Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №703/2192/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: цивільного захисту

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №703/2192/26

Суддя: Левчук О. О.

Справа № 703/2192/26

2-а/703/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 , який мешкає за адресом: АДРЕСА_1

до

ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ,

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гаврилов Д.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ТЦК), в якому просить:

- поновити строк звернення до суду;

- скасувати постанову № 3006 від 14.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн;

- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Позов обґрунтовано наступним:

- оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КАСУ та не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній має відстрочку відповідно до п.1 ч. 3 ст. 23 до завершення мобілізації;

- про те, що позивача викликають до ТЦК останній дізнався від працівників ДВС, оскільки його банківську картку було заблоковано;

- повістки виклик до ТЦК позивач не отримував, про те що відносно нього складений адміністративний протокол, розглядається справа та винесено постанову про накладення стягнення ніхто йому не повідомляв.

Суд ухвалою від 24.04.2026 прийняв справу до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористався.

Суд дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про таке.

14.10.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 прийняв постанову № 3006 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17 000,00 грн за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що підтверджується копією вказаної постанови.

Відповідно до вказаної постанови під час перевірки облікових даних було встановлено, що ОСОБА_1 з 17.10.2023 рішенням ВЛК був визнаний обмежено придатним до військової служби та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025, для цього військовозобов`язаний повинен був самостійно звернутися до ТЦК з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024. З врахуванням наведеного, ТВО начальника ТЦК дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.

ОСОБА_1 наказом № 461-с Черкаського державного технологічного університету від 29.11.2023 зараховано студентом очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями.

Відповідач відзив на позов не подав, жодних доказ на спростування підтвердження обставин, наведених в позові не надав.

Відповідно до пунктів 1, 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування (далі ТЦК) про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов`язаного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України).

Разом з тим, відповідачем жодних доказів які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП не надано. Надані копії протоколів та постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності окремо не є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП.

Таким чином винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повністю не відповідає нормам ст. 222, 238, 251, 252, 258, 288 КУпАП.

За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з`явитись до ТЦК є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання останнім відзиву на позов без поважних причин у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням зазначеного, суд, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, виходячи із аналізу наведених вище положень законодавства України, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, а постанову ТЦК слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243, 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 3006 від 14 жовтня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.О. Левчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua