Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №752/27278/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/27278/25

Провадження № 2/752/6401/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.05.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Пастух З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів

за участю:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) в якому просив суд:

-зменшити розмір аліментів на сина ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини доходу, або фіксована сума 10 000,00 (десять тисяч гривень) але не менше 50 % прожиткового мінімуму;

-зменшити розмір аліментів на сина ОСОБА_4 з 1/5 до 1/6 частини доходу, або фіксована сума 10 000,00 (десять тисяч гривень) але не менше 50 % прожиткового мінімуму;

-припинити стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 як надмірне та економічно непосильне.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказує, що до 30.10.2023 він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .

Згідно судового наказу від 13.12.2024 у справі № 752/26152/24 з позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2025 у справі №752/17020/25 з позивача стягнуту: аліменти на сина ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/5 доходу та аліменти на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 - 1/16 доходу.

Позивач стверджує, що він має офіційний дохід у Schneider Electric Ukraine близько 82 000,00 гривень, щомісяця, проте, позивач добровільно сплачує 13 000,00 гривень, щомісяця на утримання доньки від першого шлюбу - ОСОБА_5 , 2014 року народження, яка проживає з матір`ю, а також допомагає своїм батькам.

Позивач наголошує, що він зразково виконую батьківські обов`язки перед обома дітьми: добровільно сплачує ОСОБА_5 13 000,00 гривень щомісяця; оплачував навчання сина ОСОБА_7 в приватному садку «Теремок» (91 000,00 гривень за 2022-2023 роки і 15 060,00 гривень за 2024 рік); робив грошові перекази на картку ОСОБА_2 (10 000,00 гривень -25.11.2024 та 8 000,00 гривень - 25.12.2024), здійснював регулярні платежі через АТ «Universal Bank» на утримання дітей (загалом понад 350 000 грн протягом 2022-2024 року).

У зв`язку з тим, що сумарне навантаження на дохід позивача становить понад 87 %, що фактично позбавляє його можливості забезпечувати власні базові потреби, ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір відповідних аліментів та припинити стягувати аліменти на колишню дружину - ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позову та вказує, що з нею проживають неповнолітні діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Сама відповідач перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.05.2025 по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалюючи судові рішення про стягнення з позивача аліментів суд виходив з принципу справедливості та розумності, враховуючи факт встановлення обов`язків із сплати аліментів, наявності у позивача дитини від першого шлюбу та сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 .

Відповідач також зазначає, що сплата позивачем 91 000,00 гривень на утримання дітей за 2022 -2023 року не може братися до увагу, оскільки такі платежі були здійсненні до призначення аліментів, розмір яких позивач просить зменшити.

У судовому засіданні відповідач просила суд відмовити у задоволені позову.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.11.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.11.2025 відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.02.2026 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

31.03.2026 у підготовчому судовому засіданні були виконані завдання підготовчого провадження передбачені цивільним процесуальним законодавством для початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.05.2026.

12.05.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.06.2026.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.06.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 (однієї четвертої) до 1/6 (однієї шостої) частини доходу, або фіксованої суми у розмірі 10 000,00 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку залишено без розгляду.

У судовому засіданні 21.06.2026, після судових дебатів, суд, керуючись положеннями статті 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 22.05.2026.

Фактичні обставини встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується Актовим записом про народження 3472.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , що підтверджується Актовим записом про народження 236.

Батьками вказаних дітей є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Шлюб між сторонами розірвано.

Згідно рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №752/17020/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів позов задоволено частково:

-стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 04.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття;

-стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, у розмірі 1/16 частин з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 04.07.2025 і до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд також встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що розмір призначених аліментів на дітей та колишню дружину не дозволяє йому забезпечувати власні базові потреби.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

Оцінюючи надані позивачем докази суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про зміну матеріального або сімейного стану позивача.

Твердження позивача про добровільну сплату ним аліментів на утримання доньки від іншого шлюбу ОСОБА_5 , а також про надання матеріальної допомоги своїм батькам не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Позивачем також не надано суду жодних документів, що підтверджують розмір його щомісячного доходу, доказів розміру щомісячних витрат, а також наявності грошових (кредитних) зобов`язань.

Тобто, належних доказів того, що у позивача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі до суду не надано.

Фактично, позивач просить суд здійснити переоцінку рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.10.2025 у справі № 752/17020/25 згідно якого були призначені аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , без надання будь-яких доказів про зміну суттєвих обставин.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено обставин щодо зміни його матеріального та/або сімейного стану, погіршення здоров`я, або будь-яких інших обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_4 та на утримання ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.05.2026.

Суддя: С.О. Чекулаєв