Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №712/5152/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/15152/26

Провадження № 2-а/712/89/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пироженко В.Д.

при секретарі - Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що на початку травня 2025 року його на вулиці було зупинено спільним нарядом з поліцейських та представників ТЦК та СП, останні запропонували йому пред`явити військово-облікові документи, однак, він мав при собі лише паспорт громадянина України, оскільки у 2024 році, під час пожежі у власному його будинку згоріли всі документи, в тому числі і військовий квиток. Паспорт він отримав 10.01.2025, а військово-обліковим документом користувався в електронному вигляді, зокрема в додатку Резерв+. Перевіривши його військово-облікові дані, представники ТЦК та СП запропонували проїхати з ними до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому дали підписати кілька документів, мотивуючи це тим, що «так треба», щоб піти додому. Зазначає, що не читаючи поставив свій підпис та пішов додому.

В подальшому його у січні 2026 року мобілізували до ЗСУ.

У березні 2026 року, він у додатку Дія виявив, що відносно нього 13.11.2025 відкрито виконавче провадження №79581733, де стягувачем є ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сума до стягнення 34 000 грн. та 31.03.2026 звернувся до другого ВДВС у місті Черкаси Київського МУ МЮ України із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №79581733, з яким ознайомився 06 квітня 2026 року та в ході якого встановив 14.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно нього винесено постанову №2357/М/2025, якою притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про існування вказаної постанови ОСОБА_1 не був обізнаний.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки військовослужбовці ТЦК, у відповідності до примітки до ст. 210 КУпАП, маючи можливість перевірити дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, цього не зробили. Натомість на час перевірки у нього був активний військово-обліковий документ у додатку Резерв+. Протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимим доказами не є беззаперечним доказом на доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. В оскаржуваній постанові відповідач не посилається на докази, які б доводили факт не пред`явлення ним військово-облікового документа (відео-, фотофіксація, пояснення свідків тощо).

Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Просить визнати постанову протиправною, скасувати її, та поновити строки звернення до суду, визнавши їх причини поважними.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.04.2026 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, встановлено строк для реалізації відповідачем свого процесуального права шляхом подачі відзиву по суті справи, в межах якої було винесено спірну постанову.

11.05.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій відповідач просить залишити позовну заяву позивача без розгляду у зв`язку із пропуском строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а у випадку відмови у задоволенні заяви про залишення без розгляду, відмовити у задоволенні позову постільки при винесенні постанови були дотримані вимоги закону при розгляді адміністративної справи. Позивач не довів, що він використовував у електронному вигляді в додатку «Резерв+» військовий квиток. Це не відповідає дійсності, оскільки, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, розділу «Військовий документ» позивач не використовує «Резерв+» і суду не надано підтверджуючих документів. Позивач не виконав вимоги чинного законодавства про мобілізаційну підготовку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просили справу розглянути в їх відсутність.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення № 2357/М/2025 від 14.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 не пред`явив військово-обліковий документ, що є порушенням вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХХ11 зі змінами та абз 3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

У ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» установлено, що у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ.

Зокрема, стаття 22 Закону про мобілізацію визначає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації і встановлює, що військово-обліковий документ пред`являється особою за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки; поліцейського; представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів перевіряючий може застосовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Процедура перевірки військово-облікових документів визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Так, Постановою 560 передбачено, що у період проведення мобілізації уповноважені представники ТЦК СП, поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Крім того, Постановою 560 регулюються питання щодо дій, які повинні вчиняти уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби, якщо під час перевірки встановлено відсутність військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). А саме здійснювати адміністративне затримання такої особи та доставлення її до відповідного ТЦК СП, або відмовляти у перетині державного кордону на виїзд з України.

Отже, у Постанові 560 мова йде про перевірку відповідними уповноваженими працівниками військово-облікового документу, наявного у особи у паперовій та/або в електронній формі.

Слід зазначити, що у ході перевірки уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби можуть застосовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Використання спеціального електронного обладнання є правом, а не обов`язком уповноважених представників.

Можливість застосування технічних приладів, засобів та спеціалізованого програмного забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачена Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, а права Національної поліції та Адміністрації Держприкордонслужби користуватися зокрема технічними засобами визначено у Положеннях про вказані органи, затверджених постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 28.10.2015 № 877 та від 16.10.2014 № 533.

Отже, працівники вказаних вище органів, уповноважені перевіряти військово-облікові документи в електронній формі, оснащуються відповідними технічними засобами.

Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Так, Постановою 559 визначено, що військово-обліковий документ створюється в електронній та/або паперовій формі.

Постанова 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про таку особу.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (QR-код).

QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Пункт 9 Постанови 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Отже, перевірка військово-облікового документа в паперовій формі здійснюється шляхом надання особою такого документу для перевірки. Водночас перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у вигляді інформаційного повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2025 року було складено протокол № 2357/М/2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП про те, що ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначено, що розгляд справи відбудеться о 12 год 20 хв 14.05.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в кабінеті № 302. В протоколі зазначено підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте прізвище особи не зазначено.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 2357/М/2025 від 14.05.2025 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за фабулою, що на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 не пред`явив військово-обліковий документ, що є порушенням вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХХ11 зі змінами та абз 3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень.

У своїх позовних вимогах позивач посилається на той факт, що він використовував у електронному вигляді в додатку «Резерв+» військовий квиток. Проте доказів на підтвердження цього суду не надано.

Відповідачем, у свою чергу, доказів що позивач не використовував у електронному вигляді в додатку «Резерв+» військовий квиток, суду також не надано.

Таким чином, з наявних матеріалів справи підтверджується, що постанова № 2357/М/2025 від 14.05.2025 винесена за відсутності позивача та відсутні докази наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП). Однозначно стверджувати про те, що позивач не виконав вимоги чинного законодавства про мобілізаційну підготовку у суду підстави відсутні.

Суд приймає до уваги той факт, що ОСОБА_1 військовий квиток отримав 10.01.2026 року та на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості «поза розумним сумнівом» виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові. Тобто, як факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.

Відповідно за результатами перевірки рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, судом встановлено необґрунтованість та неправомірність такого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Постільки представник позивача 06.04.2026 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 79581733, тому строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Надані відповідачем докази направлення копії постанови позивачу, не дають підстави для відмови у поновленні такого строку, постільки, як вбачається з відмітки на конверта, адресат відсутній за вказаною адресою.

Причини пропуску строку звернення до суду суд визнає поважними та поновляє такий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Постільки позивач на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір в сумі 665,60 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Поновити строк оскарження постанови.

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2357/М/2025 від 14.05.2025 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. скасувати та справу провадженням закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст. ст. 286, 297 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення складений 21.05.2026

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 АДРЕСА_2 ).