек за придбання мобільного телефону Сяомі на суму 6 699,00 грн, оскільки з цих чеків не можна встановити, для кого були придбані ці речі. Окрім того, якщо ці витрати були здійсненні на дитину - це не є забезпеченням базових потреб дитини, а є додатковими витратами, щодо стягнення яких позов не заявлено.

Згідно зі ст 267 ЦПК України Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Тому Суд у цьому рішенні визначає порядок його виконання, а саме - під час виконання рішення кошти за переліченими судом квитанціями підлягають врахуванню виконавцем під час визначення суми аліментів, що стягуватимуться державним/приватним виконавцем у разі примусового виконання цього рішення за період січень - лютий 2026 року.

Суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дітей у разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, за наявності підстав, має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

На підставі ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн у дохід держави.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Під час визначення суми аліментів за період з 01 січня - 28 лютого 2026 року, що підлягає до стягнення, врахувати добровільно сплачені ОСОБА_2 грошові кошти за квитанціями:

№ Р24А5364480653D658 від 12.01.2026, за якою ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в сумі 4 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 призначення платежу «переказ власних коштів. Аліменти ОСОБА_7 2026»

№ Р24А5544712605D7591 від 23.02.2026, за якою ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в сумі 4 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 призначення платежу «переказ власних коштів. Аліменти ОСОБА_8 2026».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова