Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №752/5141/26
Суддя: Коваль В. О.
Справа № 752/5141/26
Провадження № 3/752/2410/26
Суддя Коваль В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 11.02.2026 року, знаходячись за адресою: м. Київ, пр-т. Науки, 24, у магазині «Фора», здійснив дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки товару, на загальну суму 108 грн. 25 коп., без ПДВ. Чим своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 16.02.2026 року, знаходячись за адресою: м. Київ, пр-т. Науки, 24, у магазині «Фора», здійснив дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки товару, на загальну суму 199 грн. 92 коп., без ПДВ. Чим своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали що маються у матеріалах справи, зокрема: вищезазначеними протоколами про адміністративне правопорушення, довідками про вартість товару та письмовими поясненнями, відеозаписами з камер спостереження, суд приходить до висновку.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї стягнення в межах санкції, установлених у санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. 9, 23, 33, 36, 40-1 ч. 1 ст. 51, ст. 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.О. Коваль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua